« 2020. № 5 (155)

Народознавчі зошити. 2020. № 5 (155). С. 1169—1174

УДК 7.038.6-025.12:005.591.61

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.05.1169

ХУДОЖНІЙ ЕКСПЕРИМЕНТ В МИСТЕЦЬКИХ ПРАКТИКАХ ПОСТМОДЕРНІЗМУ

ЧИРВА Анна

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-0326-5296
  • аспірантка,
  • Харківська державна академія дизайну і мистецтв,
  • вул. Мистецтв, 8, 61002, м. Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: dasein.anna@gmail.com

Мета роботи. Розглянути художній експеримент як базовий механізм мистецьких та проектних практик, проаналізувати його різновиди в межах художньо-проектної творчості постмодернізму та класифікувати їх за ознаками художнього образу. Методи дослідження:узагальнення, систематизації та порівняння, з метою розглянути художній експеримент в просторі сучасних мистецьких та проектних практик.

Результатом дослідження є визначення характерних ознак художнього експерименту та означення головних принципів його застосування і проведення, аналіз існуючих типологій експериментальної діяльності в галузі сучасного візуального мистецтва та дизайну. На підставі проведених узагальнень представлена класифікація художнього експерименту в межах художньо-проектних підходів постмодернізму. Висновки. Художній експеримент є провідним засобом сучасних мистецьких, дизайнерських та науково-технологічних практик. Окрім створення власне художньої цінності, він впливає на розвиток суміжних галузей. За умов постійної диференціації видів сучасного мистецтва, розгалуження, ускладнення та певної дифузії мистецьких та техно-наукових практик в художньо-проектних підходах постмодернізму, змінюється характер, структура і прийоми художнього експерименту. Запропонована класифікація художнього експерименту за ознаками його результату  — художньо-проектного образу, дала можливість узагальнити безліч художньо-проектних експериментальних практик до двох: міфопоетичної та техно-наукової. Визначені міфопоетичний та техно-науковий види художнього експерименту відповідають культуро-мовному та техно-науковому напрямкам розвитку мистецтва постмодернізму.

Ключові слова: художній експеримент, художньо-проектна діяльність, постмодернізм.

Надійшла 7.08.2020

Список використаних джерел

  • 1. Галкин Д.В. Искусственная жизнь: наука и компью­терные технологии в современном искусстве. Вестник Томского государственного университета. Культурология и искусствоведение. 2011. С. 74—79. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/iskusstvennaya-zhizn-nauka-i-kompyuternye-tehnologii-v-sovremennom-iskusstve (дата звернення: 28.06.2020).
  • 2. Галкин Д.В. От вдохновения машинами к искусственной жизни: этапы развития технологического искусства. Вестник Томского государственного университета. Культурология и искусствоведение. 2013. № 1 (9). С. 44—51. URL:https://cyberleninka.ru/article/n/ot-vdohnoveniya-mashinami-k-iskusstvennoy-zhizni-etapy-razvitiya-tehnologicheskogo-iskusstva (дата звернення: 28.06.2020).
  • 3. Медведев А.В. Искусство как форма социального эксперимента. Человек в мире культуры. Екатеринбург, 2012. С. 45—49. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/iskusstvo-kak-forma-sotsialnogo-eksperimenta (дата звернення: 28.06.2020).
  • 4. Бенюк О.Б. Мистецький експеримент в естетичному дискурсі. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Київ, 2018. № 3. С.  252—256.
  • 5. Стор И.Н. Смыслообразование в графическом дизайне. Метаморфозы зрительных образов. Москва: МГТУ им. А.Н. Косыгина, 2003. 296 с.
  • 6. Ерохин С.В. Теория и практика научного искусства. Москва: ПТФ-МИЭЭ, 2011. 208 с.
  • 7. Флюссер В. За философию фотографии / пер. с нем. Г.  Хайдаровой. Санкт-Петербург: Издательство С.‑Пе­тербургского университета. 2008. 146 с.
  • 8. Булатов Д. Технобиологическое произведение искусства. ДИ. Москва, 2010. № 2. С. 78—92.
  • 9. Юр М. Художній експеримент, як творча стратегія українських митців. Сучасне мистецтво. № 10. Ки­їв, 2014. Вип. 10. С. 243—248.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »