« 2020. № 3 (153)

Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 594—604

УДК 821.161.2-32.09″19″:[343.261-052:323.28](477.83+477.86)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.03.594

СПЕЦИФІКА НАРАТИВІВ ПРО ПРЕДМЕТНО-ЕМОЦІЙНІ Й ДУХОВНІ НАЦІОНАЛЬНІ МАРКЕРИ У ПОБУТІ ПОЛІТИЧНИХ В’ЯЗНІВ (на матеріалах, зафіксованих у Стрийському р-ні Львівської обл. та в м. Бурштин Івано-Франківської обл.)

КРАВЦОВА Галина

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3774-1481

кандидат філологічних наук, молодша наукова співробітниця,

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: e-mail: galynamagas@gmail.com

Анотація. У народній прозі періоду національно-визвольних змагань про побут політичних в’язнів у радянській каральній системі наявні оригінальні ціннісно-емоційні коди, що є репрезентантами української самобутності. Оповідання та перекази політв’язнів про їхній тюремний побут на сьогодні є малодослідженими, так само не розпрацьованою є й тема національних особливостей, відображених у таких текстах. Тому їх фольклористичне дослідження є на сьогодні актуальним. У запропонованій розвідці авторка ставить перед собою мету з’ясувати своєрідність наративів про предметно-емоційні й духовні національні маркери у побуті політичних в’язнів, записаних на теренах Стрийського району Львівської обл. та на Івано-Франківщині; виявити сакраментальне та новаційне у поетиці творів; дослідити матеріальні та духовні репрезентанти національних кодів як одні із засобів самозбереження під час перебування у площині фізичної, психологічної та ціннісної деструкції індивіда.

Об’єктом дослідження є тексти відповідних народнопрозових зразків, предметом — їх поетична система. Основну увагу звернено на мотиви та образи. Зазначено, що текстам притаманна традиційність як на рівні ідеї, поетики, так і семантики, зокрема в парадигмі бінарних опозицій. Джерельною базою статті є польові матеріали автора.

Ключові слова: оповідання, мотив, образ, національна специфіка, політв’язень.

Надійшла 19.05.2020

Список використаних джерел

  1. Пухонська О. Літературний вимір ГУЛАГу в романі Лесі Романчук «Лицарі любові і надії». Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. Серія: Філологічні науки. 2016. №2. С. 98—202.
  2. Толстая С. Хлеб. Славянские древности. Т. 5. Москва, 2012. 736 с.
  3. Даценко С. Віра в неволі. З особистих наративів в’язнів ГУЛАГу у фондовій колекції меморіалу. Вій­ськово-історичний меридіан. Київ, 2019. Вип. № 1 (23). С. 62—71.
  4. Дем’ян Г. Українські повстанські пісні 1940—2000-х років (історико-фольклористичне дослідження). Львів, 2003. 581 с.
  5. Луньо Є. Народ і Батьківщина у повстанських піснях (на основі фактичних матеріалів з Яворівщини). Народознавчі зошити. Львів: Інститут народознавства НАН України, 1999. №3. С.323—325.
  6. Корчак Д. Побачене і пережите: спогади політв’язня. Стрий, 2018. 138с.
  7. СумцовН.Ф. Очерки истории южно-русских апокрифических сказаний и песен. Київ, 1888. 161 с.
  8. Іваннікова Л. Біблійні символи в українському фольклорі: Єрусалим, Голгофа, благодатний вогонь. Міфологія і фольклор. Львів, 2012. С.5—15.
  9. Качмар М. Архетип фольклорний. Українська фольклористична енциклопедія. Львів, 2018. 808 с.
  10. Кравцова Г. Поетичний вимір повстанських тюремних пісень. Народознавчі зошити. № 4. Інститут народознавства НАН України. Львів, 2014. С. 754—759.
  11. Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вира­ження (період Першої та Другої світових воєн). Львів, 2018. 727 с.
  12. Кісь О. Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2017. 288с.
  13. Сорочук Л. Етнокультурна традиція українства у контексті світового культурного простору. Українознавчий альманах. Київ, 2015. Вип. 18. С. 252—256.
  14. Потикевич-Заболотна М. Нам дуже треба жити. Тернопіль, 1996. 136 с.
  15. Сокіл В. Фольклорна проза про Голодомори XX ст. в Україні: парадигма тексту. Львів, 2017. 440с.
  16. ОвсяникЮ. Теплі хмари Петра Обаля. Збруч. 2017. (Електронний ресурс). URL: https://zbruc.eu/node/ 66488
  17. Кісь О. Творчість українських жінок-політв’язнів у ГУЛАГу. Народна творчість та етнологія. 2016. № 3. С. 51—59.
  18. Кочергіна С. Долі галицьких політв’язнів та алегорична символіка в їх табірних виробах (на матеріалах виставки «Воєнно-історичні пам’ятки, 2001). ЛІМ «Наукові записки». 1998. Вип. 7. C. 283—295. (Елек­тронний ресурс). URL: https://livejournal.com/223909.html.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »