« 2020. № 4 (154)

Народознавчі зошити. 2020. № 4 (154). С. 907—922

УДК 303.442.43(=161.2):167-39:321.64:327.2:316.2:

81-116

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.04.907

ЄВРАЗІЙСЬКИЙ ТА СЛОВ’ЯНОФІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛІЗМИ В ЕТНОЛОГІЇ, СОЦІОЛОГІЇ ТА ФОЛЬКЛОРИСТИЦІ ЯК ІДЕОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РАСОВОЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ БІЛОРУСІВ ЗА ЕТНІЧНОЮ І МОВНОЮ ОЗНАКАМИ

КАНАПЛЯНІКОВ Дмитро

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4957-1619
  • здобувач наукового ступеня кандидата історичних наук,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail:zvyczaj@gmail.com

ТОВСЦІК Тетяна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7462-5060
  • Гомельскае краязнаўчае таварыства «Талака»,
  • Ліщинська, 26, 1, 246008, Гомель, Білорусь,
  • Контакти: e-mail:tolscik@gmail.com

Анотація. Актуальність. У сучасних Росії, Білорусі, на окупованих Росією територіях, поширена расова дискримінація корінних народів за мовою, закриваються школи, де навчаються мовами корінних народів, а активісти, які борються проти русифікації, піддаються фізичному насильству, штрафом, поліцейському, кримінальному переслідуванню. Причому для багатьох не білоруських дослідників дивним є те, що це відбувається в державі Білорусь відносно білорусів та білоруської мови.

Мета. Для вирішення цієї проблеми недостатньо тільки виявлення економічного і військово-політичного російського колоніалізму, а слід виявити способи, яким російський імперіалізм конструює свою ідеологію через сформовані в Росії і Білорусі за століття колоніалізму академічні народознавчі школи.

Ключові слова: історіографія етнології і фольклористики, націоналізм, расизм, русифікація, імперіалізм, ідеологія, методологія соціальних і гуманітарних наук.

Надійшла 26.06.2020

Список використаних джерел

  • 1. Ukraine v. Russian Federation. Judgment of 8 November 2019. International Court of Justice. 2019. URL: https://www.icj-cij.org/en/case/166 (accessed: 31.10.2019).
  • 2. Кісь Р. Фінал третього риму (російська месіянська ідея на зламі тисячоліть). Львів: Інститут народо­знавства НАН України, 1998.
  • 3. Кісь Р. Вымеры еўразійства. Фрагмэнты. 1998. № 4. С. 21—41.
  • 4. Nnaji J., Lujбn J.L. The Content of Science Debate in the Historiography of the Scientific Revolution. International Studies in the Philosophy of Science. 2016. Vol. 30. № 2. С. 99—109. DOI:10.1080/02698595.2016.1265864.
  • 5. Smith B. Internalism and Externalism in the Philosophy of Mind and Language. 2019. URL: https://www.iep.utm.edu/int-ex-ml/ (accessed: 31.10.2019).
  • 6. Bird A. Kuhn and the Historiography of Science. Kuhn’s Structure of Scientific Revolutions — 50 Years On. Boku­lich; Boston: Springer International Publishing, 2015. P. 23—38.
  • 7. Reisch G.A. The politics of paradigms: Thomas S. Kuhn, James Bryant Conant, and the Cold War «Struggle for Men’s Minds.» New York: State University of New York Press, 2019. 456 p.
  • 8. Kuhn T.S., Hacking I. The structure of scientific revolutions. Chicago: The University of Chicago Press, 2015. 217 p.
  • 9. Эткинд А. Внутренняя колонизация: Имперский опыт России. Москва: Новое литературное обозрение, 2016. 441 с.
  • 10. Kant I. Akademieausgabe von Immanuel Kants Gesammelten Werken Bдnde und Verknьpfungen zu den Inhaltsverzeichnissen. Band VII: Der Streit der Fakultдten, Anthropologie in pragmatischer Hinsicht. Essen: Korpora.org, 2008. S. 335. URL: https://korpora.zim.uni-duisburg-essen.de/kant/aa07/ (accessed: 30.11.2019).
  • 11. Khurana T. Review: Katrin Flikschuh and Lea Ypi, Kant and Colonialism: Historical and Critical Perspectives. Notre Dame Philosophical Reviews. 2015. URL: https://ndpr.nd.edu/news/kant-and-colonialism-historical-and-critical-perspectives/ (accessed: 30.10.2019).
  • 12. Flikschuh K., Ypi L. Kant and colonialism: historical and critical perspectives. Londra: OUP Oxford, 2014. 255 p.
  • 13. Foucault M. Introduction а l’Anthropologie de Kant. URL: http://www.generation-online.org/p/fpfoucault8.htm (accessed: 21.09.2019).
  • 14. Herder J.G. Auszug aus einem Briefwechsel ьber Ossian und die Lieder alter Vцlker. Von deutscher Art und Kunst: einige fliegende Blдtter. Hamburg: Bode, 1773. S. 1—70.
  • 15. Herder J.G. Volkslieder: Nebst untermischten andern Stьcken. Weygand, 1779. Vol. 2. 315 s.
  • 16. Herder J.G. Volkslieder. Leipzig: Weygand, 1778. Vol. 1. 335 s.
  • 17. Noyes J.K. Herder: aesthetics against imperialism. Toronto: University of Toronto Press, 2015. 416 p.
  • 18. Zipes J. Grimm legacies: the magic spell of the Grimms’ folk and fairy tales. Princeton: Princeton University Press, 2014. 267 p.
  • 19. Bendix R., Hasan-Rokem G. A companion to folklore. Chichester: Wiley-Blackwell, 2012. 660 p.
  • 20. Baycroft T., Hopkin D.M. Folklore and nationalism in Europe during the long nineteenth century. Leiden: Brill, 2012. 433 p.
  • 21. Gobineau A. Essai sur l’inйgalitй des races humaines. Chicoutimi: J.-M. Tremblay, 1967. 873 p.
  • 22. Miles R., Brown M. Racism. London; New York  N.Y.: Routledge, 2003. 197 с.
  • 23. Gracia J.J.E. Race and Ethnicity. The Oxford handbook of philosophy and race. New York: Oxford University Press, 2017. P. 180—190.
  • 24. Рябчук М. Відміни колоніалізму: про застосовність постколоніальної методології до вивчення посткому­ністичної Східної Європи. Наукові записки Інсти­туту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса. 2013. № 2. С. 41—58.
  • 25. Рябчук М. Постколоніальний синдром. Спостереження. Київ: К.І.С., 2011. 240 с.
  • 26. Троян С. Постколоніальні студії: Україна в постколо­ніальних дослідженнях. Miscellanea Posttotalitariana Wratislaviensia. 2014. Vol. 2.№ 2: Postkolonializm-Tozsamosc-Gender. S. 61—74.
  • 27. Thompson E.M. Imperial knowledge: Russian literature and colonialism. Westport: Greenwood Press, 2000. 239 p.
  • 28. Barthes R. Mythologies. Paris: Editions du Seuil, 1957. 247 p.
  • 29. Величенко С. Питання російського колоніалізму в українській думці. Політична залежність, ідентичність та економічний розвиток. Схід-Захід: Історико-куль­ту­рологічний збірник. 2009. № 13—14. P. 300—344.
  • 30. Величенко С. Імперіалізм і націоналізм по-червоному: українська марксистська критика російського комуністичного панування в Україні (1918—1925). Львів: Видавництво УКУ, 2017. 376 c.
  • 31. Величенко С. Постколоніялізм, Европа та українська історія. Україна Модерна. 2005. № 9. С. 237—248.
  • 32. Цьвікевіч А., Ліс А. «Западно-руссизм»: Нарысы з гісторыі грамадзкай мысьлі на Беларусі ў XIX і пачатку XX в. Мінск: Навука і тэхніка, 1993. 352 с.
  • 33. Цьвікевіч А. «Эўразійцы» (новыя шуканьня расійс­кай думкі). Беларускі сьцяг. 1922. Т. 4. С. 38—44.
  • 34. Мельнікаў І. Заходнерусізм як праява расійскай ім­перскай ідэалогіі ў сучаснай Беларусі. 2012. URL: http://inbelhist.org/zaxodnerusizm-yak-prayava-rasijskaj-imperskaj-idealogii-ў-suchasnaj-belarusi/ (дата звернення: 19.08.2019).
  • 35. Lewis S. Belarus-alternative visions: nation, memory and cosmopolitanism. Abingdon: Routledge, 2019. 230 p.
  • 36. Torbakov I., Plokhy S. After empire: nationalist imagination and symbolic politics in Russia and Eurasia in the twentieth and twenty-first century. Stuttgart: Ibidem-Ver­lag, 2018. 347 p.
  • 37. Laruelle M. Russian nationalism: imaginaries, doctrines, and political battlefields. London: Routledge, 2019. 247 p.
  • 38. Laruelle M. Russian Eurasianism: an ideology of empire. Washington: DC Woodrow Wilson Center Press, 2012. XI, 287 p.
  • 39. Said E.W. Culture and imperialism. New York: Vintage Books, 1994. 380 p.
  • 40. Said E.W. Orientalism. London: Penguin, 2003. 396 p.
  • 41. Said E.W., Barsamian D. Culture and resistance: conversations with Edward W. Said. Cambridge: South End Press, 2003. 225 p.
  • 42. McCarthy c. The Cambridge introduction to Edward Said. Cambridge: Cambridge University Press, 2010. 158 p.
  • 43. Phillipson R. Linguistic imperialism. Oxford: Oxford University Press, 1992. 365 p.
  • 44. Dumont L. Essais sur l’individualisme: une perspective anthropologique sur l’idéologie moderne. Paris: Editions du Seuil, 1983 p.
  • 45. Haugbolle S. Anthropology and Political Ideology. The Handbook of Political Anthropology. Cheltenham: Edward Elgar Publishing, 2018. P. 121—191.
  • 46. Nadeau K. Ideology and Anthropology. 21st Century Anthropology: A Reference Handbook. Thousand Oaks: SAGE, 2011. P. 453—462.
  • 47. Fanon F., Chevalier H., Maspero F. Toward the African revolution: political essays. New York: Grove Press, 1988. 197 p.
  • 48. Fanon F. Peau noire, masques blancs. Éditions du Seuil, 1952. 188 p.
  • 49. Rabaka R. Forms of Fanonism: Frantz Fanon’s critical theory and the dialectics of decolonization. Lexington Books, 2010. 402 p.
  • 50. Фанон Ф. Расизм і культура. Вперед. 2014. URL: https://vpered.wordpress.com/2014/06/19/fanon-racisme-et-culture/ (дата звернення: 15.08.2019).
  • 51. Fanon F. Racisme et culture. Prйsence Africaine. Prйsence Africaine Editions, 1956. № 8/10. P. 122—131. URL: https://afrodiasporarts.wordpress.com/2012/05/30/racisme-et-culture-par-frantz-fanon/ (accessed: 15.08.2019).
  • 52. Богданович А.Е. Пережитки древнего миросозерцания у белоруссов: Этнографический очерк. Мінск: Беларусь, 1995. 186 c.
  • 53. Шейн П.В. Белорусские народные песни с относящимися к ним обрядами, обычаями и суевериями, с приложением объяснительного словаря и грамматических примечаний. Санкт-Петербург: Тип. П. Майкова, 1874. 567 с.
  • 54. Kolberg O. Dzieіa wszystkie. T. 52. Biaіoruś-Polesie. War­sza­wa: Ludowa Spóіdzielnia Wydawnicza, 1968. XLIII, 571 s.
  • 55. Doіęga-Chodakowski Z. O Slawiańszczyźnie przed chrzes­́cijaństwem: oraz inne pisma i listy. Warszawa: Pan­́stwowe Wydawnictwo Naukowe, 1967. 453 s.
  • 56. Романов Е.Р. Белорусский сборник: Вып. 1—9.Киев: Тип. С.В. Кульженко, 1885—1912.
  • 57. Добровольский В.Н. Смоленский Этнографический Сборник. Ч. I. Рассказы и сказки. СПб: Типография Е. Евдокимова, 1891. 748 c.
  • 58. Добровольский В.Н. Смоленский областной словарь. Смоленск: Тип. П.А. Силина, 1914. 1026 с.
  • 59. Славянская этнолингвистика. Библиография. Ред. С.М. Толстая. Москва: Институт славяноведения РАН, 2018. 332 c. URL: https://inslav.ru/sites/default/files/etnolingvistika_bibliografija_2018.pdf (дата звернення: 14.11.2019).
  • 60. Лотман Ю.М. Пушкин. Санкт-Петербург: Искус­ство-СПб, 1995. 847 с.
  • 61. Толстой Н.И., Толстая С.М. Славянская этнолин­гвистика: вопросы теории: Ко Второму Всероссийскому совещанию славистов Москва, 5—6 ноября 2013 г. Москва: Институт славяноведения РАН, 2013. 240 p.
  • 62. Толстой Н.И. История и структура славянских литературных языков. Москва: Наука, 1988. 239 с.
  • 63. Толстой Н.И. Язык и народная культура: Очерки по славянской мифологии и этнолингвистике. Москва: Индрик, 1995. 512 с.
  • 64. Толстой Н.И. Очерки славянского язычества. Москва: Индрик, 2003. 622 с.
  • 65. Славянские древности: этнолингвистический сло­варь: в 5 т. Ред. Толстой Н.И., Агапкина Т.А., Толстая С.М. Москва: Международные отношения, 1995. Т. 1. 584 с.
  • 66. Иванов В.В. О Романе Якобсоне. (Главы из воспоминаний). 1999. URL: https://magazines.gorky.media/zvezda/1999/7/o-ro­mane-yakobsone-glavy-iz-vospomi­nanij.html (дата звернення: 20.08.2019).
  • 67. Вроон Р., Пильщиков И. Вяч. ВС. Иванов как исследователь русской и мировой литературы. Новое литературное обозрение. 2018. Vol. 5. URL: https://www.nlo­books.ru/maga­zines/novoe_literaturnoe_obozrenie/153/ article/20141/ (дата звернення: 19.08.2019).
  • 68. Глебов С. Евразийство между империей и модер­ном: исто­рия в документах. Москва: Новое издательство, 2009. 630 с.
  • 69. Sériot p. Structure and totality: the intellectual origins of structuralism in Central and Eastern Europe. Boston: De Gruyter Mouton, 2014. XIV, 294 с.
  • 70. Sériot p. Structure et totalité: les origines intellectuelles du structuralisme en Europe centrale et orientale. Paris: Pres­ses universitaires de France, 1999. 353 с.
  • 71. Халилуллов Г., Гумилев Л.Н. «К мрачным типам себя не отношу». Интервью Льва Гумилева. URL: http://gumilevica.kulichki.net/articles/Article35.htm (дата звернення: 20.08.2019).
  • 72. Шнирельман В.А. Порог толерантности: идеология и практика нового расизма. Том 1. Москва: Но­вое литературное обозрение, 2011. 552 с.
  • 73. Палкин А.Г. Концепция государства в учении евра­зийцев:Автореферат дис. на соиск. ст. канд. юр. наук. Уральская академия государственной службы. Омск. 2009. 27 c.
  • 74. Топоров В.Н. Николай Сергеевич Трубецкой — уче­ный, мыслитель, человек: К 100-летию со дня рождения (часть 1). Советское славяноведение. 1990. №  6. С. 51—84.
  • 75. Иванов В.В., Топоров В.Н. Исследования в области славянских древностей. Лексические и фразеологические вопросы реконструкции текстов. Москва: Нау­ка, 1974. 342 с.
  • 76. Топоров В.Н. Значение белорусского ареала в этно­генетических исследованиях. Славяне: адзінства і мна­га­стайнасць: Міжнародная канферэнцыя (Мінск, 24—27 мая 1990 г.): Тэзісы дакладаў i паве­дам­лен­няў. Секцыя 2. Этнагенез славян. Мінск, 1990. С. 87—90.
  • 77. Bartmiсski J. O aktualnych zadaniach etnolingwistyki. Etnolingwistyka. Problemy Jкzyka i Kultury. 2016. Vol. 28. S. 7—30. DOI:10.17951/et.2016.28.7.
  • 78. Zinken J. Jakich danych potrzebuje etnolingwistyka porуwnawcza? Etnolingwistyka. Problemy Jкzyka i Kultury. 2016. Vol. 28. S. 334—335. DOI:10.17951/et.2016.28.334.
  • 79. Фролова О. et al. Dyskusja podsumowuj№ca projekt «Me­tody analizy jкzykowego obrazu њwiata w kontekњcie ba­daс porуwnawczych». Etnolingwistyka. Problemy Jкzyka i Kultury. 2016. Vol. 28. S. 337. DOI:10.17951/et.2016.28.337.
  • 80. Niebrzegowska-Bartmiсska S. Jakie dane s№ relewantne etnolingwistycznie? Etnolingwistyka. Problemy Jкzyka i Kultury. 2017. Vol. 29. S. 11—30. DOI:0.17951/et.2017.29.11.
  • 81. Bernard H.R. Research methods in anthropology: qualitative and quantitative approaches. Lanham: AltaMira Press, 2011. 666 p.
  • 82. Bartmiński J. Sіownik stereotypów i symboli ludowych. T. 1. Kosmos. Cz. 1. Niebo, њwiatіa niebieskie, ogieс, kamienie. Lublin: Wydaw. UMCS, 1996. 439 s.
  • 83. Bartminski J. Jкzykowe podstawy obrazu swiata. Lublin: Wydaw. UMCS, 2007. 283 s.
  • 84. Handbook of categorization in cognitive science. Ed. Cohen H., Lefebvre c. Amsterdam: Elsevier, 2005. 1087 p.
  • 85. Duranti A. Linguistic anthropology. Cambridge: Cambridge University Press, 1997. 398 p.
  • 86. Новожилов А.Г. Проблемы развития пассионарной теории этногенеза Л.Н. Гумилёва. Вестник Санкт-Петербургского Университета. К 100-летию со дня рождения Л.Н. Гумилева. 2012. Спец. выпуск. Ок­тябрь. С. 164—176.
  • 87. Bassin M. The Gumilev mystique: biopolitics, Eurasia­nism, and the construction of community in modern Rus­sia. Ithaca: Cornell University Press, 2016.
  • 88. Rich V. Anthropology Institute Accused of Racism. Science. 1995. Vol. 269. № 5220. P. 27—27. DOI: 10.1126/science.269.5220.27.
  • 89. Соловей В.Д. Кровь и почва русской истории. Москва: Рус. Миръ, 2008. 473 с.
  • 90. Соловей Т., Соловей В. Несостоявшаяся революция. Москва: АСТ, Астрель, 2011. 544 с.
  • 91. Соловей Т., Соловей В. К пониманию русского национализма. 2009. URL: http://www.za-nauku.ru/in­dex.php?option=com_content&task=view&id=1709&Itemid=33 (accessed: 02.09.2019).
  • 92. Соловей В. «Мы» и «Они». 2007. URL: http://www.za-nauku.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=292&Itemid=36 (дата звернення: 02.09.2019).
  • 93. Морозов Е.Ф. Религия — расы — этносы. Вера. Этноc. Нация. Религиозный компонент этнического со­знания. Москва: Культурная революция, 2007. С. 35—64.
  • 94. Балушок В. Этническое и национальное: динамика вза­имодействия. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. Iнститут соціології НАН України, 1999. Vol. 1. С. 93—107.
  • 95. Anderson B.R.O. Under three flags: anarchism and the anti-colonial imagination. London: Verso, 2005. 255 p.
  • 96. Anderson B.R.O. Imagined communities: reflections on the origin and spread of nationalism. London: Verso, 2006. 240 p.
  • 97. Hague E. Benedict Anderson. Key Thinkers on Space and Place. London: SAGE, 2011. P. 16—21.
  • 98. Тишков Валерій Олександрович. 2019. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Тишков_Валерій_Олександрович URL:(дата звернення: 18.08.2019).
  • 99. Тишков В., Звягина Е. Нация — это метафора. Беседа Екатерины Звягиной с директором Института этнологии и антропологии РАН Валерием Тиш­ковым. 2000. URL: http://www.valerytishkov.ru/cntnt/ publikacii3/novye_publikacii/naciya__et1.html (дата звернення: 18.08.2019).
  • 100.     Тишков В.А. Реквием по этносу: Исследования по социально-культурной антропологии. Москва: Нау­ка, 2003. 544 с.
  • 101.     Тишков В.А. Российский народ. Книга для учителя. Москва: Просвещение, 2010. 191 с.
  • 102.     Тишков В. Нация и национальная идентичность в России. Вестник Российской нации. 2016. № 51. С. 7—15.
  • 103.     Мартынова М.Ю. Языковое многообразие населения России и проблема школьного образования. XIII Конгресс антропологов и этнологов России: сб. материалов. Казань, 2—6 июля 2019 г. Москва: ИЭА РАН, 2019. С. XIV—XXII.
  • 104.     XII Конгресс антропологов и этнологов России: сб. материалов. Ижевск, 3—6 июля 2017. Ред. Загребин А.Е., Мартынова М.Ю. Москва: ИЭА РАН, 2017. 512 с.
  • 105.     XIII Конгресс антропологов и этнологов России: сб. материалов. Казань, 2—6 июля 2019 г. Ред. Мартынова М.Ю. Москва: ИЭА РАН, 2019. 571 с.
  • 106.     Григорьева Р.А. На перекрестке культур трех восточнославянских народов. Границы, культуры и идентичности. Этнология восточнославянского погра­ничья. Ред. Мартынова М.Ю.; Москва: ИЭА РАН, 2012. С. 15—53.
  • 107.     Крук І.І. Аўтэнтычны фальклор беларусаў як гіпертэкст нацыянальнай духоўнасці. In Аўтэнтычны фальклор: праблемы бытавання, вывучэння, перай­мання: матэрыялы навукова-метадычнай канфе­рэн­цыі (15—16 сакавіка 2007 г.). Мінск: БГУКІ. С. 77—84. URL: http://repository.buk.by/handle/ 123456789/4311 (дата звернення: 05.09.2019)
  • 108.     Крук Я., Котович О. Колесо времени: традиции и современность. Минск: Беларусь, 2003. 350 с.
  • 109.     Гигин В. Идея сильнее всех армий. Союзное вече. 2016. URL: https://souzveche.ru/articles/our-union/ 31568/ (дата звернення: 18.09.2019).
  • 110.     Ластоўскі А. Русацэнтрызм як ідэалагічны праект беларускай ідэнтычнасці. Палітычная сфера. 2010. № 14. С. 58—79.
  • 111.     Бабосов Е.М. Основы идеологии современного государства. Минск: Амалфея, 2004. 352 с.
  • 112.     Мельник В.А. Основы идеологии белорусского государства. Минск: Вышэйшая школа, 2013. 343 с.
  • 113.     Дзермант А. Беларусь: особенности государственной идеологии и национальной идентичности. Центр Льва Гумилёва. 2015. URL: https://www.gumilev-cen­ter.ru/belarus-osobennosti-gosudar­stvennojj-ideologii-i-nacionalnojj-identichnosti/ (дата звернення: 18.09.2019).
  • 114.     Рудкоўскі П. Паўстаньне Беларусі. Вільня: Інстытут беларусістыкі, 2007. 252 с.
  • 115.     Белорусское общество в контексте цивилизаци­онно-культурного кода: социологическое измерение. Ред. Котляров И.В.Минск: Беларуская навука, 2017. 392 с.
  • 116.     Котляров И.В. Социально-политическая ситуация как фактор цивилизационного кода. Социологический альманах. 2018. № 9. С. 9—14.
  • 117.     Котляров И.В. Интеграционные процессы в человеческом измерении (социологические тренды). Социологический альманах. 2017. № 8. С. 18—31.
  • 118.     Котляров И.В. Традиционные ценности как основа развития белорусского общества. Духовно-нрав­ствен­ное воспитание на основе отечественных культур­но-исторических и религиозных традиций и ценностей: материалы Междунар. науч.-практ. конф., Жи­ровичи, 27 мая 2010 г. Минск: БеларуС. навук, 2010. С. 13—18.
  • 119.     Котляров И.В. et al. Беларусь на пути в будущее: социологическое измерение. Минск: Белорусская на­ука, 2015. 498 с.
  • 120.     Егоров А.Г. et al. Исследования. Россия и Беларусь глазами студенческой молодежи. СмолГУ. Смоленск, 2016. URL: http://rusbelrec.smolgu.ru/issledovania/ (да­та звернення: 31.10.2019).

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »