« 2020. № 2 (152)

Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 276—292

УДК 94:[398.341:643.01](477.85)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.02.276

ТРАДИЦІЙНЕ ЖИТЛО БУКОВИНСЬКОГО ПОДІЛЛЯ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ ст. (за матеріалами Хотинського р-ну Чернівецької обл.)

РАДОВИЧ Роман

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948

доктор історичних наук,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ історичної етнології,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: e-mail: radovychroman@gmail.com

Анотація. Народне житло Буковинського Поділля ніколи не було предметом спеціального зацікавлення учених, що й визначає актуальність дослідження. У запропонованій розвідці автор ставить перед собою мету: на основі матеріалів з Хотинського р-ну з’ясувати особливості традиційного житлового будівництва другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Буковинського Поділля, виявити його місцеву специфіку та спільні риси з житлобудівництвом Поділля та придністровського Покуття. Об’єктом дослідження є традиційне будівництво буковинців, а предметом — особливості житла (планування, техніка і технологія спорудження стін, стелі, даху, системи опалення тощо). Методологічною основою дослідження є принцип історизму у поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу та використання основних методів етнологічної науки: типологічного, комплексного та ретроспективного аналізу, історичної реконструкції тощо. Територія дослідження охоплює Хотинський р-н Чернівецької обл. Основою роботи стали польові матеріали автора, зібрані на теренах Хотинського р-ну упродовж 1987 та 2017 рр., а також архівні матеріали Львівського музею народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького.

Ключові слова: Буковина, Хотинщина, житло, планування, конструкції, система опалення.

Надійшла 2.03.2020

Список використаних джерел

  1. Макарчук С.А. Історико-етнографічні райони України: навч. посібн. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2012. 352 с.
  2. Кожолянко Г. Етнографія Буковини. Чернівці: Золоті литаври, 1999. Т. 1. 384 с.
  3. Якимович А. Інтер’єр народного житла Буковини. Музей народної архітектури та побуту. Наукові записки. Вип. 2. Львів, 2008. С. 72—88.
  4. Якимович Г. Використання глини в народному будівництві Буковини і Покуття (кінець ХІХ — початок ХХ ст.). Народознавчі зошити. Львів. 2001. № 3. С. 555—558.
  5. Архів ЛМНАП. Ф. Матеріали експедицій. Спр. ЗВ-14. 16 арк. (Якимович А.І. Звіт про наукову експедицію на Покуття та Буковину; 1975 р.).
  6. Архів ЛМНАП. Ф. Матеріали експедицій. Спр. ЗВ-12. 29 арк. (Якимович А.І. Звіт про наукову експедицію на Буковину; 1978 р.).
  7. Архів ЛМНАП. Ф. Матеріали експедицій. Спр. ЗВ-75. 15 арк. (Якимович А.І. Звіт про наукову експедицію на Буковину; 17.06.—25.06.1984 р.).
  8. Архів ЛМНАП. Ф. Матеріали експедицій. Спр. ЗВ-93. 18 арк. (Якимович А.І. Звіт про наукову експедицію на Буковину; 1986 р.).
  9. Особистий архів А. Якимович. (Якимович А.І. Польові матеріали про наукові експедиції на Покуття та Буковину; 1970—1980-ті рр.).
  10. Залізняк Л.Л. Население Полесья в мезолите. Киев: Наукова думка, 1991. 160 с.
  11. Радович Р. Поліське житло: культурно-генетичні витоки та еволюційні процеси. Львів, 2017. 852 с.
  12. Радович Р. Тимчасове житло поліщуків. Народознавчі зошити. Львів, 2006. № 3—4. С. 481—492.
  13. Данилюк А. Шляхами України. Етнографічний нарис. Львів: Світ, 2003. 256 с.
  14. Чубинский П.П. Малороссы Юго-Западного края: жилище, утварь, хозяйственные постройки и орудия. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной Русским Географическим обществом Юго-Западного отдела. Санкт-Петербург, 1877. Т. 7. Вып. 2. С. 339—606.
  15. Радович Р. Традиційне житло українців південного Поділля другої половини ХІХ — початку ХХ століття: конструктивно-технологічний аспект (за матеріалами Хмельницької області). Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2010. Вип. 45. С. 437—462.
  16. Радович Р. Прадиційне житло Покуття: техніка і технологія спорудження стін (ХІХ — перша половина ХХ ст.). Плісненські старожитності. Збірник наукових праць. Вип. 2. Львів: Растр-7, 2017. С. 27—61.
  17. Косміна Т.В. Сільське житло Поділля (кінець ХІХ—ХХ ст.): історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1980. 190 с.
  18. Радович Р. Сільське житло кінця ХІХ — початку ХХ ст. на півдні Поділля (за матеріалами Борщівського р-ну). Літопис Борщівщини: історико-краєзнавчий збірник. Борщів: Джерело, 1996. Вип. VІІІ. С. 58—66.
  19. Данилюк А.Г. Народне житло Волині другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Народна творчість та етнографія. Київ. 1981. № 6. С. 75—78.
  20. Матійчук М. Традиційні техніки покриття дахів на Бойківщині. Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2012. Вип. 47. С. 378—396.
  21. Олянчин Д. Опис подорожі шведського посла на Україну1656—1657 р. Записки НТШ. Львів: НТШ, 1937. Т. СLІV. С. 41—69.
  22. Афанасьєв-Чужбинський О.С. Нариси Дністра. Львів: Апріорі, 2016. 524 с.
  23. Раппопорт П.А. Древнерусское жилище (VІ—ХІІІ вв. н. э.). Древние жилища народов Восточной Европы. Москва: Наука, 1975. С. 104—155.
  24. Радович Р. Система опалення народного житла Покуття (ХІХ — перша половина ХХ ст.). Народознавчі зошити. Львів, 2017. № 1. С. 99—113.
  25. Якимович А.І,. Радович Р.Б. Глина в народному будівництва Буковини та західного Поділля. Тези доповідей та повідомлень обласної історико-краєзнавчої наукової конференції. Ч. 2. Чернівці, 1990. С. 228—230.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »