« 2020. № 5 (155)

Народознавчі зошити. 2020. № 5 (155). С. 1169—1174

УДК 7.038.6-025.12:005.591.61

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.05.1169

ХУДОЖНІЙ ЕКСПЕРИМЕНТ В МИСТЕЦЬКИХ ПРАКТИКАХ ПОСТМОДЕРНІЗМУ

ЧИРВА Анна

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-0326-5296
  • аспірантка,
  • Харківська державна академія дизайну і мистецтв,
  • вул. Мистецтв, 8, 61002, м. Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: dasein.anna@gmail.com

Мета роботи. Розглянути художній експеримент як базовий механізм мистецьких та проектних практик, проаналізувати його різновиди в межах художньо-проектної творчості постмодернізму та класифікувати їх за ознаками художнього образу. Методи дослідження:узагальнення, систематизації та порівняння, з метою розглянути художній експеримент в просторі сучасних мистецьких та проектних практик.

Результатом дослідження є визначення характерних ознак художнього експерименту та означення головних принципів його застосування і проведення, аналіз існуючих типологій експериментальної діяльності в галузі сучасного візуального мистецтва та дизайну. На підставі проведених узагальнень представлена класифікація художнього експерименту в межах художньо-проектних підходів постмодернізму. Висновки. Художній експеримент є провідним засобом сучасних мистецьких, дизайнерських та науково-технологічних практик. Окрім створення власне художньої цінності, він впливає на розвиток суміжних галузей. За умов постійної диференціації видів сучасного мистецтва, розгалуження, ускладнення та певної дифузії мистецьких та техно-наукових практик в художньо-проектних підходах постмодернізму, змінюється характер, структура і прийоми художнього експерименту. Запропонована класифікація художнього експерименту за ознаками його результату  — художньо-проектного образу, дала можливість узагальнити безліч художньо-проектних експериментальних практик до двох: міфопоетичної та техно-наукової. Визначені міфопоетичний та техно-науковий види художнього експерименту відповідають культуро-мовному та техно-науковому напрямкам розвитку мистецтва постмодернізму.

Ключові слова: художній експеримент, художньо-проектна діяльність, постмодернізм.

Надійшла 7.08.2020

Список використаних джерел

  • 1. Галкин Д.В. Искусственная жизнь: наука и компью­терные технологии в современном искусстве. Вестник Томского государственного университета. Культурология и искусствоведение. 2011. С. 74—79. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/iskusstvennaya-zhizn-nauka-i-kompyuternye-tehnologii-v-sovremennom-iskusstve (дата звернення: 28.06.2020).
  • 2. Галкин Д.В. От вдохновения машинами к искусственной жизни: этапы развития технологического искусства. Вестник Томского государственного университета. Культурология и искусствоведение. 2013. № 1 (9). С. 44—51. URL:https://cyberleninka.ru/article/n/ot-vdohnoveniya-mashinami-k-iskusstvennoy-zhizni-etapy-razvitiya-tehnologicheskogo-iskusstva (дата звернення: 28.06.2020).
  • 3. Медведев А.В. Искусство как форма социального эксперимента. Человек в мире культуры. Екатеринбург, 2012. С. 45—49. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/iskusstvo-kak-forma-sotsialnogo-eksperimenta (дата звернення: 28.06.2020).
  • 4. Бенюк О.Б. Мистецький експеримент в естетичному дискурсі. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Київ, 2018. № 3. С.  252—256.
  • 5. Стор И.Н. Смыслообразование в графическом дизайне. Метаморфозы зрительных образов. Москва: МГТУ им. А.Н. Косыгина, 2003. 296 с.
  • 6. Ерохин С.В. Теория и практика научного искусства. Москва: ПТФ-МИЭЭ, 2011. 208 с.
  • 7. Флюссер В. За философию фотографии / пер. с нем. Г.  Хайдаровой. Санкт-Петербург: Издательство С.‑Пе­тербургского университета. 2008. 146 с.
  • 8. Булатов Д. Технобиологическое произведение искусства. ДИ. Москва, 2010. № 2. С. 78—92.
  • 9. Юр М. Художній експеримент, як творча стратегія українських митців. Сучасне мистецтво. № 10. Ки­їв, 2014. Вип. 10. С. 243—248.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »