ВИВЧЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ЛЬВОВА

« 2022. № 2 (164)

Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164). С. 473—479

УДК 930.2:[008:[325.3:321.74(47+57)]](477.83-25)” 1939/1991″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.02.473

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПОШУКИ ВИВЧЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ЛЬВОВА РАДЯНСЬКОГО ЧАСУ

ГОДОВАНСЬКА Оксана

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8297-2414
кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
Інститут народознавства НАН України,
відділ соціальної антропології,
проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
старша викладачка кафедри історії,
музеєзнавства та культурної спадщини,
Національний університет «Львівська політехніка»,
вул. С. Бандери, 12, 79013, Львів, Україна,
Контакти: e-mail: oksana.m.hodovanska@lpnu.ua

Анотація. Мета запропонованої розвідки — це увиразнення сукупності шляхів дослідження культурної спадщини міста Львова радянського часу. Для її втілення поставлені завдання — опис методологічних концепцій та аналіз їх (не)обмеженостей у вивченні культурної спадщини. Територіальні межі та хронологічні рамки окреслені містом Львовом починаючи з 1939 по 1991 рр. Поглиблений інтерес до культурної спадщини міста радянського часу передбачає розглядрізних методів і методологічних підходів. Ключову роль у вивченні історико-культурної спадщини Львова посідає постколоніальна парадигма, що може бути спробою впровадити провідну цінність, а саме зняття антагонізмів, примирення колишніх антагоністів і побудову між національними спільнотами взаємин, вільних від домінування.

При вивченні радянської культурної спадщини міста доречно врахувати ідею «гуманістичного чинника». У ній наголошується, що всі соціальні факти завжди пов’язані з діяльністю людей. Факти є «чиїмись, а не нічийними», тобто поміщені в рамках життєвих досвідів осіб або спільнот, які з ними стикаються, їх зауважують, зазначають, переживають, інтерпретують, оцінюють. Соціологічні дослідження поняття культури та концепція акультурації розкривають нові перспективи при вивченні культурної спадщини радянського Львова.

Ключові слова: постколоніалізм, акультурація, культурна спадщина, дискурсивні влади, Львів, радянський час.

Надійшла 1.04.2022

Список використаних джерел

1. Рябчикова Ф. Музейництво на західноукраїнських етнічних землях у 1939—1941 рр. Волинський музейний вісник: Музеї у дослідженні та збереженні пам’яток культурної спадщини західноукраїнських етнічних земель: Науковий збірник. 2012. Вип. 4. С. 12—18.URL: http://volyn-kray-mus.at.ua/publ/muzejnictvo_na_zakhidnoukrajinskikh_etnichnikh_zemljakh_ u_1939_1941_rr/1-1-0-86 (дата звернення: 03.02.2022).
2. Маньковська Р. Знищення музейних збірок в УРСР у післявоєнний період (друга половина 1940-х—1950-х рр.). Історія України: маловідомі імена, події, факти. 2011. Вип. 37. С. 198—214. URL: http://history.org.ua/JournALL/histname/histname_2011_37/ 13.pdf (дата звернення: 03.02.2022).
3. Маньковська Р., Жиленкова І. Деформаційні процеси в музейництві: західноукраїнські області в 1939—1950-х рр. Краєзнавство. 2018. № 2. С. 60—75. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Mankovska_Ruslana/Deformatsiini_protsesy_v_muzeinytstvi_zakhidnoukrainski_oblasti_v_1939_1950-kh_rr/ (дата звернення: 03.02.2022).
4. Бадяк В.П. Культурна спадщина поляків у Львові в пам’яткоохоронній діяльності радянських органів влади повоєнних років. Праці Центру пам’яткознавства: Збірник. наукових праць. 2011. Вип. 19. C. 40—56. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/ 123456789/80201/05-Badyak.pdf?sequence=1 (дата звернення: 03.02.2022).
5. Крупник Л. Музеї УРСР як засоби радянської ідеологічної політики у 70-ті роки ХХ ст. Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. 2009. Т. 19 (2). С. 382—393. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Krupnyk_Liubov/Muzei_URSR_iak_zasoby_radianskoi_ideolohichnoi_polityky_ u_70-ti_roky_XX_st.pdf? (дата звернення: 03.02.2022).
6. Божко Н., Цубов Л. Збереження та використання пам’яток архітектури на західноукраїнських землях в добу тоталітаризму (II половина ХХ ст.). Historical and Cultural Studies. Історико-культурні студії. 2019. Вип. 6 (1). С. 19—24. URL: https://science.lpnu.ua/uk/hcs/vsi-vypusky/vypusk-6-nomer-1-2019/zberezhennya-ta-vykorystannya-pamyatok-arhitektury-na (дата звернення: 03.02.2022).
7. Закон України Про охорону культурної спадщини. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14# Text (дата звернення: 03.02.2022).
8. Гундорова Т. Генераційний виклик і постколоніалізм на сході Європи. Постколоніалізм. Генерації. Культура. За ред. Т. Гундорової, А. Матусяк. Київ: Лаурус, 2014. 336 с. URL: http://uamoderna.com/images/biblioteka/Postcolonialism.pdf (дата звернення: 03.02.2022).
9. Гундорова Т. Постколоніальний роман генераційної травми та постколоніальне читання на сході Європи. Постколоніалізм. Генерації. Культура. За ред. Т. Гундорової, А. Матусяк. Київ: Лаурус, 2014. 336 с. URL: http://uamoderna.com/images/biblioteka/Postcolonialism.pdf (дата звернення: 03.02.2022).
10. Павлишин М. Постколоніалізм як метод і склад думки. Спостереження щодо українського літературознавства на сторінках журналу «Слово і час» у роках 1991—2011. Постколоніалізм. Генерації. Культура. За ред. Т. Гундорової, А. Матусяк. Київ: Лаурус, 2014. 336 с. URL: http://uamoderna.com/images/biblioteka/Postcolonialism.pdf (дата звернення: 03.02.2022).
11. Павлишин М. Про користь і шкоду постколоніалізму для життя. Всесвіт. 2014. № 3—4 (1023—1024). С. 229—240. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Marko_Pavlyshyn/Pro_koryst_i_shkodu_postkolonializmu_dlia_zhyttia/ (дата звернення: 26.02.2022).
12. Штомпка Пйотр. Соціологія. Аналіз суспільства. Львів: Колір ПРО, 2020. 800 с.
13. Гирич Я. Міста Радянської України 50—60-х років ХХ століття як історичне явище. Етнічна історія народів Європи. 2008. Вип. 26. С. 144—149. URL: //http://ethnic.history.univ.kiev.ua/data/2008/26/articles/19.pdf (дата звернення: 26.02.2022).
14. Дельєж Р. Нариси з історії антропології. Школи. Автори. Теорії. Київ: Києво-Могилянська академія, 2008. 287 с.
15. Гендер для медій. Підручник із гендерної теорії для журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей. За редакцією Марії Маєрчик (голова редколегії), Ольги Плахотнік, Галини Ярманової. Київ: Критика, 2013. 216 с.
16. Павличко С. Фемінізм як можливий підхід до аналізу української культури. Павличко С. Фемінізм. Передм. Віри Агеєвої. Київ: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2002. 322 с URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Pavlychko_Solomiia/Feminizm_zbirka.pdf? (дата звернення: 26.02.2022).

читати публікацію»