« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1291—1295

УДК 378.016:811.161. 2’243’373.45:811.111

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1291

ВІДЕОІНТЕРВ’Ю З МИТЦЕМ ЯК ЗАСІБ ВИВЧЕННЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ В КУРСІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

ДАНЧИШИН Назар

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8350-9109

молодший науковий співробітник,

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою

Національного університету «Львівська політехніка»,

вул. Степана Бандери, 32А, 79013, м. Львів, Україна

e-mail: nazar.danch@gmail.com

Анотація. У статті проаналізовані особливості застосування авдіовізуального методу у викладанні української мови як іноземної. Обґрунтована доцільність використання методу. Продемонстровані приклади практичного втілення принципів методу у рамках освітнього проекту інтерв’ю з діячами культури «Мистецькі прогулянки з МІОКом». Запропоновано комплекс вправ до відеоінтерв’ю з представниками сучасної української культури.

Актуальність дослідження зумовлена браком авдіовізуальних матеріалів для вивчення української мови як іноземної.

Мета статті — на прикладі відеоінтерв’ю показати, як вивчати українську мову та культуру в комплексі.

Для досягнення мети застосовуємо методи: описовий, порівняльний.

Результати дослідження: для реалізації принципів авдіовізувального методу пропонуємо застосовувати на заняттях з української мови як іноземної (для студентів рівня С1) матеріали проекту «Мистецькі прогулянки з МІОКом», до яких розроблено комплекс вправ (приклади подано в статті).

Як наслідок, завдяки проекту «Мистецькі прогулянки з МІОКом» забезпечується цілісне вивчення мови через культуру, і культури через мову.

Ключові слова: українська мова як іноземна, українська культура, авдіовізуальний метод, відеоінтерв’ю, авдіювання.

Надійшла 9.10.2019

Список використаних джерел

  1. Мартинишин Н. Аудіовізуальний метод у викладанні української мови як іноземної для дитячої аудиторії. Педагогічний альманах: зб. наук. праць. 2017. № 33. С. 69—74.
  2. Цісар Н. Аудіовізуальні засоби у навчанні іноземців. Теорія і практика викладання української мови як іноземної: зб. наук. праць. 2016. № 12. C. 210—216.
  3. Глазунова Т. Курс лекцій з методики викладання іноземних мов у загальноосвітній школі (для студентів 4 курсу заочної форми навчання). Вінниця, 2006. URL: https://studfiles.net/preview/4543329/page:15/ (дата звернення: 07.10.2019)
  4. Мартинишин Н. Пісня-відеокліп в основі заняття з української мови як іноземної для дітей. Теорія і практика викладання української мови як іноземної. 2017. № 13. С. 184—190.
  5. Приходько Д. До проблеми вибору методу викладання іноземної мови. URL: http://www.kamts1.kpi.ua/ru/node/924 (дата звернення: 07.10.2019).
  6. Скуратівська М. Сучасні методи та технології викладання іноземних мов у вищій школі України. URL: http://intkonf.org/skurativska-mo-suchasni-metodi-ta-tehnologiyi-vikladannya-inozemnih-mov-u-vischiy-shkoli-ukrayini/ (дата звернення: 07.10.2019).
  7. Заборовський В., Мерзлікіна І. З історії методики викладання іноземних мов. URL: http://intellect-invest.org.ua/pedagog_editions_e-magazine_pedagogical_science_vypuski_n4_2010_st_11/?print (дата звернення: 07.10.2019).

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »