« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 1076—1084

УДК 7.046.3:27-23(477)

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 30.06.2026
  • Accepted: 20.07.2026
  • Published: ??.??.2026

СЕМАНТИКА ТА ПСИХОЛОГІЯ СТРАЖДАНЬ В ІКОНОГРАФІЇ «СПАС У ТЕРНОВОМУ ВІНЦІ» В УКРАЇНСЬКІЙ САКРАЛЬНІЙ ТРАДИЦІЇ 

ЛАГОДИЧ Микола

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1299-0948
  • кандидат наук з богослов’я, кандидат історичних наук, доцент,
  • Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,
  • кафедра філософії та культурології,
  • вул. Коцюбинського, 2, 58002, м. Чернівці, Україна,
  • Контакти: e-mail: m.lahodych@chnu.edu.ua

Анотація. Актуальність проблеми. Іконографічний образ «Спас у терновому вінці» є важливим явищем української сакральної традиції, у якому поєднуються глибокий богословський зміст і високохудожнє образне втілення. Цей мотив виступає складним культурним кодом, що відображає еволюцію релігійної свідомості від візантійського канону до емоційно насиченої художньої мови доби Відродження та бароко.

Постановка проблеми. Попри значущість зазначеного іконографічного образу, недостатньо дослідженими залишаються механізми інтеграції західноєвропейської релігійної містики та емоційно виразних художніх форм у традиційно символічну й алегоричну систему українського сакрального мистецтва. Відтерміноване входження цього мотиву до усталеного іконографічного канону та його подальше широке утвердження як невід’ємного елемента храмового й домашнього культу потребують ґрунтовного наукового осмислення.

Мета. Метою дослідження є комплексний аналіз семантичних і психологічних аспектів образу «Спас у терновому вінці» в українській художній традиції, простеження його еволюції від символу страждання до образу царської гідності та духовної перемоги.

Методи. Дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, що поєднує історико-порівняльний аналіз, формально-стилістичне вивчення станкового живопису та скульптури, а також мистецтвознавчу контекстуалізацію. Для оцінки впливу антропоцентризму й натуралізму на сприйняття художнього образу застосовано методи психологічної інтерпретації.

Ключові слова: Ecce Homo, іконографія, Ісус Христос, гідність, катарсис, сакральне мистецтво, страждання, Страсті Христові, терновий вінець.

Список використаних джерел

  • 1. Авула А. Образи Спасителя, коронованого терням, з Львівського музею історії релігії. Народознавчі зошити. 2022. № 3 (165). С. 549—561. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2022.03.549.
  • 2. Карпюк Л. Образ «Спас у терніях» у релігійному жи­вописі Волині ХVІІІ століття. Волинська ікона: дослідження та реставрація. Науковий збірник. Випуск 18. Матеріали ХVIІІ Міжнародної наукової конференції, м. Луцьк, 27—28 жовтня 2011 року. Луцьк, 2011. С. 89—93; Волинський краєзнавчий музей. URL: https://volyn-kray-mus.at.ua/publ/ob­raz_spas_u_ternijakh_u_religijnomu_zhivopisi_volini_khviii_stolittja/1-1-0-36.
  • 3. Моздир М. Українська народна сакральна скульптура в контексті зв’язків із західними сусідами. Мистецтвознавство: збірник наукових праць. Львів, 2008. С. 9—20.
  • 4. Макойда О. Українські ікони «Страсті Христові» XV—XVI століть: стилістика та іконографія. Християнська сакральна традиція: історія і сьогодення. Науковий збірник. Матеріали Міжнародної наукової конференції м. Львів, 6—7 грудня 2013 року; Музей Українського Католицького Університету. Львів, 2013. С. 32—40.
  • 5. Макойда О. Богословське тлумачення теми Страстей Христових: символіка та зміст. Апологет. Християнська сакральна традиція: віра, духовність, мистецтво. Матеріали IV Міжнародної наукової конференції, м. Львів, 24—25 листопада 2011 р. Львів, 2011. С. 11—16.
  • 6. Лубинський Р. Експертиза й проблеми атрибуції картини «Коронування терновим вінцем» (колекція Львів­ської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького). Художня культура. Актуальні проблеми. 2025. Випуск 21. Ч. 1. С. 157—164. DOI: https://doi.org/10.31500/1992-5514.21(1).20­25.333497.
  • 7. Zuluf E. The Crown of Thorns: Meaning and History in Christian Faith. Zuluf. May 29, 2026 URl: https://zuluf.com/blogs/news/the-crown-of-thorns-meaning-and-history-in-christian-faith?srsltid=AfmBOopfnelNtgzmgfv0N3QxfzJ4DOLEGRWPuSuLWI51_ca_gbmespFM.
  • 8. Yuki Wong & Lau Lai Shan. Sanctity and Royalty: Housing the Crown of Thorns at Sainte-Chapelle. The Piligrim’s Guide. 2020. URL: https://thepilgrimsguide.com/projects/sanctity-and-royalty-housing-the-crown-of-thorns-at-sainte-chapelle/
  • 9. Dogrusoz M. The Story of Crown of Thorns from Constantinople to Notre-Dame. Istambul Eternal City. March 16 2026. URL: https://eternalcityistanbul.com/the-story-of-crown-of-thorns-from-constantinople-to-notre-dame/.
  • 10. Crown of Thorns of Notre Dame. Paris to Versailles Private Tours. URL: https://www.paristoversailles.com/crown-of-thorns-notre-dame/.
  • 11. Tibble F. 5 Things You Didn’t Know About the Crown of Thorns. Medievalists.net. URL: https://www.medie­valists.net/2025/04/crown-of-thorns/.
  • 12. Фотоколекції. Ікона «Христос у терновому вінку». Розділ: Волинська ікона. Ікона «Христос у терновому вінку» (XVIII ст.), м. Луцьк, Волинська область. Історична Волинь. URL: https://www.istvolyn.info/post/2455.
  • 13. Ікона «Ісус Христос в терновому вінці». Міністерство культури України. Музейний фонд України. З колекції Національного художнього музею України. URL: https://museum.mincult.gov.ua/collections/iko­na-isus-hristos-v-ternovomu-vinci.
  • 14. Розп’яття. Костел Святого Мартина. Pinsel. URL: https://pinsel-ar.com/sculpture/rozp-yattya/.
  • 15. Іконостас «Страсті Христові: Страсна дорога, Роз­п’яття на хресті, Зішестя Христа в ад, Воскресіння». Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Воз­ницького. URL: https://collection-lvivgallery.org.ua/uk/works/3536-ikonostas-strasti-khrystovi-khresna-doroha-rozpiattia-na-khresti-zishestia-khrysta-v-ad-voskresinnia.
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »