« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1684—1691

УДК 75/76.071.1(477.83-25)”193/198″З.Флінта

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1684

АЛЕГОРИЧНІ ТВОРИ ЗЕНОВІЯ ФЛІНТИ ТА ЇХ ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

МАТКОВСЬКА Іванна

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7941-051X

аспірантка,

Львівська національна академія мистецтв,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: ivanna_novakivska@ukr.net

Анотація. Зеновій Флінта — знакова постать в образотворчому мистецтві Львова 1960—1980-х років. На сьогоднішній день немає наукового дослідження філософського змісту його сюжетних полотен, натюрмортів, пейзажів, який митець втілював за допомогою алегорій. Тому дослідження алегоричних творів Зеновія Флінти є актуальною проблемою українського мистецтвознавства, опрацювання якої дасть можливість розкрити суть творів митця. Отож мета роботи — дослідження творів З. Флінти кін. 1960—1980-х рр. і розкриття філософічності творів, закладеної у алегоріях.

Проаналізувавши ряд полотен Зеновія Флінти окреслено періоду, автор доходить висновку, що в кінці 1960-х рр. митець створив власні художні засоби для вираження ідеї твору в алегоричних образах — у композиції він робить акцент на алегоріях — предметах чи істотах, які розкривають філософський зміст твору. Колорит у його роботах також стає виразником певних ідей і надає звичайним предметам нового значення. Хронологічні межі дослідження  — кін. 60—80-ті рр. ХХ ст.

Перспектива: переосмислення алегоричних творів Зеновія Флінти кін. 1960—1980-х рр., у яких він інтерпретував буття і відображав власний Всесвіт, дасть змогу зрозуміти істинний сенс творчості цього художника та належно оцінити її значення для мистецтва Львова і України, адже своєю філософічністю і мистецькою вартістю вони вплинули на розвиток українського мистецтва.

Ключові слова: Зеновій Флінта, образотворче мистецтво, Львів, 1960—1980-ті рр., алегоричні твори, власна авторська манера.

Надійшла 28.11.2019

Список використаних джерел

  1. Пеленська О. Зеновій Флінта. Живопис. Графіка. Кераміка: каталог. Львів: Облполіграфвидав, 1985. 16 с.
  2. Островський Г. Ущільнення часу. Жовтень. Львів: Каменяр, 1980. № 12. С. 142.
  3. Островський Г. Причетність глядача. Україна. Київ: Радянська Україна, 1983. № 20. С. 12.
  4. Островський Г. Любомир Медвідь, Олег Мінько, Зеновій Флінта: каталог. Львів: Облполіграфвидав, 1981. 22 с.
  5. Островський Г. Любомир Медвидь, Олег Минько, Зеновій Флинта: каталог. Москва: Советский художник, 1986. 22 с.
  6. Голубець О. Львівська кераміка. Київ: Наукова думка, 1991. С. 58-62.
  7. Шимчук Є. Зеновій Флінта: альбом. Львів: Компанія Ґердан, 1995. 32 с.
  8. Жирко-Козинкевич О. Любомир Медвідь, Олег Мінько, Зеновій Флінта: альбом. Київ: Мистецтво, 1992. С. 160—162.
  9. Данилів-Флінта І., Маїк Н. Зеновій Флінта. 1935—1988: альбом. Львів: Компанія Ґердан, 2005. 47 с.
  10. Данилів-Флінта І., Космолінська Н. Зеновій Флінта: альбом. Львів: [б. вид.], 2010. 56 с.
  11. Звіринський Карло «Все моє малярство — то молитва. Спогади, інтерв’ю, роздуми, статті. Львів: Манускрипт-Львів, 2017. 280 с.
  12. Ріпко О. У пошуках страченого минулого. Ретроспектива мистецької культури Львова ХХ століття. Львів: Каменяр, 1996. С. 228, 230.
  13. Медвідь Л. Зеновій Флінта і західноукраїнська образотворча школа 60—80-х років ХХ ст. Образотворче мистецтво. Київ, 2006. № 2. С. 68—73.
  14. Яців Р. Українське мистецтво ХХ століття: ідеї, явища, персоналії: зб.ст. Львів: [б. вид.], 2006. 349 с.
  15. Яців Р. Образотворче мистецтво Львова 1960—1970-х років: у пошуках ключа до розуміння. Мистецька мапа України. Київ: Ювелір Прес, 2008. С. 27—29.
  16. Голубець О. Мистецьке середовище Львова другої половини ХХ — початку ХХІ століття: чинники неповторності Мистецька мапа України. Київ: Ювелір Прес, 2008. С. 24—26.
  17. Голубець О. Мистецтво ХХ століття: український шлях. Львів: Колір ПРО, 2012, 199 с.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »