« 2020. № 4 (154)

Народознавчі зошити. 2020. № 4 (154). С. 881—891

УДК 761.1.071.1.031.2.02(477)”17/18”О.Бриндіков

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.04.881

СУЧАСНЕ ПРОЧИТАННЯ ТРАДИЦІЇ НАРОДНОГО ДЕРЕВОРИТУ У ТВОРЧОСТІ ОЛЕКСАНДРА БРИНДІКОВА

ШПАК Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9719-4432
  • кандидат мистецтвознавства,
  • старший науковий співробітник,
  • Інституту народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • просп. Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: shpak.oksana@gmail.com

Анотація. Сучасний український художник Олександр Бриндіков у своїй творчості успішно використовує мистецькі здобутки народного деревориту (народної гравюри) XVIIІ—ХІХ ст. На основі традиційної техніки, іконографії, художніх особливостей давніх зразків він створює графічні репліки і самостійні творчі композиції, а також поєднує їх з орнаментальною вибійкою. Такий підхід є особливо актуальним сьогодні з погляду збереження традиційної народної культури, зміцнення національних здобутків сучасного українського мистецтва. Мета роботи: дослідити передумови, які стали творчими імпульсами і сприяли формуванню авторської манери Олександра Бриндікова; простежити зв’язок творів художника з автентичними дереворитами XVIIІ—ХІХ ст. щодо техніки виконання, тематики, іконографії, стилістики. Предмет дослідження — графічний доробок Олександра Бриндікова 2010—2019 рр.; запропоновано періодизацію його творчості; дається мистецтвознавча оцінка творів.

Методологічну основу дослідження становлять: аксіологічний метод (для розкриття ціннісних особливостей давніх і сучасних творів), метод мистецтвознавчого аналізу (для характеристики графічного доробку художника), компаративний метод (для порівняння художніх особливостей сучасних робіт з автентичними дереворитами).

Ключові слова: Україна, дереворит, народна гравюра, народне мистецтво, професійне мистецтво, іконографія, вибійка.

Надійшла 11.06.2020

Список використаних джерел

  • 1. Сенишин О. Львівський митець Олександр Бриндіков запросив на виставку «Дереворит». 09.06.2015. URL: https://zaxid.net/lvivskiy_mitets_oleksandr_brin­di­kov_zaprosiv_na_vistavku_derevorit_n1354418. (Дата звер­нення: 16.01.2018).
  • 2. Патрікєєва Н. (Не) пересічні львів’яни. Майстер гравюри. URL: http://tvoemisto.tv/exclusive/neperesich­ni_lvivyany_mayster_gravyury_70506.html. (Дата звер­нен­ня: 27.02.2020).
  • 3. У Львові відновлюють традицію ікони-гравюри. 09.06.2015 р. URL: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/sacral_art/60203/. (Дата звернення: 27.02.2020).
  • 4. Метельський Р. 13 дереворитів Олександра Бриндікова. 11.06.2015. URL: https://photo-lviv.in.ua/13-derevorytiv-oleksandra-bryndikova/. (Дата звернення: 15.03.2019).
  • 5. Шпак О. Дереворити на полотні Олександра Бриндікова. Мистецький альманах «Артес». URL: http://artes-almanac.in.ua/art/articles/derevoryty_na_polotni_oleksandra_ Bryndikova.html. (Дата звернення: 27.07.2015).
  • 6. Skoczeс-Marchewka B. Oleksandr Bryndikov i jego drzeworyty. URL: http://www.drzeworyty.pl/fascynacje. (Да­та звернення: 27.11.2019).
  • 7. Олександр Бриндіков. URL: http://iconart.com.ua/ua/artists/artist-41/oleksandr-brindikov. (Дата звернення: 27.02.2020).
  • 8. Олександр Бриндіков (Брюндік). URL: http://art.lviv-online.com/oleksandr-bryndikov-bryundik/. (Дата звер­нення: 27.02.2020).
  • 9. Олександр Бриндіков. Дереворит. URL: https://www.youtube.com/watch?v=LhbCZHtbQl4#action=share. (Дата звернення: 17.10.2019).
  • 10. Львівський митець Олександр Бриндіков запросив на виставку «Дереворит». URL: https://www.youtube.com/watch?v=r5_fkn9P72o. (Дата звернення: 08.03.2016).
  • 11. Украинская выбойка и гравюры Александра Брынди­кова. Мастер дела. 24.12.2018. URL: https://youtu.be/33i3LlrFQ0k . (Дата звернення: 19.10.2019).
  • 12. Альбом «Дереворити Олександра Бриндікова». URL: https://ww/w.facebook.com/media/set/?set=a.557558651014667&type=3. (Дата перегляду:14.02.2020).
  • 13. Шпак О.Д. Українська народна гравюра XVII—XIX століть. Львів: ІН НАН України, 2006. 224 с.
  • 14. Grabowski J. Ludowe obrazy drzeworytnicze. Warszawa: Instytut Wydawniczy «Pax», 1970. 252 s.
  • 15. Народна ІКОНА. URL: https://www.facebook.com/narodna.ikona. (Дата звернення:14.02.2020).
  • 16. Klaido Navicko ir Oleksandro Bryndikovo medzio raiziniu paroda. URL: http://zasliukc.lt/naujienos/331/klaido-navicko-ir-oleksandro-bryndikovo-medzio-raiziniu-paroda. (Дата звернення:18.03.2020).
  • 17. Klaidas Navickas wood cuts and paper cuttings exhibition in Ћasliai. URL: http://www.klaidaspapercuts.lt/karpiniai/main.php?id=naujienosID544. (Дата звернення:18.03.2020).
  • 18. Майстерня вибійки. URL: https://www.facebook.com/maysternia.vybiyky/. (Дата звернення: 25.08.2019).
  • 19. Wirtualne Muzeum Drzeworytуw Ludowych. URL: http:// www.drzeworyty.pl/. (Дата звернення: 16.01.2018).
  • 20. Piwocki K. Drzeworyt ludowy w Polsce. Warszawa, 1934. 163 s.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »