« 2018. № 6 (144)

Народознавчі зошити. 2018. № 6 (144). С. 1528–1535

УДК 7.033.2:7.046:7.45

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.06.1528

Надійшла 23.11.2018

ЦЕРКОВНІ ЗАВІСИ І ВОЗДУХИ ДОБИ ХРЕЩЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ: СТАНОВЛЕННЯ ОБРЯДУ ТА ІКОНОГРАФІЯ

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7411-0574

Матвєєва Юлія Геннадіївна, кандидат мистецтвознавства, доцент,

кафедра дизайну та образотворчого мистецтва,

Харківський Національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова,

Куликівський узвіз, 12, 61002, м. Харків, Україна.

Контакти: Тел. 0507515190; e-mail: matveyevoy@gmail.com

Анотація. В історії літургійних тканин є період, коли дуже великі тканини із гаптованими сюжетними зображеннями називаються словом «воздух». У сучасній практиці це невелика тканина (приблизно 50 х 70 см), яка виноситься разом зі святими Дарами на Великому вході і потім вона покриває разом потир і дискос, коли вони вже поставлені на престол. У період X—XV ст. ці тканини мають дуже великі розміри (близько 130 х 280 см) і їх використання в якості сучасних воздухів, очевидно, було неможливим. У статті розглядаються причини появи великих розмірів цих тканин і їх використання в період прийняття Київською Руссю візантійської літургійної традиції. Розкривається, що в цей час відбувається поступова зміна літургійної практики, пов’язаної з тканинами. Вівтарні завіси, які перебували в киворії над св. Трапезою, починають виносити під час Великого входу, і поступово формується винос великого воздуху на Великому вході, відомий і дотепер. Поступово ці завіси трансформуються у великі воздухи. Це найважливіший період у всьому розвитку літургійних тканин. Завіси дають дві гілки розвитку: 1) завіси трансформуються у великі воздухи, з яких потім з’явиться і розвинеться обряд виносу плащаниці, а самі воздухи будуть зменшуватися до сучасних розмірів; 2) завіси переносяться з киворію на лінію вівтарної перегороди і Царські врата, з чого з’являється завіса Царських врат або катапетасма. Церковні тканини мали довгий шлях розвитку й еволюціонували в ході церковної історії. У період хрещення Русі відбувається один з найяскравіших етапів функціональної трансформації одних тканин в інші, а саме завіс престолу у воздухи, що виносяться на Великому вході.

Ключові слова: Хрещення Київської Русі, завіса, киворій, іконостас, Великий вхід, літургійні покрови, воздух, іконографія.

Список використаних джерел

  1. Герман Константинопольский, свт. Сказание о Церкви и рассмотрение таинств / Герман Константинопольский ; вступ. ст. П.И. Мейендорфа ; пер. и пред. Е.М. Ломизе. — Москва : Мартис, 1995. — 87 с.
  2. Двукратный собор. (дата звернення 21.11.2018). Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/Двукратный собор.
  3. Добронравов Г.С. История катапетасмы / Г.С. Добронравов. —Москва : Отдельный оттиск из журнала «Чтения в Обществе Любителей Духовного Просвещения», 1912. — 25 с.
  4. Каноны Православной Церкви. Правила Константинопольского Двукратного Собора. (дата звернення 21.11.2018). Режим доступу: https://azbyka.ru/otechnik/pravila/kanony-pravoslavnoj-tserkvi-grabbe/15.
  5. Катасонова Е.Ю. Материалы к иконографии покровцов в лицевом шите / Е.Ю. Катасонова // Убрус Церковное шитье. История и современность. — Спб. : Издание Золотошвейной мастерской при Успенском подворье Оптиной пустыни, 2006. — Вып. 5. — С. 4—38.
  6. Киприан. Архимандрит (Керн). Евхаристия / Архимандрит Киприан (Керн). — Москва : Храм свв. Космы и Дамиана на Маросейке, 2001. — 336 с.
  7. Кондаков Н.П. Памятники христианского искусства на Афоне / Н.П. Кондаков. — СПб. : Издание Императорской академии Наук, 1902. — 312 с.
  8. Лифшиц Л.И. Пелена с «Распятием» и изображениями Христа, Богоматери Воплощение и Апостолов на полях. О времени создания и иконографическом замысле памятника / Л.И. Лифшиц // Церковное шитье Древней Руси. Сборник статей / ред.-сост. Э.С. Смирнова. Посвящается памяти Людмилы Дмитриевны Лихачевой (1937—2001). — Москва : Галарт, 2010. — С. 39— 47.
  9. Матвеева Ю.Г. Декоративные ткани в мозаиках Равенны: семантика и культурно-смысловой контекст  / Ю.Г. Матвеева. — Киев : Дух и литера, 2016. — 496 с.
  10. Матвеева Ю.Г. «Завеса, называемая воздух»: терминология и реальный предмет / Ю.Г. Матвеева // Древности’2015. Харьковский историко-археологический ежегодник. — Вып. 14. — Харьков : НТМТ, 2015. — С. 92—98.
  11. Матвеева Ю.Г. Изобразительные литургические ткани IV—XVI вв.: эволюция в обиходе и иконографии / Ю.Г. Матвеева // «Византийская мозаика»: Сборник публичных лекций Эллино-византийского лектория при Свято-Пантелеимоновском храме / ред. проф. С.Б. Сорочан ; сост. А.Н. Домановский. — Вып. 3. — Харьков : Майдан, 2015. — С. 112—162.
  12. Павсаний. Описание Эллады / Павсаний : в 2 т. — Т. 1. — Кн. I—VI ; пер. с древнегреческого С.П. Кондратьева под ред. Е.В. Никитюк. — Москва : АСТ ; Ладомир, 2002. — 503 с.
  13. Сизоненко Т.Д. О ветхозаветной символике царских врат / Т.Д. Сизоненко // Иконостас: происхождение — развитие — символика / ред.-сост. А.М. Лидов. — Москва : Прогрес-Традиция, 2000. — С. 501—524.
  14. Тафт Р.Ф. Упадок причащения в Византии и отдаление мирян от литургического действа: причина, следствие или ни то, ни другое? (D. Занавешенный алтарь)  / Р.Ф. Тафт // Тафт Р.Ф. Статьи / пер. с англ. С.В. Голованов. — Омск : Издатель Голованов, 2010. — Т. 1. — С. 310—365.
  15. Троицкий В.А. История плащаницы / В.А. Троицкий // Богословский вестник. — Сергиев Посад : Типогр. Св. Троице-Сергиевой Лавры, 1912. — С. 505—530.
  16. Brightman F.E. Liturgy of the Presanctified / F. Brightman // C.E. Hammond, F.E. Brightman. Liturgies Eastern and Western; being the texts, original or translated, of the principal liturgies of the church. — Oxford : Clarendon Press, 1965. — P. 345—352.
  17. Fleury Ch. Rohault de. La Messe / Ch. Rohault de Fleury. — Paris : Vve A. — Vol. 1. — 1883.— 187 p.
  18. Johnstone P. The Byzantine Tradition in Church Embroidery / P. Johnston. — London : Alec Tiranti, 1967. — 267 p.
  19. Lamp G.W.H., D.D. A Patristic Greek Lexicon / G. W. H. Lampe. — Oxford : At the Clarendon Press, 1961. — 1618 p.
  20. Patrologia curcus completes. Ser.Graeca / ed.: J.P.Migne. — Paris, 1865. — T. 86.2. — 3360 p.
  21. Patrologia curcus completes. Ser. Graeca / ed.: J.P. Migne. — Paris, 1860. — T. 92. — 1792 p.
  22. Patrologia curcus completes. Ser.Graeca / ed. : J.P.Migne. — Paris, 1863. — T. 108. — 1492 p.
  23. Woodfin W. Liturgical Textile / W. Woodfin // Byzantium: Faith and Power, 1261—1557 / edited by Helen C. Evans. — New York : Metropolitan Museum of Art ; New Haven : Yale University Press, 2004. — P. 295—323.
  24. Yarden L. The Spoilts of Jerusalem on the Arch of Titus. A Re-Investigation / Yarden L. — Stockholm : Astroms Fцrlag, 1991. — 137 p.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »