« 2018. № 1 (139)

Народознавчі зошити. 2018. № 1 (139). С. 189–199

УДК 39 (477.85)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.01.189

Надійшла 21.12.2017

СУСПІЛЬНО-ГРОМАДСЬКІ ДОПОМОГИ НА ПОКУТТІ: ТОЛОКИ, КЛАКИ, ПОМОЧІ, СУПРЯГИ

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466

Тарас Ярослав Миколайович, доктор історичних наук,

професор, кандидат архітектури, завідувач відділу

Інститут народознавства Національної академії наук України,

відділ етнології сучасності,

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

професор

Національний університет «Львівська політехніка»,

кафедра Реставрації і реконструкції архітектури та пам’яток мистецтва

Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

Анотація. Аналізуються такі громадсько-побутові традиції на Покутті, як толоки, «клаки», супряги, «помочі», які відбувались з кінця XIX ст. і до сьогодення. На основі польових матеріалів проаналізовано, як проводились толоки, з’ясовано їх організацію: запрошення на толоку, час їх проведення, контингент учасників, меню страв і порядок їх подання, форма дозвілля. Встановлено значення толок для суспільно-громадського життя і збереження сільських громад.

 Ключові слова: Покуття, толока, «клака», супряга.

Список використаних джерел

  1. ВитановичІ. Історія українського кооперативного руху / І. Витанович. — Нью-Йорк : Товариство укра­їнської кооперації, 1964. — 624 с.
  2. Возняк М. Народний календар із Овруччини 50-х років XIX ст. у записі Михайла Пйотровського / М. Возняк // Записки Наукового товариства імені Шев­ченка. — Львів, 1995. — Т. CCXXX: Праці Секції етнографії і фольклористики. — С. 303—348.
  3. Дем’ян Г. Бойківщина: Матеріали наукової експедиції 1979 р. / Г. Дем’ян. — Т. 6.
  4. Історія села Ясенів Пільний. З розповідей жителів села та архівних матеріалів. — Івано-Франківськ : Міс­то НВ, 2010.
  5. Мохорук Д. Село моє Топорівці: історико-краєзнавчий та етнографічний нарис / А. Мохорук. — Кн. 1. — Снятин : Прут Принт, 2005. — 206 с.: іл.
  6. Паньків М. Аграрні відносини на Покутті та їх соціальні наслідки в другій половині XIX століття — першій половині XX століття / М. Паньків // Ямгорів. — 2000. — Ч. 11—12.
  7. РоманюкЯ. Залуччя над Черемошем. Історико-публі­цистична розповідь / Ярослав Романюк, Любомир Романюк. — Снятин : Прут Принт, 2012. — 232 с.
  8. Солянич Д. Варвара / Хто винуватий та інші оповідання з життя селянства на Покутті / Дмитро Солянич. — Едмонтон, 1932. — С. 40—94.
  9. Тарнавський Р. Толока як відробіткова рента у господарствах великих землевласників / Р. Тарнавський // Вісник Львівського Національного університету ім. І. Франка. Серія історична. — 2012. — Вип. 47. — С. 30—43.
  10. Skorowidz gminy Galicyi opracowany na podstawie wynikуw spisu ludnoњci z dnia 31 grudnia 1900 r. — Wiedeс, 1907. — S. 210—215, 292—297, 602—608, 694—700.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »