Архів
2020 рік, випуск 3 переглянути»
Народознавчі зошити. 2023. № 6 (174). С. 1331-1532 DOI... переглянути»
2017 рік, випуск 1 переглянути»
2012 рік, випуск 6 переглянути»
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2017. № 2 (134)

Народознавчі зошити. 2017. № 2 (134). С. 341—354.

УДК 398.431

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.02.341

ТРАДИЦІЙНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ДОМАШНІХ ДУХІВ НА ПОКУТТІ (на матеріалах з Городенківського р-ну Івано-Франківської обл.)

Галайчук Володимир Васильович, кандидат історичних наук, доцент

Львівський національний університет імені Івана Франка,

кафедра етнології,

вул. Університетська 1, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: clio@lnu.edu.ua

Анотація. На основі головно польових етнографічних матеріалів проілюстровано традиційні вірування покутян у домашніх духів. Засвідчено, що основним на обстежених теренах є тип домовика як набутого зі зноска чи в інший спосіб духа-збагачувача, який виразно тяжіє до образу чорта.

Ключові слова: Покуття, демонологія, вірування, домашні духи, дух-збагачувач, домовик, ласка, вуж.

Надійшла 27.03.2017

Список використаних джерел

  1. Архів Львівського національного університету імені Івана Франка. — Ф.119. — Оп.17. — Спр. 336-Е (Польові етнографічні матеріали до тем «Календарна обрядовість» і «Народна демонологія», зібрані у Городенківському районі Івано-Франківської області 03—14 липня 2015 р. Галайчуком Володимиром Васильовичем). — 83 арк.
  2. Гнатюк В. Знадоби до української демонольоґії / В. Гнатюк. — Т. ІІ. — Вип. 1 // Етноґрафічний збірник. — Львів, 1912. — Т. XXXIII. — С. 1—237.
  3. Гнатюк В. Знадоби до української демонольоґії / В. Гнатюк. — Т. ІІ. — Вип. 2 // Етноґрафічний збірник. — Львів, 1912. — Т. XXXIV. — С. 1—280.
  4. Кирчів Р. Історіографія етнографічного дослідження Покуття / Р. Кирчів // Народознавчі зошити. — 2015. — № 1 (121). — С. 70—90.
  5. Мохорук Д.І. Село моє Топорівці. Історико-краєзнав­чий та етнографічний збірник. Семптимологія / Д.І.Мохорук. — Косів : Писаний камінь, 2008. — Т. 6: Етнографічний образ села. — 382 с.
  6. Сілецький Р. Бузина в народних демонологічних повір’ях українців / Р. Сілецький // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2015. — Вип. 16. — C. 140—150.
  7. I[lkiewi]cz Mirosław. O mitologii ruskiej według podania ludu / I[lkiewi]cz Mirosław // Sławianin: альма­нах. — Lwów, 1839. — T. 2. — S. 91—95.
  8. Kolberg O. Pokucie. Obraz etnograficzny / О. Kol­berg. — Kraków, 1888. — T. III. — 240 s.

читати публікацію»

Наші автори
Болюк Олег Миколайович кандидат... ознайомитись»
Мовна Уляна Василівна. Старший науковий... ознайомитись»
Тарас Ярослав Миколайович. Завідувач... ознайомитись»
Павлюк Степан Петрович. Доктор історичних... ознайомитись»
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »