Архів
2014 рік, випуск 3 переглянути»
2011 рік, випуск 6 переглянути»
2014 рік, випуск 4 переглянути»
1995 рік, спеціальний випуск "Танатос" переглянути»
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2026. № 2 (188)

Народознавчі зошити. 2026. № 2 (188). С. 482—487

УДК 069:7]:373(477-22):[39:323.1]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.02.482

  • Received: 11.03.2026
  • Accepted: 20.03.2026
  • Published: 27.04.2026

РОЛЬ СІЛЬСЬКИХ ШКІЛЬНИХ МУЗЕЇВ У ЗБЕРЕЖЕННІ ЕТНІЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

ГЕРУС Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816
  • докторка історичних наук, кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця, завідувачка відділу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ludmilagerus@gmail.com

Анотація. Світовою спільнотою усвідомлено нематеріальну культурну спадщину як самостійний духовний феномен та складову частину людської цивілізації, що має низку найважливіших соціальних функцій. Особливу роль у вирішенні цих завдань виконують практики сільських шкільних музеїв. Незважаючи на тенденції глобалізації постіндустріального суспільства, досі у багатьох українських селах очевидний сталий устрій, збереглося дбайливе ставлення до традицій.

Метою статті є розглянути передумови створення сільських шкільних музеїв, висвітлити напрямки їхньої діяльності, з’ясувати значення історико-краєзнавчої роботи в освітньо-виховній площині, зокрема виявити вплив діяльності шкільних сільських музеїв на усвідомлення молодим поколінням вагомості культурної пам’яті та збереження етнічної ідентичності. Об’єктом дослідження є історичні й культурні передумови формування сільських шкільних музеїв, а предметом — експозиції та артефакти цих музеїв. Джерельну базу складають зібрані авторкою матеріали, які зберігаються в Архіві Інституту народознавства НАН України.

Методологічною основою дослідження є загальнонаукові принципи системності, наукової об’єктивності, що дало змогу здійснити аналіз досліджуваного питання, а також окремих його аспектів.

Ключові слова: етнологія, нематеріальна культурна спадщина, сільський шкільний музей, декоративно-ужиткове мистецтво, експозиція, музейна педагогіка, ідентичність.

Список використаних джерел

  • 1. Text of the Convention for the Safeguarding of the In­tan­gible Cultural Heritage. URL: https://ich.unesco.org/en/convention (дата звернення: 28.02.2026).
  • 2. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 581б.
  • 3. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 596б.
  • 4. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 599а.
  • 5. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 767.
  • 6. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 772.
  • 7. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 784а.
  • 8. Зажинки по духовній ниві Погорілівки: відкриття музею. Буковинське віче. 2004. 19 травня.
  • 9. Шкільний музей історії села Погорілівка — центр краєзнавчої роботи. URL: https://nadoest.com/shki­lenij-muzej-istoriyi-sela-pogorilivka–centr-kraye­znav­choy (дата звернення: 28.02.2026).
  • 10. Герус Л. Збереження нематеріальної культурної спадщини: український досвід. Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 3—14.

читати публікацію»

Наші автори
Бабій Надія. Доктор мистецтвознавства,... ознайомитись»
Герус Людмила. Докторка історичних наук,... ознайомитись»
Кісь Оксана Романівна. Старша наукова... ознайомитись»
Сегеда Сергій. Доктор історичних наук,... ознайомитись»
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »