« 2026. № 1 (187)

Народознавчі зошити. 2026. № 1 (187). С. 24—34

УДК 7.072.2(477)”19/20″(092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.01.024

Дата першого надходження статті до видання 29.11.2005

Дата прийняття статті до друку після рецензування 14.12.2025

Дата публікації (оприлюднення)

МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ. МУЗЕЙНИК. ВОЛОДАР І ОХОРОНЕЦЬ СКАРБІВ. МІЙ БАТЬКО. До 100-річчя від дня народження Бориса Возницького

РАЗІНКОВА-ВОЗНИЦЬКА Лариса

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0008-9099-7962
  • доцентка кафедри реставрації творів мистецтва;
  • художниця-реставраторка станкового
  • олійного живопису першої категорії,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: voznitska@gmail.com

Анотація. Борис Возницький — мистецтвознавець, художник, му-зейник, реставратор, робітник, будівничий, володар і охоронець скарбів — прямого означення немає, бо воно обов’язково перетікатиме з галузі в галузь, з однієї сфери в іншу. Цільово йшов своїм шляхом, був «Ангелом-охоронцем, Майстром часу», як про нього казали. Він був переконаний, що найважливіша ланка — музейна сфера, сфера охорони пам’яток. Діяв власним прикладом, був завжди першим, коли справу починали, й останнім, коли закінчували. Йосип Сліпий казав: «Народ, що загубив минуле, зникає з лиця землі». Борисові Возницькому довелося діяти наперекір системі, завжди ставав на захист істинного мистецтва, не боявся брати зруйновані пам’ятки, архітектурні комплекси, рятувати їх, створювати в них музеї.

Мета статті — подати спогади про батька як про найріднішу людину для мене як дочки та показати його як великого самопожертвенного рятівника скарбів культури свого краю, високо оціненого президентом України, який нагородив його найвищою нагородою — званням Героя України. Висвітлення питань такої тематики становить невід’ємну частину досліджень народної культури українців.

Актуальність теми обумовлена 100-літнім ювілеєм від дня народження Бориса Григоровича Возницького.

Методологічною основою дослідження є біографічний та аналітичний методи, з поєднанням історичної реконструкції.

Ключові слова: Борис Возницький, Львівська картинна галерея, музеї, експедиції, замки, мистецькі скарби, зруйновані пам’ятки, архітектурні комплекси, батько, родове коріння, Волинь, Рівненщина, Україна.

Список використаниз джерел

  • 1. Борис Возницький. Біобібліографічний покажчик. Львів, 2016.
  • 2. Возницький Б.Г., Компанейць М.Г., Овсійчук В.А. та ін. Львівська картинна галерея: путівник. Вид. 2-ге, доп. Львів: Каменяр, 1979. 64 с.: іл.
  • 3. Возницкий Б.Г., Опанасенко Н.О. Мистер Пинзель — легенда и реальность: кат. выст. Львов, 1987. 28 с.: ил.
  • 4. Voznitskiy B. Mistr Pinzel: legenda a realita: kat. vẏstavy. Praha: Praџskẏ hrad, 1989. 22 s.: 49 s. il.
  • 5. Возницький Борис. Микола Потоцький староста Канівський та його митці архітектор Бернард Меретин і сницар Іоан Георгій Пінзель. Львів: Центр Європи, 2005. 160 с.: 220 іл.
  • 6. Борис Возницький. Автопортрет на тлі часу. Авт. ідеї С. Фрухт, вступ. ст. та упоряд. Н. Філевич. Львів: Центр Європи, 2006. 56 с.: іл.
  • 7. Лазуркевич Софія. На львівській багатоповерхівці намалювали мурал з Борисом Возницьким. Фото дня. URL: https://zaxid.net/news/https://zaxid.net/news/.
  • 8. Возницький Б. Олеський замок: путівник. Вид. 2-ге. Фото В.Ф. Ольхом’яка, Б.А. Шевчука. Львів: Каменяр, 1978. 144 с.: укр., рос., пол. та англ.
  • 9. Возницький Б. Каплиця Боїмів у Львові: фотонарис. Фото П.М. Березін, худ. Є.І. Безніско. Львів: Каменяр, 1979. 64 с.; укр., рос., пол., англ.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »