« 2020. № 4 (154)

Народознавчі зошити. 2020. № 4 (154). С. 923—944

УДК 398.1:81’374.2(477.41/.42)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.04.923

НАРОДНА МЕТЕОРОЛОГІЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ ПОЛІЩУКІВ (МАТЕРІАЛИ ДО «СЛОВНИКА ТРАДИЦІЙНОЇ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ПОЛІССЯ»)

ВАСЯНОВИЧ Олександр

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9360-6447
  • кандидат історичних наук,
  • заступник директора з наукової роботи,
  • Державний науковий центр захисту
  • культурної спадщини від техногенних катастроф,
  • вул. Вишгородська, 21, 04074, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: guru_v@ukr.net

Анотація. Метою публікації є формування словника народної метеорологічної термінології жителів Правобережного Полісся на основі експедиційних джерел, зібраних протягом 2002—2017 рр. у північних районах Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської областей та від переселенців із Чорнобильської зони відчуження за авторським запитальником. Для реалізації поставленої мети складено перелік термінів і термінологічних словосполучень, якими жителі Правобережного Полісся позначали метеорологічні явища, живу/неживу природу, календарні дати та періоди, що прогнозували погоду і врожай. Коротко розкрито їх зміст та проілюстровано наративами із зазначенням географії побутування.

Хронологічно поданий термінологічний матеріал, зважаючи на особливу стійкість у часі мовних форм культури, належить до набагато давнішої термінолексики Правобережного Полісся, ніж сама інформація про нього, що записувалася від представників старшого покоління на початку ХХІ століття. Аналіз метеорологічної термінології показав, що окремі метеорологічні явища дисперсно побутують на всій території дослідженого регіону.

Ключові слова: народні знання, народна метеорологія, словник, термін, Правобережне Полісся.

Надійшла 9.06.2020

Список використаних джерел

  • 1. Гаврилюк Н.К. Картографирование явлений духовной культуры: (По материалам родильной обрядности украинцев). Київ: Наукова думка, 1981. 279 с.
  • 2. Гаврилюк Н.К. Территориальное распределение на Украине некоторых обрядовых номинаций и их бело­русско-русские соответствия. Региональные особен­нос­ти восточнославянских языков, литературы, фольклора и методы их изучения. Гомель, 1985. С. 110—112.
  • 3. Гаврилюк Н.К. Київськополіський варіант традиційної сімейної обрядовості на фоні суміжних територій. Київське Полісся (етнолінгвістичне дослідження). Київ: Наукова думка, 1989. С. 24—38.
  • 4. Гаврилюк Н.К. Формули-міфи про народження дітей (До ареальної характеристики на Українському Поліссі і суміжних територіях). Проблеми сучасної ареалогії. Київ: Наукова думка, 1994. С. 332—339.
  • 5. Несен І.І. Весільний ритуал Центрального Полісся: традиційна структура та реліктові форми (середина ХІХ — ХХ ст.). Київ: Центр захисту культурної спадщини від техногенних ситуацій, 2005. 278 с.
  • 6. Артюх Л. Ареальна характеристика поминального хлі­ба на Українському Поліссі. Проблеми сучасної ареа­логії. Київ, 1994. С. 318—323.
  • 7. Пономар Л. Назви одягу Західного Полісся. Київ, 1997. 182 с.
  • 8. Пономар Л. Народний одяг Правобережного Полісся середини ХІХ — середини ХХ ст. Історико-етно­гра­фічний атлас. Словник. Київ: Бизнесполиграф; Центр дослідження та відродження Волині, 2015. 268 с.
  • 9. Картографування явищ традиційної календарної обрядовості постраждалих від Чорнобильської катастрофи районів Рівненського Полісся: звіт про НДР (закл.) 12.11.12. Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф; керівн. Н. К. Гаврилюк; викон. Н.А. Ковальчук. Київ, 2013. 285 с. Інв. № 0714U004780.
  • 10. Географічне поширення народних метеорологічних знань і вірувань на Середньому Поліссі (за матеріалами картографування): звіт про НДР (закл.) 10.05.17. Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф; керів. і викон. О.О. Васянович. Київ, 2016. 251 с. Інв. № 0717U000878.
  • 11. Лексика Полесья. Материалы для полесского диалектного словаря. Москва: Наука, 1968. 376 с.
  • 12. Лисенко П. Словник поліських говорів. Київ: Наукова думка, 1974. 259 с.
  • 13. Бабій Ф.Й. Деякі назви одягу в говірках Горинського Полісся. Студії з мовознавства. Київ, 1975. С. 56—60.
  • 14. Свительская В.Л. Украинско-белорусские противопоставления в терминологии погребального обряда. Региональные особенности восточнославянских язы­ков литературы, фольклора и методы их изучения. Гомель, 1985. С. 140—142.
  • 15. Назарова Т. Лінгвістичний атлас Нижньої Прип’я­ті. Київ: Наукова думка, 1985. 135 c.
  • 16. Лукінова Т.Б. З архаїчної лексики. Київське Полісся (етнолінгвістичне дослідження). Київ: Наукова дум­ка, 1989. С. 76—83.
  • 17. Євтушок О.М. Народна будівельна лексика західного Полісся. Рівне, 1993. 134 с.
  • 18. Романюк П.Ф. Лексика весільного обряду Правобережного Полісся (Матеріали до «Лексичного атласу української мови»). Дослідження з української діалектології. Київ: Наукова думка, 1991. С. 225—251.
  • 19. Веремійчик І.М. Короткий словник сільськогосподарської, побутової та ремісничої лексики. Традиційні зна­ряддя праці, промисли і ремесла на Волині. Луцьк, 1995. С. 118—220.
  • 20. Мойсієнко В. Із поліської народної медичної термінології. Полісся: мова, культура, історія. Київ, 1996. С. 147—151.
  • 21. Конобродська В. Номінація поліського поховального обряду. Український діалектологічний збірник. Кн. 3. Київ: Довіра, 1997. С. 428—458.
  • 22. Гримашевич Г. Словник назв одягу та взуття середньополіських і суміжних говірок. Житомир: Північноукраїнський діалектологічний центр Житомирського державного педагогічного університету ім. Івана Франка, 2002. 184 с.
  • 23. Конобродська В. Поліський поховальний і поминальні обряди. Т. 1: Етнолінгвістичні студії. Житомир: Полісся, 2007. 356 с.
  • 24. Веремійчик І. Короткий тлумачний словник (народна лексика). Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. 108 с.
  • 25. Аркушин Г. Атлас західнополіських фаунономенів. Луцьк: Вежа, 2008. 322 с.
  • 26. Аркушин Г. Атлас мисливської лексики Західного По­лісся. Луцьк: Вежа, 2008. 412 с.
  • 27. Никончук М.В. Матеріали до лексичного атласу української мови (Правобережне Полісся). Київ: На­у­кова думка, 1979. 316 с.
  • 28. Никончук М.В. Сільськогосподарська лексика Правобережного Полісся. Київ: Наукова думка, 1985. 312 с.
  • 29. Никончук М.В., Никончук О.М. Транспортна лексика Правобережного Полісся в системі східно­сло­в’ян­ських мов. Київ: Наукова думка, 1990. 291 с.
  • 30. Никончук М.В., Никончук О.М. Будівельна лексика Правобережного Полісся в лексико-семантичній си­сте­мі східнослов’янських мов. Житомир: РВВ облполіграфвидаву, 1990. 396 с.
  • 31. Никончук М.В. Лексичний атлас Правобережного Полісся. Київ; Житомир, 1994. 418 с. (200 карт).
  • 32. Никончук М.В., Никончук О.М., Доброльожа Г.М., Гримашевич Г.І. Назви одягу та взуття Правобережного Полісся. Житомир, 1998. 230 с.
  • 33. Никончук М.В., Никончук О.М., Мойсієнко В.М. Поліська лексика народної медицини та лікувальної магії. Житомир: Полісся, 2001. 148 с.
  • 34. Могила О.А. Полесские регионализмы в метеорологической лексике. Полесье и этногенез славян: Предва­рительный материал и тезисы конференции. Москва, 1983. С. 67—68.
  • 35. Могила О.А. Карпато-поліські лексико-семантичні паралелі (на матеріалах метеорологічної лексики). Мовознавство. Київ, 1983. № 4. С. 61—65.
  • 36. Могила О.А. Метеорологічна лексика українських говорів. Київ: Видавничий центр КНЛУ, 2008. 213 с.
  • 37. Могила О.А. Назви вихору в українських говорах. Українська діалектна лексика. Київ, 1987. С. 20—30.
  • 38. Славянские древности: Этнолингвистический словарь. Москва: Международные отношения, 1995. Т. 1: А (Август) — Г (Гусь). 575 с.
  • 39. Славянские древности: Этнолингвистический словарь. Москва: Международные отношения, 1999. Т. 2: Д (Давать) — К (Крошки). 698 с.
  • 40. Славянские древности: Этнолингвистический словарь. Москва: Международные отношения, 2004. Т. 3: К (Круг) — П (Перепелка). 689 с.
  • 41. Славянские древности: Этнолингвистический словарь. Москва: Международные отношения, 2009. Т. 4: П (Переправа через воду) — С (Сито). 656 с.
  • 42. Славянские древности: Этнолингвистический словарь. Москва: Международные отношения, 2012. Т. 5: С (Сказка) — Я (Ящерица). 736 с.
  • 43. Агапкина Т.А. Мифологические основы славянского народного календаря. Весенне-летний цикл. Москва: Индрик, 2002. 816 с.
  • 44. Толстая С.М. Полесский народный календарь. Москва: Индрик, 2005. 600 с.
  • 45. Виноградова Л.Н. Народная демонология и мифо-ритуальная традиция славян. Москва: Индрик, 2000. 432 с.
  • 46. Гура А.В. Брак и свадьба в славянской народной куль­туре: Семантика и символика. Москва: Индрик, 2012. 936 с.
  • 47. Леванцэвіч Л.В. Атлас гаворак Бярозаўскага раёна Брэсцкай вобласці. Лексіка. Брэст: БрДзУ імя А.С. Пушкіна, 2001. 135 с.
  • 48. Антропаў М., Валодзіна Т. Беларускі фальклорна-эт­на­лінгвістычны атлас: набыткі і перспектывы. Беларускі фальклор: Матерыялы і даcледаванні. Вып. 1. Мінск: Беларуская навука, 2014. С. 194—210.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »