Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 1247—1255

УДК 821.161.2.09:398:7.01

DOI https://doi.org/10.15407/

Received: 21.06.2026

Accepted: 25.06.2026

Published: ??.??.2026

ДИВО КУПАЛЬСЬКОЇ НОЧІ: СИМВОЛІКА ЦВІТУ ПАПОРОТІ В ХУДОЖНІЙ БІОГРАФІЦІ МИТЦІВ

ЛЕВИЦЬКА Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5033-4661
  • кандидат філологічних наук, доцентка, Український католицький університет, кафедра філології;
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • кафедра прикладної лінгвістики,
  • вул. Бандери, 12, 79000, Львів, Україна;
  • Контакти: e-mail: oksana_levytska@ukr.net

Анотація. За прадавніми народними уявленнями, квітка папороті цвіте незвичайним сяйвом лише коротку мить у купальську ніч і дарує тим, хто її знайшов, невідані скарби. Цей мітологічний образ у біографічних творах про митців набуває зв’язку з посвяченням в особливі знання, інспірує творчий потенціал і виконує функцію переродження та містичної дії. З обрядами на Івана Купала в біографіці художниць часто пов’язаний ритуал ініціацій, переходу в інший вимір, він є свого роду «церемонією входження в таємне товариство» (за М. Еліаде). Такий ініціаційний ритуал виразно простежується в дитячій казці про Марію Примаченко «Оця Марія звірів малювала» Світлани Тараторіної, а також у біографічних романах про митців, приміром, купальські обряди й сама папороть є символом магічного творчого пробудження й переходу у світ метафізичний у романі Володимира Яворівського про Катерину Білокур, а також у трилогії «Світотворення від Марії» Людмили Лисенко.

Мета статті — проаналізувати символізм цвіту папороті в художній біографіці українських художниць в контексті ініціаційного ритуалу, який пояснює таїну творчості, природу посвяченості у таємні знання, вихід за межі звичного світу у світ обраних.

Дослідження має міждисциплінарний характер, поєднує студії з фольклору та етнографії, літературознавства та мистецтвознавства, послуговується інтермедіальним методологічним інструментарієм та застосовує компаративістичні методи.

Ключові слова: цвіт папороті, фольклор, інтермедіальність, українська література, народне мистецтво, компаративістика, живопис, белетризовані біографії.

Список використаних джерел

  • 1. Яновський М. Срібна пряжка: Розповідь про народних митців. Ужгород: Карпати, 1980. 216 с.
  • 2. Лисенко Л. Світотворення від Марії: роман у трьох книгах. Київ: Ярославів Вал, 2023.
  • 3. Рубан М. Марія Примаченко. Київ: Агенція «IPIO», 2020. 128 с.: іл. (Видатні українці).
  • 4. Тараторіна С., Левицька Н. Оця Марія звірів малювала. Київ: Видавництво, 2020. 68 с.
  • 5. Яворівський В. Автопортрет з уяви : роман про трагічну та дивовижну долю Катерини Білокур. Київ: Брайт Стар Паблішинг, 2018. 296 с.
  • 6. Шухевич В. Гуцульщина. Репринтне відтворення видання 1899 року. Переднє слово Дмитра Ватаманюка; вст. ст. Петра Арсенича. Верховина, 1997. 146 с.
  • 7. Шухевич В. Гуцульщина: в 5 ч. Передм. А. Карпенко; післям. М. Глушко; упоряд. О. Савчук. (Репринтне видання 1899—1908 рр.). Харків: Видавець Олександр Савчук, 2018. 1218 + 10 c.: 294 іл.
  • 8. Потебня О. Про купальські вогні та споріднені з ними уявлення. Пер. В. Давидюк. Фольклористичні зошити. Луцьк, 2008. Вип. 11. С. 182—183.
  • 9. Добрянський К. Цвіт папороті в українських народних віруваннях. Життя і знання. Львів, 1936. Ч. 7/8. С. 225—226.
  • 10. Воропай О. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис. Київ: Оберіг, 1993. 590 c.
  • 11. Жайворонок В. Знаки української етнокультури: словник-довідник. Київ: Довіра, 2006. 703 с.
  • 12. Галайчук В. Українська міфологія. Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. 288 с.
  • 13. Тиховська О. Магія та міфологія в українському фольклорі Закарпаття: етнопсихологічний аспект. Ужгород: Рік-У, 2021. 512 с.
  • 14. Тиховська О. Персоніфікація архетипу Самості в купальській обрядовості українців. Науковий вісник Ужгородського університету: Серія: Філологія. 2020. Вип. 1 (43). С. 359—365.
  • 15. Юнг К.-Г. Aion: Нариси щодо символіки самості. Пер. з нім. К. Котюк. Львів: Астролябія, 2016. 432 с.
  • 16. Еліаде М. Священне і мирське; Міфи, сновидіння і містерії; Мефістофель і андрогін; Окультизм, ворожбитство та культурні уподобання. Пер. з нім., фр., англ. Г. Кьорян, В. Сахно. Київ: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001. С. 100—101.
  • 17. Лужницький Г. Український театр: наукові праці, статті, рецензії: зб. праць. Львів, 2003. Т. 1: Наукові праці. 344 с.
  • 18. Янковська Ж. Фольклоризм української романтичної прози: монографія. Львів, 2016. 610 с.: кольор. іл.
  • 19. Шекерик-Доників П. Рік у віруваннях гуцулів: вибрані твори. Верховина: Гуцульщина, 2009. 352 с.
  • 20. Катерина Білокур: альбом. 1975. Вст. сл. Олеся Гончара. Київ: Мистецтво.
  • 21. Радиш-Маринок Б. Горицвіт — квітка гірська : по­вість. Косів: Писаний камінь, 2014. 144 с.
Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »