« 2025. № 4 (184)

Народознавчі зошити. 2025. № 4 (184). С. 883—899

УДК: 624.011.1:728.67]:694(477.4-89)

DOI https://doi.org/10.15407/

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЯ СПОРУДЖЕННЯ СТІН ЖИТЛА НА ПРАВОБЕРЕЖЖІ СЕРЕДНЬОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ (Частина 1. Дерев’яна хата)

РАДОВИЧ Роман

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948
  • доктор історичних наук,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна, 
  • Контакти: e-mail: radovychroman@gmail.com

Анотація. Хоча традиційне житло Середньої Наддніпрянщини неодноразово було предметом дослідження учених, низка питань, які торкаються техніки та технології будівництва, залишались поза їхньою увагою. Власне це й визначає актуальність нашої розвідки. У роботі автор ставить перед собою мету, з’ясувати особливості техніки та технології традиційного житлового будівництва (зокрема дерев’яного: зрубного та каркасно-дильованого) на правобережній частині Середньої Наддніпрянщини. Об’єктом дослідження є народне житло, а предметом — техніка та технологія спорудження стін. 

Методологічною основою дослідження є принцип історизму та використання основних методів етнологічної науки. Територія дослідження охоплює правобережну частину Середньої Наддніпрянщини. Хронологічні межі дослідження: середина ХІХ — перша половина ХХ століття. 

Джерельною базою роботи є польові матеріали автора, зібрані на теренах Корсунь-Шевченківського (2008 р.), Канівського, Черкаського (2009 р.) р-нів Черкаської обл. та у Володарському (2012 р.) р-ні Київської обл. Водночас для досягнення мети дослідження залучений значний масив наукової літератури та джерел, зокрема й польових досліджень сучасної української дослідниці Зої Гудченко.

Ключові слова: Середня Наддніпрянщина, техніка будівництва, стіни, зруб, каркас, вальки.

Надійшла 10.07.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Фундуклей И. Статистическое описаніе Киевской губерніи. Санкт-Петербург: Въ типографіи министерства внутреннихъ дѣлъ, 1852. Ч. І. 549 с.
  • 2.         Зеленинъ Д.К. Описаніе рукописей ученаго архива Императорскаго русскаго географическаго общества. Петроградъ: Типографія А.В. Орлова, 1915. Вып. ІІ. C. 485—988. 
  • 3.         Україна ХVІІІ ст. у малюнках Йогана Генріха Мюнца. Упоряд. Тарас Чухліб. Київ: Мистецтво, 2022. 208 с.
  • 4.         Де ля Флиз Д.П. Альбоми. Редкол. Г. Боряк, Я. Дашкевич та ін. Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, 1999. Т. 2. 687 с.
  • 5.         Кримський А. Звенигородщина. Шевченкова батьківщина з погляду етнографічного та діялектологічного. Київ, 1930. Ч. 1. Вип. 1. 434 с.
  • 6.         Грушевський М.З життя селян на Чигиринщині. Прим. М. Кучеренка. Пам’ятки України: історія і культура. 2002. № 2. С. 127—135. 
  • 7.         Свирида Р. Традиції народного будівництва. Шевченківський край. Київ, 2009. С. 350—363.
  • 8.         Свирида Р. Пам’ятки народного будівництва лісостепової Київщини в Національному музеї народної архітектури та побуту. Проблеми збереження, відтворення та популяризації історико-культурної спадщини в контексті діяльності музеїв просто неба. Вип. 1. Матеріали першої Міжнародної науково-практичної конференції, 17—19 жовтня 2013 р. м. Львів. Упоряд. М.І. Банах, Н.В. Будинкевич, Н.В. Гаврилів. Львів: Апріорі, 2013. С. 252—262. 
  • 9.         Косміна Т.В. Традиції та інновації в архітектурі народного Києва та Київщини. Етнографія Києва і Київщини: традиції й сучасність. Київ: Наукова думка, 1986. С. 157—200.
  • 10.       Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 9. Народна житлобудівна культура. Екологія та організація середовища проживання. Голов. ред. Г. Скрипник; НАН України; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Київ, 2020. 944 с.: іл. 
  • 11.       Марковичъ Я. Записки о Малороссіи ея жителяхъ и произведеніяхъ. Санкт-Петербург: при Губернскомъ правленіи, 1798. Ч. 1. 103 с.
  • 12.       Чубинский П.П. Малороссы Юго-Западного края: жилище, утварь, хозяйственные постройки и орудия. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной Русским Географическим обществом Юго-Западного отдела. Санкт-Петербург, 1877. Т. 7. Вып. 2. С. 339—606.
  • 13.       Радович Р. Поліське житло: культурно-генетичні витоки та еволюційні процеси. Львів, 2017. 852 с. 
  • 14.       Радович Р. Традиційне житло на півночі етнографічної Волині: особливості та волинсько-поліські паралелі (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.). Народознавчі зошити. 2012. № 2. С. 201—217. 
  • 15.       Радович Р. Народна архітектура Старосамбірщини ХІХ — першої половини ХХ ст. (житлово-госпо дарський комплекс). Київ: Видавець Олег Філюк, 2015. 352 с.
  • 16.       Гупало К.Н. Подол в древнем Киеве. Київ: Наукова думка, 1982. 127 с.
  • 17.       Русов А.А. Опісание Черниговской губерніи. Чернигов: Типографія Губернского Земства, 1899. Т. 2. 377 с.
  • 18.       Радович Р. Техніка та технологія спорудження стін житла на Золотоніщині (у контексті житло будівельної культури лівобережжя Середньої Наддніпрянщини. Народознавчі зошити. 2021. № 6. С. 1483—1506. 
  • 19.       Космина Т. Поселення, садиба, житло. Українці: іс то рико-етнографічна монографія: у двох книгах. Опішне: Українське Народознавство, 1999. Кн. 2. С. 13—57.
Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »