« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 16—30

УДК 069.12-044.252(477)”2000/…”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.016

ІНТЕРАКТИВНІСТЬ, ІНКЛЮЗІЯ ТА ПАРТИСИПАЦІЯ ЯК МАГІСТРАЛЬНІ ЛІНІЇ ІННОВАЦІЙНИХ ПРАКТИК МУЗЕЙНОЇ РОБОТИ  

КУШНІР Віталій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8809-0108
  • кандидат історичних наук,
  • науковий співробітник,
  • Музей етнографії та художнього промислу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: vitaliy_val@ukr.net

Анотація. Після Другої світової війни глибокі зміни у баченні музеями своєї суспільної ролі та місця у соціально-культурному просторі втілилися у нові форми музейної роботи, нові технології музейної комунікації, що із часом міцно ствердилися у сучасному музейництві. Сьогодні вони набувають усе більшого поширення в актуальній українській музейній практиці. На тлі загальновизнаних здобутків у цьому напрямку окремі моменти трансформації у роботі музеїв спонукають до критичних роздумів. З іншого боку, чимало українських музеїв відстають від вимог часу у впровадженні тих змін у свою роботу, щодо необхідності яких сьогодні у музейному середовищі склався консенсус.

Метою статті є аналіз, у широкому музеологічному контексті, інтерактивних технологій музейної роботи, інклюзивної складової діяльності музеїв, а також партисипативного (учасницького) музейництва, висвітлення актуального досвіду вітчизняних музеїв у цих ділянках роботи та особливостей їх впровадження в українську музейну практику.

Хронологічні рамки роботи визначені періодом після 2000 р., коли на тлі швидкого розвитку в Україні музеологічних досліджень теоретичного характеру значно прискорився процес трансформації усіх основних напрямків практичної діяльності музеїв.

Ключові слова: музеологія, музейна практика, музейна інклюзія, інтерактивність, партисипативне музейництво.

Надійшла 11.01.2022

Список використаних джерел

  • 1. Свєнціцький І. Про музеї і музейництво. Нариси і замітки. Львів: Діло, 1920. 80 с.
  • 2. Короткова А. Художественный музей как образовательный центр. Вестник РГГУ. № 17 (79)/11. Научный журнал. Серия «Культурология. Искусствоведение. Музеология». Москва, 2011.С. 305—312.
  • 3. Michael J. Mulrian. John Cotton Dana, John Dewey and the Creators of the Newark Museum: A Collaborative Success in the Art of Progressive, Visual Instruction. 2001. Seton Hall University. eRepository@Seton Hall. URL: http://scholarship.shu.edu/cgi/viewcontent.cgi (access date: 02.10.2021).
  • 4. Anastadiades S.John Cotton Dana and the Mission of the Newark Museum, 1909—1929. Theses. Seton Hall University. e Repository@Seton Hall. Pp. 27—29. URL: http://scholarship.shu.edu/theses/241 (access date: 05.10.2020).
  • 5. Ананьев В. История зарубежной музеологии. С.-Петербург, 2014. 136 с.
  • 6. Ананьев В. Лестерская школа музеологии: история, персоналии, идеи. Вестник Санкт-Петербургского университета. 2013. Сер. 2. Вып. 2.С. 127—134.
  • 7. Банах В. Музейні інновації та інтерактивність у теорії та практиці музейної справи. Нistorical and Cultural Studies. Vol. 3. № 1. 2016. C. 1—5.
  • 8. Шевченко О.О. Інтерактивна екскурсія як основа музейної комунікації (на прикладі Художньо-мемо­ріального музею І.Ю. Рєпіна). Вісник Одеського іс­торико-краєзнавчого музею. 2016. Вип. 15. С. 71—75.
  • 9. Іванець О. Новітні підходи в музейній практиці. Матра/Музеї України (з досвіду міського краєзнавчого музею м. Нетішина). Історія музейництва, пам’яткоохоронної справи, краєзнавства і туризму в Острозі та на Волині. 2009. Вип. 2. С. 48—51.
  • 10. Трофименко Т.М. Інтерактивні методи роботи з відвідувачами як різновид музейної комунікації (із практики Харківського літературного музею). Вісімнадцяті Сумцовські читання: збірник матеріалів наукової конференції «Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства», 18 квітня 2012 р. Харків: Майдан, 2012.
  • 11. Експонати Дому Франка у Львові «заговорять». URL: www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2586096-eksponaty-domu-franka… (дата звернення: 15.12.2019 р.).
  • 12. В Музеї етнографії та художнього промислу «ожила» музика. URL: https://photo-lviv/in/ua/v-muzei-­etnografii… (дата звернення: 10.01.2019).
  • 13. Надольска В. Гра як інтерактивна форма діяльності музеїв. Lviv Politechnik National University Institutional Repository. URL: http://ena.lp.edu.ua.
  • 14. Суходоля Л. Музей і діти. Scavenger Hunt. Музейний простір. 2013. № 1 (7). С. 30—33.
  • 15. Вихор О. Інтерактивний музей для кожного. Музейний простір. 2012. № 6. С. 50—51.
  • 16. Брижаченко Н.С. Класифікація музейно-експо­зи­цій­них просторів, організованих за допомогою використання інтерактивних технологій. Вісник ХДАДМ. 2013. № 3. С. 62—67.
  • 17. Велосипед з квадратними колесами і розвінчування міфів: у Києві відкрили інтерактивний «Музей науки». URL: www.5.ua/nauka/velosyped…-255666.html (дата звернення: 30.11.2019).
  • 18. Карпенко Ю., Пащенко Ю. Інтерактивні музеї в умовах розвитку інформаційного суспільства. Докумен­тно-ін­формаційні комунікації в умовах глобалізації: Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Полтава, 22 листопада 2018 р. Полтава, 2018.
  • 19. Чорна Мілена. Справжня інклюзія: not wrong, just different. 30.04.2020. URL: www.ua.culture.org/texts/spravzhnia-inklusia…(дата звернення: 12.05.2020).
  • 20. Ясеновська М., Зіненко О. Кращі практики інклюзії. Friedrich Ebert Stiftung, 2020. 32 c.
  • 21. Кравченко Раїса, Рудик Ганна. Доступність музеїв для людей з інтелектуальними порушеннями. Ме­то­дичні рекомендації. За підтримки Українського культурного фонду. Київ, 2020. 76 с.
  • 22. Міхно О. Інклюзія як напрям роботи Педагогічного музею України. Art museum: минуле і сьогодення. Зб. наук. статей. Вип. ІІІ. Чернігів, 2019. С. 53—57.
  • 23. Музей Ханенків презентує інклюзивний сайт. URL: https: responsiblefuture.com.ua/muzej-hanenkiv-prezentuvav… 30.10.2019 (дата звернення: 30.11.2019).
  • 24. Сайт Музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття стане інклюзивним та двомовним. URL: https://report.if.ua/socium/sajt-muzeyu-narodnogo-mystectva… (дата звернення: 30.06.2021).
  • 25. Віртосу Ірина. Доступне мистецтво, або Як потрапити в музей? URL: https: ud.org.ua (дата звернення: 25.06.2021).
  • 26. Львівські музеї «заговорять» жестовою мовою. URL: www.galinfo.com/ua/news/lvivski_muzei_zagovoriat… (дата звернення: 17.06.2021).
  • 27. У Львові запрацювала унікальна тактильна виставка у музеї Пінзеля. URL: https://4 studio.com.ua/novyny/u-lvovi-zapratsuvala-unikalna… (дата звернення: 11.08. 2021).
  • 28. У художньому музеї Харкова створюють доступні на дотик картини для незрячих. URL: https://www.suspilne.media/167468-u-hudoznomu-muzei-harkova… (дата звернення: 15.08.2021).
  • 29. Чеканова Н.Б. Принцип рівності та толерантності в діяльності Тернопільского обласного краєзнавчого музею. І Всеукраїнська міждисциплінарна науково-практична конференція «Інклюзивна оствіта: ідея, стратегія, результат». Матеріали. 8 квітня 2021 р. С. 195—198.
  • 30. Рівненщина зробить музеї інклюзивними. URL: https://www.istpravda.com.ua/short/2020/07/ 22/157844 (дата звернення: 15.05. 2021).
  • 31. URL: www.fes.kiev.ua/n/cms/25/ (дата звернення: 03.10.2021).
  • 32. Доступний музей: інклюзія в музейному просторі. URL: https:// www.prostir.museum/ua/post/41664 (да­та звернення: 07.10.2021).
  • 33. Шуклина Е., Каменский С. Партисипативный музей как актуальная модель взаимодействия музейных сообществ. Стратегии развития социальных общностей, институтов и территорий: Материалы Меж­ду­народной научно-практической конференции, Екатеринбург, 23—24 апреля 2015 г. Екатеринбург, 2015. Т. 1. С. 53—56.
  • 34. Ключко Ю.М. Сучасні освітні практики музею у контексті парадигми культури участі. Українська культура: перспективи євроінтеграції. Інноваційні процеси в сучасній культурі. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (7—8 квітня 2016 р., м. Київ). Ч. 1. С. 62—65.
  • 35. Аганова Д. Музейна комунікація у дусі культури участі. Культ чи культура: учасницькі практики в музеях. Київ: Видавець Чередниченко А.М., 2021. С. 66—98.
  • 36. Simon Nina. The Participatory Museum. Santa Cruz, California: MUSEUM, 2010. 358 р.
  • 37. Ключко Ю. Практики розвитку креативного підходу в освітній діяльності музею. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музеєзнавство і пам’яткознавство. Вип. 1. 2018.
  • 38. Культ чи культура: розвиток учасницьких практик у музеях. URL: https:// www.museum.pologi.info/ kult-chy-kultura… (дата звернення: 05.07.2021).
  • 39. URL: www.krytyka.com/ua/reviews/kult-chy-kultura…

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »