« 2021. № 5 (161)

Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161).  С. 1050—1062

УДК 398.3:664.6( 477.87-2=161.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.05.1050

ЕТАП ВИЙМАННЯ ХЛІБА З ПЕЧІ В НАРОДНОМУ ХЛІБОПЕЧЕННІ УКРАЇНЦІВ ЕТНОГРАФІЧНОЇ ВОЛИНІ НАПРИКІНЦІ ХІХ — НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ  

ЗЮБРОВСЬКИЙ Андрій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2221-3731
  • кандидат історичних наук,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: anzjubr@gmail.com

Анотація. Об’єкт дослідження — етап виймання хліба із печі у хлібопеченні українців етнографічної Волині, а предмет — народні звичаї, обряди, традиції, технологічні приписи та прикмети, що супроводжували виймання печива з опалювального пристрою та завершували хлібопекарський цикл, їх типологія та імовірна семантика. Методичною основою розвідки є загальнонаукові методи: історико-порівняльний, типологічний, а також методи редукційного та індукційного аналізу. Особливий акцент зроблено на застосування спеціальних етнологічних методів: польового етнографічного дослідження (інтерв’ю, фотофіксація). До наукового обігу вводиться значна кількість авторських польових етнографічних матеріалів.

Вкрай недостатня вивченість питання складає актуальність теми. Метою розвідки є заповнення лакун у даній галузі народознавчої науки шляхом виявлення типологічних, семантико-семіотичних та, частково, генетично-еволюційних джерел походження звичаєвості етапу виймання хліба.

Автор доходить  висновку про те, що в основі синкретичної звичаєвості досліджуваного етапу лежать архаїчні пласти дохристиянських поминальних вірувань українців, пов’язаних із пошануванням душ покійних родичів, уявленнями про потойбіччя, а також рудименти культів стихій, зокрема вогню.

Ключові слова: хліб, піч, борошно, дрова, вогонь, вода, пара, черінь, пекло, потойбіччя.

Надійшла 7.08.2021

Список використаних джерел

  • 1. Артюх Л.Ф. Українська народна кулінарія. Київ: Наукова думка, 1977. 152 с.
  • 2. Гонтар Т.О. Народне харчування українців Карпат. Київ: Наукова думка, 1979. 138 с.
  • 3. Ципишев С. Традиційні хлібні вироби Рівненського Полісся початку ХХ століття. (За польовими матеріалами із Дубровицького та Сарненського районів Рівненської області). Поліссєзнавство у фольклорно-етно гра фіч них і літературно-мистецьких дослідженнях: Наукове видання. Рівне, 2009. С. 99—107.
  • 4. Конопка В., Зюбровський А. «Від зернини до хлібини»: семантико структурний аналіз хліборобського побуту українців (на матеріалах Південно-Західного історико-етнографічного регіону). Львів: Інститут народознавства НАН України. 2018. 600 с.: іл.
  • 5. Зюбровський А.В. Народні традиції випікання хліба в українців наприкінці ХІХ — на початку ХХІ століття (За матеріалами Південно-За хід ного історико-етнографічного регіону). Київ: Наукова думка, 2018. 193 с.: іл.
  • 6. Архів Інституту народознавства НАН України (Далі — Архів ІН НАН України). Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 683. Польові етнографічні матеріали до теми «Хліб в традиційній культурі українців», зафіксовані Зюбровським Андрієм Вікторовичем 2—5 червня 2010 р. у Шумському р-ні Тернопільської обл. 133 арк.
  • 7. Архів ІН НАН України. Од. зб. 685. Польові етнографічні матеріали до теми «Хліб в традиційній культурі українців», зафіксовані Зюбровським Андрієм Вікторовичем 7—19 липня 2010 р. у Горохівському р-ні Волинської обл. 336 арк.
  • 8. Архів ІН НАН України. Од. зб. 688. Польові етнографічні матеріали до теми «Хліб в традиційній культурі українців», зафіксовані Зюбровським Андрієм Вікторовичем 7—13 липня 2011 р. у Бродівському та Радехівському р-нах Львівської обл. 150 арк.
  • 9. Архів ІН НАН України. Од. зб. 686. Польові етнографічні матеріали до теми «Хліб в традиційній культурі українців», зафіксовані Зюбровським Андрієм Вікторовичем 27—29 серпня 2010 р. у Здолбунівському р-ні Рівненської обл. 137 арк.
  • 10. Архів ІН НАН України. Од. зб. 689. Польові етнографічні матеріали до теми «Хліб в традиційній культурі українців», зафіксовані Зюбровським Андрієм Вікторовичем 4—8 липня 2012 р. у Кам’янка-Бузькому р-ні Львівської обл. 201 арк.
  • 11. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 791. Польові етнографічні матеріали до теми «Хліб в традиційній культурі українців», зафіксовані Зюбровським Андрієм Вікторовичем 3—13 липня 2013 р. у Черняхівському, Червоноармійському та Новоград-Волинському р-нах Житомирської обл. 300 арк.
  • 12. Kibort J. Szlachcic łapciowy na Wołyniu. Wisła. Miesięcz nik geograficzno-etnograficzny. Warszawa, 1897. T. 11. Zesz. 2. S. 270—286.
  • 13. Милорадович В.П. Житье-бытье лубенского крестьянина. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. Упор., прим. та біогр. нариси А.П. Пономарьова, Т.В. Косміної, О.О. Боряк; вст. ст. А.П. Пономарьова; іл. В.І. Гордієнка. Київ: Либідь, 1991. С. 170—341.
  • 14. Щ[елоковская] В. Пища и питье крестьянъ-малорос совъ, съ нѣкоторыми  относящимися сюда обычаями, повѣрьями и примѣтами. Этнографическое обозрѣніе.  Москва, 1899. № 1—2. С. 266—322.
  • 15. Заглада Н. Харчування в с. Старосіллі на Чернігівщині. Матеріяли до етнології. Київ, 1931. Т. 3: Матеріяли до монографії с. Старосілля. С. 83—196.
  • 16. Řehoř Fr. Poświęcenie mieszkania ruskiego w Galicyi (Z okolic Żydaczowa).Lud. Lwów, 1896. T. 2. S. 141—146.
  • 17. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість українців. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. 428 с.
  • 18. Зюбровський А. Традиційні методи, способи та критерії перевірки стану готовності печі для всадження хліба на Волині в кінці ХІХ— на початку ХХІ століття. Народознавчі Зошити. Львів, 2021. № 1. С. 73—83.
  • 19. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 598-а. Польові етнографічні матеріали до теми «Хліб в традиційній культурі українців», зафіксовані Зюбровським Андрієм Вікторовичем 4—10 липня 2009 р. у Гощанському та Острозькому р-нах Рівненської обл. 160 арк.
  • 20. Rokossowska Z. Chleb. Jego znaczenie w przesądach, lecznictwie o codziennym źyciu, zebrane na Wołyniu, we wsi Jurkowszczyźnie pow. Zwiahelskim. Wisła. Miesięcz nik geograficzno-etnograficzny. Warszawa, 1899. T. 13. Z. 1. S. 153—158.
  • 21. Борисенко В. Обряди життєвого циклу людини. Хол мщина і Підляшшя: Історико-етнографічне дослідження. Відп. ред. Валентина Борисенко. Київ: Родовід, 1997. С. 282—309.
  • 22. Udziela S. Lud polski w powiecie Ropczyckim w Galicyi. Cz. I. Zbiór wiadomości do antropologii krajowéj. Kraków, 1890. T. 14. S. 1—136.
  • 23. Cisek M. Materyjały etnograficzne z miasteczka Źołuni w powiecie Przemyskim. Zbiór wiadomości do antropologii krajowéj. Kraków, 1889. T. 13. S. 54—83.
  • 24. Zaleski A. Poglądy ludu na przyrodę. Wisła. Miesięcznik geograficzno-etnograficzny. Warszawa, 1897. T. 11. Zesz. 4. S. 802.
  • 25. Плотникова А.А. Полный — Пустой. Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. Под общ. ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 2009. Т. IV: П (Переправа через воду) — С (Сито). С. 145—147.
  • 26. Иванов П. Этнографическіе матеріалы, собранные в Купянскомъ уѣзде Харьковской губ. Этнографическое обозрѣніе. Москва, 1897. № 1. С. 22—81.
  • 27. Белова О.В. Пожар. Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. Под общ. ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 2009. Т. IV: П (Переправа через воду) — С (Сито). С. 109—112
  • 28. Зеленин Д.К. Восточнославянская этнография. Пер. с нем. К.Д. Цивиной; примеч. Т.А. Бернштам, Т.В. Станюкович и К.В. Чистова; послесл. К.В. Чистова. Москва: Наука, 1991. 507 с.
  • 29. Moszyński K. Kultura ludowa słowian. Kraków: Polska Akademja Umiejęntności, 1934. Cz. II: Kultura duchowa. 725 s.
  • 30. Кравченко В. Вогонь. Матеріял зібраний на Правобережжі. Первісне громадянство та його пережитки на Україні. Київ, 1927. Вип. 1—3. С. 170—171.
  • 31. Kopernicki I. Przyczynek do etnografii ludu ruskiego na Wołyniu z materyjałow zebranych przez P. Zofiję Rokossowską we wsi Jurkowszczyźnie. Zbiór wiadomości do antropologii krajowéj. Kraków, 1887. T. 11. S. 130—228.
  • 32. Страхов А.Б. Культ хлеба у восточных славян. Опыт этнолингвистического исследования. Мюнхен: Издательство Отто Сагнера, 1991. 244 с.
  • 33. Dąbrowska S. Jak sobie lud wyobraża istoty swiata nad przyrodnego. Wisła. Miesięcznik geograficzno-etnogra ficzny. Warszawa, 1903. T. 17. Zesz. 1. S. 94—97.
  • 34. Мандебура О. Традиційне харчування поліщуків: повсякденна їжа. Полісся України: матеріали історико-етнографічного дослідження. За ред. С. Павлюка, Р. Омеляшка. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2003. Вип. 3: У межиріччі Ужа і Тетерева. 1996. С. 323—336.
  • 35. Номис М. Українські приказки, прислів’я і таке інше. Уклав М. Номис. Упоряд., приміт. та вступна ст. М.М. Пазяка. Київ: Либідь, 1993. 768 с.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »