« 2018. № 2 (140)

Народознавчі зошити. 2018. № 2 (140). С. 494–501

УДК 75.052/058(477.83-22)-0552

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.02.494

Надійшла 13.03.2018

ТРАДИЦІЙНИЙ РОЗПИС ЯВОРІВЩИНИ ЯК ДЖЕРЕЛО ТВОРЧИХ ІНСПІРАЦІЙ НАТАЛІЇ ДЮГ

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9719-4432

Шпак Оксана Дмитрівна, кандидат мистецтвознавства,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства Національної академії наук України,

відділ народного мистецтва,

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail shpak.oksana@gmail.com

Анотація. В основі творчості художниці Наталії Дюг, яка живе і працює у смт Івано-Франкове Яворівського району Львівської області, лежить локальна традиція розпису на дереві Яворівщини — декор мальованих скринь ХІХ — першої пол. ХХ ст., розпис дитячих іграшок (забавок) кінця ХІХ—ХХ ст. Художниця працює у галузі станкового малярства, свої картини виконує акриловими фарбами на склі й на тканині. У творчості Наталії Дюг виразно прочитуються дві тенденції: зв’язок з традицією яворівського народного розпису і новаторство щодо техніки й матеріалу, типології та стилістики творів.

Ключові слова: народне декоративне мистецтво Яворівщини, декоративний розпис, яворівські мальовані скрині, яворівські народні забавки, мотиви орнаменту, інтерпретація, етномистецька традиція.

Список використаних джерел

  1. 1. Будзан А.Ф. Яворівські мальовані скрині / А.Ф. Будзан // Народна творчість та етнографія. — 1968. — № 5. — С. 49—53.
  2. Герус Л. Українська народна іграшка / Л.М. Герус. — Львів : НАН України ; Інститут народознавства, 2004. — 264 с. : іл.
  3. Герус Л. Яворівська народна іграшка: історія розвитку та сучасні прооблеми промислу / Л. Герус // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Т. ССХХХ. Праці секції етнографії та фольклористики. — Львів : Наукове товариство імені Шевченка, 1995. — С. 176—189.
  4. Найден О.С. Орнамент українського народного розпису: Витоки, традиції, еволюція / О.С. Найден. — Київ : Наукова думка, 1989. — 136 с.
  5. Наталія Володимирівна Дюг: Художниця, педагог і вихователь, майстер. ХПТУ № 14 / авт. тексту та упорядник К.М. Кавас. — Івано-Франкове, 2011. — 52 с. : іл.
  6. Станкевич М.Є. Автентичність мистецтва. Питання теорії пластичних мистецтв. Вибрані праці / М.Є. Станкевич. — Львів : СКІМ, 2004. — 192 с.
  7. СтанкевичМ.Є Українське художнє дерево ХVІ—ХХ ст. / М.Є. Станкевич. — Львів : НАН України ; Інститут народознавства, 2002. — 480 с. : іл.
  8. Чугай Р.В. Народне декоративне мистецтво Яворів­щини / Р.В. Чугай. — Київ : Наукова думка, 1979. — 144 с. : іл.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »