« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 967—975

УДК 75.071.1(477):7.01:008.1

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.04.967

  • Received: 04.07.2026
  • Accepted: 09.07.2026
  • Published: 23.09.2026

ЛАНДШАФТ ЯК ІМПУЛЬС ТА КОНСТРУКТ КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У ТВОРЧОСТІ РОМАНА ЯЦІВА: ВЗАЄМОДІЯ АНАЛІТИЧНОГО ДОСВІДУ ТА МИСТЕЦЬКОЇ ПРАКТИКИ

СТАСЕНКО Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9965-384X
  • кандидат мистецтвознавства, професор,
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • кафедра Дизайну і основ архітектури,
  • вул. Степана Бандери, 12, 79013, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: stasenko.volodymyr@gmail.com

Анотація. Досліджено особливості творчого методу Романа Яціва крізь призму взаємодії його художньої, наукової та кураторської діяльності. Увагу зосереджено на ролі ландшафту як імпульсу художнього вислову та водночас як структурної моделі формування культурної ідентичності митця. Актуальність дослідження зумовлена потребою комплексного осмислення творчості Романа Яціва як цілісної системи, у якій практичний мистецький досвід перебуває у постійному діалозі з аналітичною рефлексією та мистецтвознавчим знанням. Встановлено, що ландшафт у творчості Романа Яціва не виступає традиційним об’єктом зображення, а функціонує як матриця візуального мислення, що визначає принципи композиційної організації, ритмічної структури та образотворчої мови. Доведено, що глибока залученість Романа Яціва до наукової, освітньої та кураторської діяльності суттєво впливає на формування його художнього методу та сприяє виробленню цілісної світоглядної моделі. Джерельною базою стали живописні твори художника, матеріали виставкового проєкту «Виднокрай», а також висловлювання автора щодо власної творчої практики. Методологічну основу дослідження становлять формально-стилістичний аналіз, іконологічний метод, феноменологічний підхід до розуміння простору як пережитого досвіду, а також методи мистецтвознавчої інтерпретації та контекстуалізації.

Ключові слова: Роман Яців, українське мистецтво, сучасний живопис, культурна ідентичність, ландшафт, візуальне мислення, художній метод, мистецтвознавство, кураторська діяльність, феноменологія простору, український модернізм, мистецька освіта.

Список використаних джерел

  • 1. Володимир Стасенко.«Виднокрай» Романа Яціва: при­сутність в осмисленому просторі. Збруч. 29.04.2026. URL: https://zbruc.eu/node/124199.
  • 2. Українське мистецтво ХХ століття: ідеї, явища, персоналії: збірник статей. Р. Яців; НАН України; Інститут народознавства. Львів: [б. в.], 2006. 351 с.: іл. ISBN 966-02-4199-2.
  • 3. Українські мистецькі виставки у Львові, 1919—1939. Ukrainian art exhibitions in Lviv, 1919—1939: довід.; антол. мистец.-критич. думки. Нац. акад. наук України; Львів. нац. акад. мистец.; Ін-т народознав. НАН Ук­раїни. Авт.-упоряд. Р.М. Яців. Львів: Львівська на­ціо­нальна академія мистецтв: Інститут народознавства НАН України, 2011. 696 с.: іл.
  • 4. Українське мистецтво ХХ століття: ідеї, явища, персоналії: зб. ст. Роман Яців; Нац. акад. наук України; Ін-т народознав. Львів: [б. в.], 2013. 349 с.: іл.
  • 5. Ідеї, смисли, інтерпретації образотворчого мистецтва: українська теоретична думка XX століття: антологія: у 4 ч. М-во освіти і науки України; Нац. акад. наук України; Львів. нац. акад. мистецтв; Ін-т народознавства НАН України. Упоряд. Р.М. Яців; наук. ред. С. Павлюк. Львів: ЛНАМ; Ін-т народознавства НАН України, 2012—2021. Парал. тит. арк. англ. Частина 1 (2012, 232 с.; іл.) — упоряд. Р.М. Яців. Частина 2 (2012, 488 с.; іл.) — упоряд. Р.М. Яців, наук. ред. С. Павлюк. Частина 3 (2019, 960 с.; іл.) — упоряд. Р.М. Яців, ISBN 978-617-7746-03-3. Частина 4 (2021, 983, [1] с.; іл., фот.) — упоряд. Р.М. Яців, наук. ред. С. Павлюк, ISBN 978-966-02-9755-5.
  • 6. Мала хронологія мистецьких подій і пам’ятних дат XX століття: Україна — світ: локал.-індивід. дослідн. ракурс: довідник. Роман Яців (авт.-упоряд.); наук. ред. С. Давимука; пер. М. Яців; Львів. нац. акад. мистецтв; Наук. т-во ім. Шевченка. Львів: Апріорі, 2021. 543 с.: іл.
  • 7. Творчість мистецтвознавців. Каталог виставки. Упоряд. Ростислав Шмагало. Львів: ЛНАМ, 2007. 32 с.
  • 8. Роман Яців. Похвала тиші: малярство. Графіка. Львів. нац. акад. мистецтв; Канад.-Укр. Мистецька Фундація; пер. англ. М. Яців; фот.: А. Яців, М. Яриш; вступ. ст.: Л. Медвідь, Р. Шмагало, Б. Гринда. Львів: Апріорі, 2017. 118 с.: іл.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »