« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1134—1164

УДК 398.332

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1134

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР СЛАВУТЧИНИ В ОБРЯДАХ, ЗВИЧАЯХ ТА ФОЛЬКЛОРІ

ГАЛАЙЧУК Володимир

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7780-5876

кандидат філологічних наук, доцент

Львівський національний університет імені Івана Франка,

кафедра етнології,

вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна

e-mail: halay_czuk@ukr.net

Анотація. З’ясування локальної специфіки окремих етнографічних районів на сьогодні становить один із актуальних напрямків дослідження традиційної культури українців. У запропонованій розвідці автор ставить перед собою мету комплексно описати народний календар Славутчини, що є складовою історико-етнографічної Волині. Об’єктом дослідження є календарно марковані обряди, звичаї, повір’я та фольклор населених пунктів Славутчини, а предметом — їхні загальноукраїнські риси, регіональні та локальні особливості. Методологічною основою дослідження є використання основних методів етнологічної науки, насамперед методу польової етнографії, а також напрацювання етнографів у сфері укладання народних календарів окремих місцевостей. Традиційний календар Славутчини ще не був предметом спеціальних досліджень. Цей аспект недостатньо повно висвітлений у науковій літературі, відтак основою роботи є польові матеріали автора.

У публікації комплексно описано реєстр свят і присвятків, у відзначенні яких на Славутчині виразно простежується народна складова. Серед свят зими привертає увагу обрядова гра з «калитою» на Андрія, звичай «дідів» Щедрий вечір, «гукання Мороза». Весняний період прикметний приуроченими до Масниць звичаями «Колодки» і «Похорону Савки», локальними уявленнями про те, що навесні «одмикає землю» Марко Ключник, архаїчним звичаєм ходити «качатися у жито» на Юрія. Серед свят літнього комплексу насамперед виділяється Русальний тиждень. Поміж жниварськими звичаями привертає увагу розмаїття варіантів з так званою «бородою». В осінньому періоді вирізняються уявлення, пов’язані з днями «Чуда» і Воздвиження.

Ключові слова: історико-етнографічна Волинь, Славутчина, календарні звичаї та обряди, Різдво, Великдень, Юрія, Русальний тиждень, Купайла, жнива.

Надійшла 5.10.2019

Список використаних джерел

  1. КолодюкА. Календарные обряды и песни средней Волыни: состояние традиции на рубеже ХХ—ХХІ ве­ков. Tradicija ir dabartis. Klaipėda: KU Publishers, 2017. Vol.12. P. 213—232.
  2. Колодюк А. Обряди та пісні купальсько-петрівського періоду (За матеріалами середнього межиріччя Горині та Случі). Проблеми етномузикології: Науково-методич­ний збірник. Київ, 2015. Вип. 10. С. 104—123.
  3. Янковська Ж. Купальські пісні та особливості перебігу свята Івана Купала на Славутчині (село Лисиче Славутського р‑ну Хмельницької обл.). Матеріали до української етнології. Київ, 2012. Вип.11. С.79—84.
  4. Конопка В., Зюбровський А. «Від зернини до хлібини»: семантико-структурний аналіз хліборобського побуту українців (на матеріалах Південно-Західного історико-етнографічного регіону України). Львів, 2018. 600 с.
  5. Пуківський Ю. Весняна календарно-побутова обрядовість українців історико-етнографічної Волині. Львів, 2015. 312 с.
  6. НесенІ. Лелека в народних уявленнях Правобережного Полісся. Сіверянський літопис. Чернігів, 2008. №5. С. 121—127.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »