« 2021. № 1 (157)

Народознавчі зошити. 2021. № 1 (157). С. 65—72

УДК 94 (477) (092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.01.065

«ЛЕМКИ — ЦЕ ВІЧНІ СКИТАЛЬЦІ»: ЕМІГРАЦІЙНИЙ ДИСКУРС ЛЕМКІВСЬКОЇ ПЕРІОДИКИ В ДРУГІЙ РЕЧІ ПОСПОЛИТІЙ

Володимир НАКОНЕЧНИЙ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0386-2162
  • кандидат історичних наук, доцент,
  • Київський національний університет культури і мистецтв,
  •  кафедра міжнародних відносин,
  • вул. Євгена Коновальця, 36, 01601, Київ, Україна,
  • e-mail: nakonechniy.ua@gmail.com

Мета статті — проаналізувати еміграційний дискурс лемківської періодики, яка виходила в Другій Речі Посполитій. Актуальність статті полягає в потребі з‘ясування особливостей життя та діяльності представників лемківської еміграції в другій половині 1930-х рр. Предметом дослідження є особливості обговорення різнопланової емігрантської проблематики на сторінках лемківських газет. Методологічною основою статті є принципи системності, історизму та компаративності зі застосуванням культурно-історичного та порівняльно-типологічного методів.

Джерельною базою для написання статті стали газети «Лемко» і «Наш лемко», які виходили в Другій Речі Посполитій і були виразниками різноманітних течій у громадському житті лемків. На основі опрацювання матеріалів лемківських газет автор дійшов висновку, що переселенська тематика була однією з домінуючих на шпальтах лемківської періодики. Таку популярність зумовило першопланове місце еміграції й емігранта у житті лемківської спільноти: можливість добрих заробітків у чужому краю відкривали перспективу в нерідко злиденних життєвих обставинах, а сам заробітчанин зазвичай був чи не останньою надією для виснаженого хронічними негараздами односельця.

Ключові слова: лемки, еміграція, Друга Річ Посполита, «Наш лемко», «Лемко».

  • 1. Тарнович Ю. Чи є за чим жалувати? Чи дійсно Америка — обіцяна земля? Наш лемко. 1935. Ч. 1 (25). С. 7.
  • 2. Безработны на селі. Лемко. 1935. Ч. 25 (60). С. 1.
  • 3. Всюди добре, де нас немає. Наш лемко. 1934. Ч. 9. С. 4.
  • 4. До братів на чужині. Наш лемко. 1934. Ч. 1. С. 5.
  • 5. До Вас, Браття Лемки, в Америці! Наш лемко. 1934. Ч. 5. С. 4.
  • 6. До наших читачів. Наш лемко. 1934. Ч. 1. С. 2.
  • 7. Емиграцийна комедія. Лемко. 1936. Ч. 2 (86). С. 2.
  • 8. Збірна жертва наших братів ізза океану. Наш лемко. 1936. Ч. 4 (52). С. 7.
  • 9. Зїзд лемків у Нюйорку. Наш лемко. 1935. Ч. 19 (43). С. 5.
  • 10.    Качараба С.П. Еміграція з Західної України (1919—1939). Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2003. 416 с.
  • 11.    Костаревич О. Наш лемко. 1934. Ч. 1. С. 3.
  • 12.    Лемківська біда, або о тім што нас гризе. Наш лемко. 1934. Ч. 1. С. 3.
  • 13.    Лемкы в Амерыці против Гунякового Лемка. Лемко. 1935. Ч. 17 (52). С. 2.
  • 14.    Не емігруйте до Славонії! Наш лемко. 1934. Ч. 17. С. 4.
  • 15.    О емиграции лемков на Сыбир. Лемко. 1935. Ч. 5 (40). С. 2.
  • 16.    Ой, не буде так добре, Ваню Гуняка! Наш лемко. 1934. Ч. 17. С. 3.
  • 17.    Про што буде писати «Наш лемко». Наш лемко. 1934. Ч. 1. С. 2.
  • 18.    Українці лемки найліпші працівники. Наш лемко. 1935. Ч. 6 (30). С. 2.
  • 19.    Условя продажи землі на колонии «Білый Орел» в Бразылии. Лемко. 1935. Ч. 24 (59). С. 2.
  • 20.    Цінне письмо з Америки. Наш лемко. 1937. Ч. 7 (79). С. 5.
  • 21.    Шкодливый спорт. Лемко. 1936. Ч. 17 (101). С. 1.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »