« 2025. № 2 (182)

Народознавчі зошити. 2025. № 2 (182). С. 333—359

УДК [39:728.012:747](=161.2:477.81/.82-2):303.446″1920/1930″

DOI https://doi.org/10.15407/

НАРОДНА АРХІТЕКТУРА ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ. ЗА МАТЕРІАЛАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ 1920-х—1930-х РОКІВ

ЛОНЧУК Сергій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0004-2489-3947
  • аспірант, Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: serhiy.lonchuk@gmail.com

Анотація. Загальні риси, регіональні особливості та локальна специфіка житла становлять одну з головних ознак традиційної етнічної культури чи властивість етносу загалом.Сьогодні дослідники отримали більший доступ до наукових джерел, зокрема іноземних, деякі з яких раніше були практично недоступними для українських вчених. Це дає можливості для нового осмислення та опрацювання народної архітектури загалом і народної архітектури Західного Полісся зокрема. Адже її повноцінне дослідження вимагає в тому числі широкого залучення праць польських етнологів та архітекторів 1920-х—1930-х рр., комплексний аналіз та введення до наукового обігу яких дасть змогу повніше та об’єктивніше дослідити обрану тематику, що й зумовлює актуальність дослідження. Метою статті є аналіз та характеристика народного будівництва житлових та господарських споруд Західного Полісся за матеріалами польових досліджень та інвентаризацій народної архітектури 1920-х—1930-х рр. Об’єктом дослідження є народна архітектура Західного Полісся, а предметом — планувальна структура населених пунктів, садиб та дворів, планування, конструктивні особливості, будівельний матеріал та будівельна техніка, система опалення та інтер’єр житла, а також господарські будівлі та малі архітектурні форми. Основними методами, використаними у дослідженні, є порівняльний, типологічний та метод комплексного аналізу.

Територія дослідження охоплює частину Західного Полісся, зокрема окремі села Любомльщини, Ковельщини, Камінь-Каширщини та Берестейщини.

Ключові слова: Полісся, народна архітектура, двір, житло, планування, будівельний матеріал, конструктивні особливості, опалення, інтер’єр, господарські споруди.

Надійшла 4.03.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Глушко М. Методика польового етнографічного дослідження: навч. посіб. Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2008. 288 с.
  • 2.         Верговська М. Поліське житло в дослідженнях українських вчених ХІХ — початку ХХІ століття. Наукові записки з української історії. 2013. Вип. 33. С. 253—258.
  • 3.         Гілевич І. Експедиційне дослідження Полісся в повоєнний період (1944 — поч. 1960-х рр.). Наукові зошити історичного факультету Львівського університету: зб. наук. пр. 2008. Вип. 9. С. 116—128.
  • 4.         Данилюк А. До історії дослідження традиційного народного будівництва Полісся. Наукові записки. Музей народної архітектури та побуту у Львові. Львів, 1998. Вип. 1. С. 42—46.
  • 5.         Радович Р. Поліське житло: культурно-генетичні витоки та еволюційні процеси. Львів: Інститут народознавства НАН України. 2017. 852 с. 
  • 6.         Радович Р. Традиційне житлобудівництво Західного Полісся (особливості та динаміка розвитку). Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2012. Вип. 47. С. 63—105.
  • 7.         Krassowski Cz. Ze wspomnień o profesorze Janie Zachwatowiczu. Ochrona Zabytków. 1984. Tom 37. Nr. 2 (145). S. 93.
  • 8.         Rozbicka M. Słowo wstępne. Studia do dziejów architektury i urbanistyki w Polsce. T. 3. Zbiory naukowe Za kładu Architektury Polskiej Wydziału Architektury Politechniki Warszawskiej z perspektywy 100 lat. Red. M. Rozbicka, 2020. S. 5—6.
  • 9.         Sosnowski O. Zakład Architektury Polskiej Politechniki Warszawskiej. Architektura i Budownictwo. 1926. Z. 5. S. 3—18.
  • 10.       Wółkowski W. Przyczynki do międzywojennych dziejów Zakładu Architektury Polskiej. Studia do dziejów architektury i urbanistyki w Polsce. T. 3. Zbiory naukowe Zakładu Architektury Polskiej Wydziału Architektury Politechniki Warszawskiej z perspektywy 100 lat. Red. M. Rozbicka, 2020. S. 9—34.
  • 11.       Rozbicka M. Małe formy architektury sakralnej na wschodnich kresach dawnej Rzeczypospolitej w badaniach, studiach i projektach (1900—1939). Na marginesie Programu Inwentaryzacji Wsi Zakładu Architektury Polskiej WAPW. Studia do dziejów architektury i urbanistyki w Polsce. T. 1. Kresy dawnej Rzeczypospolitej. Red. R. Kunkel, 2018. S. 9—41.
  • 12.       Zbiory Zakładu Architektury Polskiej Wydziału Architektury Politechniki Warszawskiej. Albumy Inwentaryzacji Wsi. Album nr. 237, rys. nr. 237_01—237_39. Natalja Borowska. Inwentaryzacja wsi Werbka, gmina Kołodnica, Powiat Kowelski, Województwo Wołyńskie. 1928 r.
  • 13.       Zbiory Zakładu Architektury Polskiej Wydziału Architektury Politechniki Warszawskiej. Albumy Inwentaryzacji Wsi. Album nr. 360, rys. nr. 360_01—360_34 + Notatki pomiarowe. Inwentaryzacja wsi Pereszpa, gmina Pulmo, Powiat Luboml, Województwo Wołyńskie. 1932 r.
  • 14.       Zbiory Zakładu Architektury Polskiej Wydziału Architektury Politechniki Warszawskiej. Albumy Inwentaryzacji Wsi. Album nr. 408, rys. nr. 408_01—408_43. Inwentaryzacja wsi Łańska, gmina Ołtusz, Powiat Brześć n/Bugiem, Województwo Poleskie. 1933 r.
  • 15.       Bieńkowski W. Pietkiewicz Czesław (1856—1936). Polski słownik biograficzny. Tom XXVI. Piątkiewicz Bronisław — Pniewski Władysław. Red. nacz. Emanuel Rostworowski. Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk. Wrocław: Wydaw. Zakładu Narodowego im. Ossolińskich, 1981. S. 153—154.
  • 16.       Pietkiewicz C. Z etnografji Polesia Wolyńskiego. Wieś Czorcze. Wiedza i Życie. 1929. № 8—9. S. 525—542.
  • 17.       Pietkiewicz C. Polesie Rzeczyckie: Materiały etnograficzne. Kraków, 1928. Cz. І. 319 s.
  • 18.       Тарнавський Р. Кафедра етнології Львівського університету. Класичний період (1910—1947): монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2016. 236 с.
  • 19.       Тарнавський Р. Яґелло (Jagiełło) Владислав. Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2 т. Т. IІ: Л—Я. Львів, 2014. С. 713.
  • 20.       Jagiełło W. Rybołówstwo Borowiaków tucholskich. Rys etnograficzny. Red. nauk. i wprowadzenie Artur Trapszyc. Muzeum Etnograficzne im. Marii Znamierowskiej-Püfferowej w Toruniu. Toruń, 2008. 100 s.
  • 21.       Jagiełło W. Notatki etnograficzne z okolic Lubomli. Prace i Materiały Etnograficzne. Tom VI. Pod red. J. Gajek. Lublin, 1947. S. 127—152.
  • 22.       Макарчук С. Етнографічні дослідження побуту робітників України в 50-х—60-х рр. ХХ ст. Вісник Львівського університету. Серія історична. 2012. Вип. 47. С. 22—34.
  • 23.       Гілевич І. Українська етнографічна наука у першому повоєнному десятилітті та польові дослідження Полісся. Вісник Львівського університету. Серія історична. 2008. Вип. 43. С. 34—53.
  • 24.       Гілевич І. Маловідома праця Василя Пастущина про традиційну культуру поліщуків. Минуле і сучасне Волині та Полісся. Народна культура і музеї: наук. зб. Вип. 44. Луцьк, 2013. С. 123—128.
  • 25.       Гілевич І. Життєвий і науковий шлях етнолога, історика та мовознавця Василя Пастущина (1889—1958). Вісник Львівського університету. Серія історична. 2013. Вип. 49. С. 245—272.
  • 26.       Борисенко В. Монографічне дослідження одного села (з архівної спадщини вченого Василя Пастущина (1889—1958). Народна творчість та етнологія. 2014. № 5. С. 69—71.
  • 27.       Пастущин В. Дрочево Берестейського району на Поліссі (монографія). Народна творчість та етнологія. 2014. № 5. С. 72—108.
  • 28.       Пастущин В.Ю. Дрочево Берестейського району на Поліссі: монографія. Гол. ред. Г. Скрипник; вступ. ст. В. Борисенко. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, 2014. 128 с.
  • 29.       Сілецький Р.Б. Сільські поселення та селянський двір. Українське народознавство: навч. посібник. За ред. С.П. Павлюка, Г.Й. Горинь, Р.Ф. Кирчіва. Львів: Фенікс, 1994. С. 437—454.
  • 30.       Ольховський І.А. Кривава Волинь. Кн. 1: Українсько-польське протистояння на теренах Любомльського та Шацького районів у 1939—1945 роках. Київ: Гарт, 2008. 248 с.
  • 31.       Пущук І.А. Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938—1944 років. Любомльський і Шацький райони. Луцьк: Твердиня, 2011. 320 с.
  • 32.       Великий тлумачний словник сучасної української мови: 250000. Уклад. та голов. ред. В.Т. Бусел. Київ; Ірпінь: Перун, 2005. 1728 с.
  • 33.       Косміна Т.В. Сільське житло Поділля кінець XIX—XX ст. Історико-етнографічне дослідження. Репринтне видання. Київ: Центр учбової літератури, 2022. 190 с.
  • 34.       Данилюк А. Традиційна архітектура регіонів України: Полісся. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2001. 147 с.
  • 35.       Фундуклей И. Статистическое описание Киевской губернии. Санкт-Петербург: Тип. М-ва внутрен. дел, 1852. Ч. 1. 549 c.
  • 36.       Данилюк А. Замкнені двори на Поліссі. Народна творчість та етнографія. 1975. № 4. С. 102—103.
  • 37.       Гурков В.С., Гошко Р. Ю. Поселения. Полесье. Материальная культура. Київ: Наукова думка, 1988. С. 279—333.
  • 38.       Данилюк А. Особливості традиційної народної архітектури в Любомльському районі. Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любомль в історії України та Волині. Луцьк, 2007. Вип. 25. С. 225—227.
  • 39.       Данилюк А. Наша хата. Етнографічний нарис про традиційне поліське житло. Луцьк: Надстир’я, 1993. 62 с.
  • 40.       Верговський С. Давнє народне будівництво українського та білоруського Полісся. Народна творчість та етнографія. 1979. № 2. С. 74—80.
  • 41.       Брицун-Ходак М. Літописна земля древлян. Археологія. Історія. Етнографія: історико-краєзнавче дослідження. Коростень: Друк, 2002. 362 с.
  • 42.       Верговський С., Верговська М. До вивчення традиційного будівництва Волинського Полісся. Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любомль в історії України та Волині. Луцьк, 2007. Вип. 25. С. 265—270.
  • 43.       Данилюк А. Давнє народне житло в Шацькому національному парку. Народна творчість та етнографія. 1994. № 2/3. С. 70—73.
  • 44.       Архів ІН НАН України — Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 604 а. 11 арк. Радович Р.Б. Звіт про роботу в експедиції на території Волинської обл. (Полісся) (збір матеріалів по темі «Народна архітектура») 12—16 липня 2010 р.
  • 45.       Токарев С.А. Северо-украинская экспедиция 1945 г. Институт этнографии. Краткие сообщения. 1947. С. 27—35.
  • 46.       Радович Р. Поліський «Посвіт» (технологічний і культурно-генетичний аспекти). Народознавчі зошити. 2012. № 5. С. 799—817.
  • 47.       Харузинъ А. Славянское жилище въ Съверо-Западном краъ: Изъ матеріаловъ по исторіи развитія славянскихъ жилищъ. Вильна, 1907. 341 с.
  • 48.       Kolberg O. Dzieła wszystkie. Wrocław; Poznań: PTL, 1964. T. 33: Chełmskie. Obraz etnograficzny. Cz. 1. 270 s.
  • 49.       Архів ДНЦЗКСТК — Архів Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф. Ф. Камінь-Каширський-2012. Спр. Рад.-1. 40 арк. (+ Додатки: 1-д—6-д). 
  • 50.       Свирида Р. Обладнання традиційного житла Правобережного Полісся. Народна творчість та етнографія. 1979. № 3. С. 56—63.
  • 51.       Архів ДНЦЗКСТК. Ф. Сарни-2008. Спр. Рад.-1. 100 арк. (+ Додатки: 1-д—18-д).
  • 52.       Архів ДНЦЗКСТК. Ф. Володимирець-2009. Спр. Рад.-1. 54 арк. (+ Додатки:1-д—21-д).
  • 53.       Staszczak Z. Budownictwo chłopskie w województwie Lubеlskiem (w ХІХ і ХХ wieku). Wrocław: PTL, 1963. T. ХХІV. 232 s.
  • 54.       Архів МНАП — Архів Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького. Ф. Матеріали експедицій. Спр. ЗВ-52. 10 арк. Данилюк А.Г. Звіт про роботу експедиції на Полісся (Рівненська обл.) 18—25 червня 1984 р.
  • 55.       Словарь української мови. Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. Київ: Вид-во Академії наук Української РСР, 1958—1959. Т.  3: О—П. 1959. 506 c. (Репр. відтворення вид. 1909 р.).
  • 56.       Бломквист Е.Э. Крестьянские постройки русских, украинцев и белоруссов: (поселения, жилища и хозяйственные строения). Восточнославянский этно графический сборник: Очерки народной материальной культуры русских, украинцев и белорусов в ХІХ — начале ХХ в. Москва: Изд-во АН СССР, 1956. С. 3—458.
  • 57.       Сабаленко Э.Р., Гуркоу У.С., Іваноу У.М., Супрун Д.Д. Беларускае народнае жилле. Мінск: Навука і тэхніка, 1973. 127 с.
  • 58.       Молчанова Л.А. Материальная культура белорусов. Минск: Наука и техника, 1968. 231 с.
  • 59.       Moszyński K. Polesie wschodnie. Materiały etnograficzne z wschodniej części b. powiatu mozyrskiego oraz z powiatu rzeczyckiego. Warszawa: Wydawnictwo kasy im. Mianowskiego, 1928. 328 s.
  • 60.       Заглада Н. Із звіту етнографічної експедиції 1934 р. Упоряд., прим., «Остання експедиція Ніни Заглади. Замість післямови» М. Глушка. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів: НТШ, 2001. Т. ССХLІІ: Праці Секції етнографії і фольклористики. С. 443—505.
  • 61.       Вовк Хв. Етнографічні особливості українського народу. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. С. 39—218.
Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »