« 2026. № 3 (189)

Народознавчі зошити. 2026. № 3 (189). С. 716—720

УДК 7.071.2:745(477.86)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.03.716

КОСІВСЬКА МИСТЕЦЬКА ШКОЛА НАРОДНИХ ПРОМИСЛІВ

САНДЮК Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4795-553
  • доцент, викладач,
  • Карпатський національний університет
  • імені Василя Стефаника,
  • кафедра образотворчого і декоративно-прикладного
  • мистецтва та реставрації,
  • вул. Шевченка, 57, 76000, Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: volodymyr.sandyuk@сnu.edu.ua

САНДЮК Лариса

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4702-4523
  • старша викладачка,
  • Карпатський національний університет
  • імені Василя Стефаника,
  • кафедра образотворчого і декоративно-прикладного
  • мистецтва та реставрації,
  • вул. Шевченка, 57, 76000, Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: larisa.sandiuk@сnu.edu.ua

Анотація. Традиції декоративно-прикладного мистецтва Гуцульщини посідають важливе місце в культурній спадщині України та формуванні національної художньої традиції. Одним із ключових осередків їх збереження, розвитку та професійної інтерпретації стала Косівська мистецька школа народних промислів, діяльність якої відіграє важливу роль у системі мистецької освіти.

Актуальність дослідження зумовлена зростанням інтересу до збереження та розвитку традицій декоративно-прикладного мистецтва в умовах глобалізації та трансформації культурних практик, а також необхідністю осмислення ролі мистецької освіти у підтримці регіональних художніх традицій. У цьому контексті важливе значення має діяльність Косівської мистецької школи народних промислів як одного з провідних осередків формування професійної мистецької освіти на основі народних ремесел Гуцульщини.

Метою статті є дослідження ролі Косівської мистецької школи у збереженні, розвитку та творчій інтерпретації традицій декоративно-прикладного мистецтва Карпатського регіону. Об’єктом дослідження є Косівська школа як культурно-освітній центр формування і трансляції народних художніх традицій, предметом — її освітньо-художні принципи та методи інтеграції традиційних ремесел у сучасне мистецьке середовище.

Методологічну основу дослідження становлять історико-культурний, порівняльний та аналітичний методи, а також методи систематизації й узагальнення наукових і мистецтвознавчих джерел. У процесі дослідження проаналізовано становлення школи на основі локальних ремісничих практик Карпатського регіону, її внесок у професіоналізацію народних майстрів, систематизацію традиційних технік і орнаментальних мотивів, а також у впровадження народного мистецтва в сучасний дизайн.

У результаті встановлено, що педагогічна модель Косівської мистецької школи поєднує академічну мистецьку освіту з опертям на регіональну матеріальну культуру, що забезпечує спадкоємність поколінь майстрів і сприяє збереженню етнокультурної ідентичності.

Висновки свідчать, що Косівська мистецька школа виступає центром збереження народних ремесел та чинником формування національної моделі мистецької освіти..

Ключові слова: Косівська мистецька школа, народні промисли, декоративно-прикладне мистецтво, Гуцульщина, мистецька освіта, традиційні ремесла, етнокультурна спадщина, художнє проєктування.

Список використаних джерел

  • 1. Мельничук, Г., Дудка, В. (2021). Витоки та розвиток народного декоративно-прикладного мистецтва Косівщини (кінець XVIII — друга половина XIX ст.). Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Серія: Історія. № 53.
  • 2. Сусак, K. (2007). До історії заснування та становлення Косівської мистецької школи (з нагоди 125-ї річниці діяльності). Вісник Львівської національної академії мистецтв. Спецвипуск ІІІ. С. 22—49.
  • 3. Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. (2020). Енциклопедія Сучасної України (Т. 14). Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України.
  • 4. Чіх-Книш, Б. (2018). Роль косівського осередку мистецької освіти у збереженні традиційних ремесел Гуцульщини. Народознавчі зошити, № 2 (140). C. 469—477. doi.org/10.15407/nz2018.02.469.
  • 5. Чіх-Книш, Б. (2020). Майстри інкрустації по дереву села Річка: наслідування традицій і формалізація народного мистецтва. Народознавчі зошити, № 1 (151). C. 117—125. doi.org/10.15407/nz2020.01.117.
  • 6. Мотиль, Р. (2018). Традиційна кераміка у системі художньої освіти (на прикладі Косівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва ім. В. Касіяна ЛНАМ). Народознавчі зошити, № 2 (140). C. 463—468. doi.org/10.15407/nz2018. 02.463.
  • 7. Чіх-Книш, Б. (2019). Гуцульські ліжники: традиції та сучасні інтерпретації (за матеріалами Косівського району Івано-Франківської області). Народознавчі зошити, № 1 (145). C. 81—91. doi.org/10.15407/nz2019.01.081.
  • 8. Попенюк, В. (2023). Ковані бартки / сталінки та келефи (вівчарські сокири) у творчості Марка Луканюка. Народознавчі зошити, № 5 (173).

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »