« 2020. № 4 (154)

Народознавчі зошити. 2020. № 4 (154). С. 945—953

УДК 39:305-055.2 (477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.04.945

МОЛОДА ВДОВА: ТІЛЕСНІСТЬ ТА СЕКСУАЛЬНІСТЬ САМОТНЬОЇ ЖІНКИ У ТРАДИЦІЙНІЙ КУЛЬТУРІ УКРАЇНЦІВ

ІГНАТЕНКО Ірина

  • кандидат історичних наук, доцент,
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
  • кафедра етнології та краєзнавства, історичний факультет,
  • вул. Володимирська, 64/13, 01601, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: iryna_ignatenko@ukr.net

Анотація. У статті приділено увагу ролі та статусу вдови в українському традиційному суспільстві. Особлива увага авторки сфокусована на можливості реалізації статевих потреб молодої жінки поза шлюбом, а також практичного втілення стратегії повторного одруження, що складає мету дослідження. Актуальність визначається тим, що в українській народознавчій науці відсутні розвідки, присвячені саме цьому аспекту вдівства. Об’єктом статті виступає особа молодої жінки фертильного віку, яка овдовіла, предметом  — тілесність та сексуальність. Джерельна база складається з опублікованих та неопублікованих етнографічних джерел. Хронологічні межі охоплюють традиційне українське суспільство середини ХІХ — поч. ХХ століття.

Встановлено, що до молодих вдів в українському патріархальному суспільстві застосовувалися подвійні стандарти: з одного боку, заохочення й дозвіл другого шлюбу; з іншого, фактична неможливість його реалізації. Натомість, будь-які прояви сексуальності або натяки на статеве життя поза шлюбом суворо засуджувалися, а «порушниця» таврувалася як аморальна особа.

Ключові слова: молода вдова, вдівство, гендерна нерівність, патріархат, українська традиційна культура, Україна.

Надійшла 9.06.2020

Список використаних джерел

  • 1. Горинь Г. Громадський побут сільського населення Українських Карпат (ХІХ — 30-ті роки ХХ ст.). Київ: Наукова думка, 1993.
  • 2. Гримич М. Статус удови за українським звичаєвим правом (ХІХ — початку ХХ ст.). Народна культура українців: життєвий цикл людини: історико-етнологічне дослідження: у 5 т. Наук. ред. М. Гримич. Т. 5: Старість. Смерть. Культура вшанування небіж­чиків. Київ: Дуліби, 2015. С. 24—38.
  • 3. Кісь О. Жінка в традиційній українській культурі (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.). Львів: Інститут народознавства, 2008. 272 с.
  • 4. Сердюк І. Полкових городов обивателі: історико-демографічна характеристика міського населення Гетьманщини другої половини ХVІІІ ст. Полтава: АСМІ, 2011. 304 с.
  • 5. Andermahr S., Lovell T., Wolkowitz C. A glossary of feminist theory. London: Arnold, 1997.348 p.
  • 6. Ігнатенко Ірина. Жіноче тіло у традиційній культурі українців. Київ: Інтелектуальна книга, 2014. 264 с. (Сер.: Етнологія для дорослих).
  • 7. Грушевський М., Кузеля З. Дитина у звичаях і віру­ваннях українського народу. Репр. вид. 1906 р. Т. 1. Київ: Інтелектуальна книга, 2017. 234 с. (Сер.: Етно­логія для дорослих).
  • 8. Криптадії Федора Вовка: винайдення сороміцького. Етнографія сексуальності на межі ХІХ—ХХ толіть. Упоряд., підгот. текстів, комент. та покажч., археогр і бібліогр. опрац. Марії Маєрчик і Олени Боряк. Київ: Критика, 2018. 464 с.
  • 9. Гнатюк В. Про студії «Антропофітеї». Переклад з німецької Василя Балушка. Етнографія статевого жит­тя й тілесності: Збірник статей. Уклад., наук. ред. О. Боряк, М. Маєрчик. Київ: ВІПОЛ, 2013. С. 32—39.
  • 10. Тіло в текстах культур:збірник статтей. Упоряд. О. Боряк, М. Маєрчик. Київ: ІМФЕ ім. М. Рильського, 2003. 222 с.
  • 11. Етнографія статевого життя й тілесності: Збірник статей. Уклад., наук. ред. О. Боряк, М. Маєрчик. Київ: ВІПОЛ, 2013. 288 с.: 10 іл.
  • 12. Ігнатенко І. Чоловіче тіло у традиційній культурі українців. Харків: КСД, 2016. 224 с.
  • 13. Ігнатенко І. Секс та розмови про нього в українському селі ХІХ — початку ХХ століття. URL: https://genderindetail.org.ua/season-topic/seksualnist/sex-ta-rozmovi-pro-nogo-v-ukrainskomu-seli-hih-pochatku-hh-stolittya-134390.html.
  • 14. Ігнатенко І. Жіночі груди в традиційних уявленнях українців. Жіночі груди: пристрасть та біль. Збірник статей під ред. канд. мед. наук. Павла Денищука. Київ: Саммит-Книга, 2019. С. 200—212.
  • 15. Кравець О.М. Сімейний побут і звичаї українського народу. Київ: Наукова думка, 1966.
  • 16. Пономарьов А.П. Сім’я і родинна обрядовість. Культура і побут населення України: навч. посібник. В.І. Наулко, Л.Ф. Артюх, В.Ф. Горленко та ін. 2-е вид., доп. та перероб. Київ: Либідь, 1993. С. 175—218.
  • 17. Ігнатенко І. Шлюбно-сімейні стосунки у традиційній культурі українців. Харків: КСД, 2017.
  • 18. Кравченко В. Зібрання творів та матеріали з архівної спадщини: у 2-х т. Упоряд. О. Рубан. Т. 2. Київ: ІМФЕ ім. М. Рильського, 2009.
  • 19. Conger V.B. The widows’ might widowhood and gender in early British America. New York: New York University Press, 2009. 244 p.
  • 20. Bradbury B. Wife to widow lives, laws, and politics in nineteenth-century Montreal Vancouver, B.C.: UBC Press, 2011.
  • 21. Несен І. Способи маркування жіночих чинів в укра­їнському весіллі. Народна культура українців: жит­тєвий цикл людини: історико-етнологічне дослід­ження: у 5 т. Наук. ред. М. Гримич. Т. 3: Зрілість. Жіноцтво. Жіноча субкультура. Київ: Дуліби, 2012. С. 234—243.
  • 22. Борисенко В. Жіночі весільні чини в традиційній обрядовості українців. Народна культура українців: життєвий цикл людини: історико-етнологічне до­слідження: у 5 т. Наук. ред. М. Гримич. Т. 3: Зрілість. Жіноцтво. Жіноча субкультура. Київ: Дуліби, 2012. С. 161—164.
  • 23. Comas-Via M. Widowhood and economic difficulties in medieval Barcelona Historical Reflections. Volume 43. Issue 1. Spring 2017. S. 93—103.
  • 24. Свєнціцький І. Похоронні голосіння. Передмова; Гнатюк В. Похоронні звичаї та обряди. Етнографічний збірник. Т. 31—32. Львів: Друкарня НТШ, 1912.
  • 25. Виноградова Л.Н. Народная демонология и мифо-ритуальная традиция славян. Москва: Индрик, 2000. 432 с.
  • 26. Представления восточных славян о нечистой силе и контакты с ней. Материалы полевой и архивной коллекции Л.М. Ивлевой. Сост., подгот. текстов и справочный аппарат В.Д. Кен. СПб., 2004.
  • 27. Гнатюк В. Знадоби до галицько-руської демонології. Т. II. Вип. 1. Етнографічний Збірник. 1912. Т. XXXIII—XVII. 238 с.
  • 28. Гнатюк В. Нарис української міфології. Львів: Ін-т на­ро­дознавства НАН України, 2000. 263 с.
  • 29. Милорадович В.П. Заметки о малорусской демоноло­гии. Київська Старовина. № 8. 1889. С. 196—209.
  • 30. Чубинский П. Труды этнографическо-статисти­ческой экспедиции в Западно-русский край, снаряженной императорским русским географическим обществом. Юго-Западный отдел. Материалы и исследования, собранные П.П. Чубинским. Т. 1. Вып. 2.: Пословицы, загадки, колдовство. Петербург, 1877.
  • 31. Кісь О. Дружина: до питання егалітарності подружжя. Народна культура українців: життєвий цикл людини: історико-етнологічне дослідження: у 5 т. Наук. ред. М. Гримич. Т. 3: Зрілість. Жіноцтво. Жі­ноча субкультура. Київ: Дуліби, 2012. С. 203—216.
  • 32. Pelling M. Finding widowers: men without women in England towns before 1700. Widowhood in medieval and early modern Europe. Еdited by Sandra Cavallo and Lyndan Warner. New York: Longman, 1999.
  • 33. Кісь О. Українська відьма: життя на маргінес. Народна культура українців: життєвий цикл людини: історико-етнологічне дослідження: у 5 т. Наук. ред. М. Гримич. Т. 3: Зрілість. Жіноцтво. Жіноча субкультура. Київ: Дуліби, 2012. С. 293—303.
  • 34. Галайчук В. Українська міфологія. Харків: КСД, 2016.
  • 35. Иванов П.В. Народные рассказы о ведьмах и упирях. Українці: народні вірування, повіря, демонологія. Упор., прим., та біогр. нариси А.П. Пономарьова, Т.В. Косміної, О.О. Боряк. Київ: Либідь, 1991.
  • 36. Elliot R. Gender, family and society. Basingstoke: Macmillan; New York, N.Y.: St. Martin’s Press, 1996.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »