« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 183—191

УДК 94-054.7(100)”1944/1945″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.183

ВІД ЯЛТИНСЬКИХ УГОД ДО ВІДМОВИ ВІД ПРИМУСОВОЇ РЕПАТРІАЦІЇ: ЕВОЛЮЦІЯ ЗАХІДНОЇ ВІЗІЇ ЩОДО РАДЯНСЬКИХ ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ (1944—1945 РОКИ)

НАУМЕНКО Олена

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8433-4088;
  • PhD student, department of Modern and Contemporary History,
  • Ivan Franko National University of Lviv,
  • 1, Universytetska str., 790000, Lviv, Ukraine,
  • Contacts: e-mail: naumenko95naumenko@icloud.com

Анотація. Розглядаються репатріаційні угоди між західними країнами, головним чином США та Великою Британією, з одного боку, та СРСР — з іншого. З часом західні демократії, не бажаючи брати безпосередньої участі у примусовому переміщенні радянських переміщених осіб, призупинили масову репатріацію, вбачаючи в ній порушення захисту прав і свобод тих, хто цього її не бажав, і таким чином припинили виконання ялтинських угод, які мали на меті повернути абсолютно всіх. Отже, усвідомлюючи, що на європейській території залишилася велика кількість переміщених осіб — громадян СРСР, керівництво країн Заходу спочатку намагалося примусово повернути репатріантів за допомогою військових, проте, спостерігаючи запеклий опір місцевих командирів, згодом тактику було змінена, і репатріантам-відмовникам надавалася всіляка підтримка та допомога в уникненні примусового повернення.

Метою дослідження є аналіз еволюції поглядів політичних кіл США та Великої Британії щодо примусової репатріації радянських переміщених осіб, а також реакції СРСР на дії колишніх союзників.

Проблема переміщених осіб та біженців є доволі актуальною в сучасному світі. Насамперед, це стосується країн Близького Сходу, які є локальними центрами бойових дій. Починаючи з XXI ст., уряд США зіткнувся з подібною проблемою, оскільки неконтрольований потік біженців з Мексики викликав значне занепокоєння Білого дому. Зазначимо, що певним чином ця тема стосується й недавніх подій, пов’язаних із ситуацією навколо Афганістану, який став новим джерелом біженців. Актуальність статті полягає в узагальненні історичного досвіду та правомірному розв’язанні таких проблем у ХХІ ст.

В історіографії окреслена проблема частково розглядалося зарубіжними дослідниками, зокрема Донною Дісмускес, яка описує військовий опір Великої Британії та США проти примусової репатріації; Ніколаса Беттела та Миколи Толстого, які подекуди ілюструють перехід від примусу до діалогу з радянськими репатріантами. Із джерельних матеріалів можна згадати збірники документів за редакцією істориків Пола Кола, Мері Керрол та Гудріча Ліланда, які відображають зміни в репатріаційній політиці США та Великої Британії.

Методологічною засадою роботиє приципи історизму, а також застосування методів аналізу, синтезу, узагальнення та порівняння.

Ключові слова: переміщені особи, примусова репатріація, Друга світова війна, країни Заходу, СРСР.

Надійшла 12.01.2022

Список використаних джерел

  • 1. Elliott M.R. Pawns of Yalta. Illinois: University of Illinois Press, 1982. 489 p. URL: https://ua1lib.org/book/5544222/f05cb1. (Дата звернення 15.10.2021).
  • 2. Tolstoy N. The Secret Betrayal. New York: Charles Scribner’s Sons, 1977. 182 p.
  • 3. Bailey R.H. Prisoners of War. Chicago: Hardcover, 1981. 208 p. URL: https://www.worldcat.org/title/prisoners-of- war/oclc/7672216 (Дата звернення 22.10.2021).
  • 4. Verovšek P.J. Screening Migrants in the Early Cold War: The Geopolitics of American Immigration Policy. No 20 (4). Sheffield: Journal of Cold War Studies, 2016. 38 p. URL:
  • https://eprints.whiterose.ac.uk/110058/2/Verovsek%20JCWS%20final%20updated%20manuscript%20%281%29.pdf. (Дата звернення 5.10.2021).
  • 5. Bethell N. The Last Secret. New York: Basic Books. 1974. 287 p. URL: https://www.worldcat.org/title/last-secret-the-
  • delivery-to-stalin-of-over-two-million-russians-by-britain-and-the-united-sates/oclc/ 717462931?loc=. (Дата звернення 28.10.2021).
  • 6. Cole P. POW/MIA Issues: World War II and the Early Cold War. Vol. 2. Santa Monica: National Defense Research Institute, 1994. 196 p. URL: https://www.rand.org/content/dam/rand/pubs/monograph_reports/2006/MR351.2.pdf. (Дата
  • звернення 27.10.2021).
  • 7. Carroll M.J., Leland G.M. Documents on American Foreign Relations (1944—1947). Vol. V. New York: World Peace Foundation. 1500 p.
  • 8. Dismukes D.E. The Forced Repatriation of Soviet Citizens: A Study in Military Obedience. Monterey: Naval Postgraduate School, 1996. 158 p. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/36701975.pdf. (Дата звернення 12.11.2021).
  • 9. Buhite R.D. Decisions at Yalta: An Appraisal of Summit Diplomacy. Delaware: Rowman& Littlefield Publishers, 1986. 147 p. URL: https://www.worldcat.org/title/decisions-at-yalta-an-appraisal-of-summit-diplomacy/oclc/470429161?referer=di&ht=edition. (Дата звернення 11.10.2021).

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »