« 2022. № 4 (166)

Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166).  С. 971—986

УДК 75/79.072.2(477)”19/20″Г.Дем’ян

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.04.971

МИСТЕЦТВОЗНАВЧА ПАЛІТРА ГРИГОРІЯ ДЕМ’ЯНА

СОКІЛ Василь

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-3164-1217
  • доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу, член-кореспондент НАН України,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: vasylsokil@gmail.com

КОВАЛЬ Галина

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-2998-2357
  • доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник, Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: galyna.kov@gmail.com

Анотація. Однією з важливих ділянок наукової праці Г. Дем’яна стала мистецтвознавча діяльність, якою він займався тривалий час. Йому одному з перших в Україні довелося вести в школі факультативний курс мистецтвознавства, а також професійно займатися вивченням творчої спадщини багатьох художників, композиторів, співаків та акторів.

Мета статті — цілісно представити мистецтвознавчу сферу Г. Дем’яна, вказати на його доробок про майстрів пензля та сцени, підкреслити його особисті контакти з багатьма творчими людьми, популяризацію цих постатей серед учнівської молоді, інших шанувальників української культури.

Об’єктом вивчення стала велика когорта художників, композиторів, співаків. До статті залучено широку інформацію про життєвий і мистецтвознавчий доробок зазначених постатей, які відіграли особливу роль у збагаченні національної ідентичності українського народу. В дослідженні застосовано різні методи — біографічний, статистичний, культурологічний, естетичний.

Ключові слова: мистецтвознавча палітра, художники, композитори, співаки, актори.

Надійшла 30.06.2022

Список використаних джерел

  • 1. Дем’ян Г. Підгір’я моє зелене. Жовтень. 1968. № 7. С. 102—103.
  • 2. Дем’ян Г. К. Устиянович і Т. Шевченко. Радянська Верховина. Сколе, 1989. 14 вересня.
  • 3. Дем’ян Г. Слідами Корнила Устияновича. Зоря (м. Яворів Львівської обл.). 1989. 4 листопада.
  • 4. Дем’ян Г. Буковиною зі славою Тараса. Радянська Буковина. Чернівці, 1990. 6 березня.
  • 5. Дем’ян Г. Золотий гомін. Хвилі Стрия. Стрий: Щедрик, 1995. С. 283.
  • 6. Дем’ян Г. Де ж помер і похоронений К.М. Устиянович. Львівська національна наукова бібліотека. Відділ рукописів. Ф. 207. Од. зб. 94. 4 арк.
  • 7. Дем’ян Г.Творець краси. Радянська Верховина. Сколе, 1972. 25 квітня.
  • 8. Дем’ян Г. Славська колекція графіки. Радянська Верховина. Сколе, 1972. 28 листопада.
  • 9. Дем’ян Г. Натхненний співець Карпат. Сколівщина у творчості Г. Смольського. Радянська Верховина. Сколе, 1983. 15 жовтня.
  • 10. Дем’ян Г. Сільська виставка екслібрисів. Прапор перемоги. Заставна, 1978. 6 травня.
  • 11. Дем’ян Г. В експозиції — екслібриси. Прапор перемоги. Заставна, 1985. 9 липня.
  • 12. Дем’ян Г. Графіка українського художника з Польщі Тирса Венгриновича. Народна творчість та етнографія. 1990. № 5. С. 16—21.
  • 13. Дем’ян Г. Тирс Венгринович. Таланти Бойківщини. Львів, 1990. С. 53—54.
  • 14. Дем’ян Г. Митці Львівщини: Календар ювілейних та пам’ятних дат на 1994 рік. Львів, 1993. С. 53—54.
  • 15. Дем’ян Г. Український графік з Польщі. Бойки. 1995. № 1—3. С. 45—46.
  • 16. Дем’ян Г. Щедрий талант. Будівник комунізму. Стрий, 1965. 22 вересня.
  • 17. Німенко А. Акварелі смерекового гаю. Літературна Україна. 1965. 2 листопада.
  • 18. Дем’ян Г. Щедра палітра. Будівник комунізму. Стрий, 1965. 11 грудня.
  • 19. Лист П. Обаля до Г. Дем’яна від 15 грудня 1965 року. Папка «Обаль Петро». Домашній архів. 1 арк.
  • 20. Дем’ян Г. Виставка стрийського художника. Будівник комунізму. Стрий, 1966. 25 березня.
  • 21. Лист П. Обаля до Г. Дем’яна. 1968. Львівська національна наукова бібліотека імені В. Стефаника. Відділ рукописів. Ф. 207. Од. зб. 202. 2 арк.
  • 22. Дем’ян Г. Мистецька виставка. Прапор перемоги. Заставна, 1985. 18 травня.
  • 23. Лист П. Обаля до Г. Дем’яна від 23 травня 1985 року. Папка «Обаль Петро». Домашній архів. 1 арк.
  • 24. Дем’ян Г. «Колись я ще людиною стану …»: До 25-річчя передчасної смерті Марії Пекар-Новицької. Гомін волі. Стрий, 1990. 15 вересня.
  • 25. Дем’ян Г. Сівач краси і добра (До 110-річчя з дня народження М.І. Івасюка). Прапоп перемоги. Заставна, 1975. 15 квітня.
  • 26. Дем’ян Г. Зберегти Івасюкові пенати. Прапор перемоги. Заставна, 1977. 26 липня.
  • 27. Івасюк Олена Миколаївна. Видатний художник і турботливий батько. Авторизований запис Г.В. Дем’яна. Львівська національна наукова бібліотека імені В. Стефаника. Відділ рукописів. Ф. 207. Од. зб. 71. 17 арк.
  • 28. Дем’ян Г.Досліджуючи життя художника. Прапор перемоги. Заставна, 1986. 1 квітня.
  • 29. Дем’ян Г. Скульптур із Задубрівки. Прапор перемоги. Заставна, 1974. 28 листопада.
  • 30. Дем’ян Г. Скульптур Микола Ісопенко. Прапор перемоги. Заставна, 1986. 27 листопада.
  • 31. Дем’ян Г. Окраса нового музею. Прапор перемоги. Заставна, 1988. 6 серпня.
  • 32. Дем’ян Г. «Естампи Миколи Стратілата». Прапор перемоги. Заставна, 1989. 5 січня.
  • 33. Дем’ян Г. Балан Іван Дмитрович. Молодий буковинець. 1989. 12 березня.
  • 34. Дем’ян Г.В. Балан Іван Дмитрович. Енциклопедія сучасної України. Київ, 2003. Т. 2. С. 133.
  • 35. Дем’ян Г. З шевченківською символікою. Прапор перемоги. Заставна, 1988. 5 травня.
  • 36. Дем’ян Г. Остап Нижанківський і Сколівщина. До 125-річчя з дня народження композитора. Радянська Верховина. 1988. 23 січня.
  • 37. Дем’ян Г. Композитор і громадський діяч. До 100-річчя з дня народження Д.В. Січинського. Будівник комунізму. Стрий, 1965. 3 грудня.
  • 38. Дем’ян Г. Микола Лисенко і Сколівщина. Радянська Верховина. Сколе, 1967. 23 березня.
  • 39. Дем’ян Г. Лисенко і Сколівщина. Радянська Верховина. Сколе, 1972. 3 червня.
  • 40. Дем’ян Г. Соломія Крушельницька на Сколівщині. Радянська Верховина. Сколе, 1973. 15 вересня.
  • 41. Дем’ян Г.Зустріч з улюбленим композитором. Ра­дянська Верховина. Сколе, 1973. 23 вересня.
  • 42. Дем’ян Г. Олександр Носалевич. Бойки. 1992. № 1.
  • 43. Дем’ян Г. Феномен між басами. Музика. 1993. № 3. С. 28—29.
  • 44. Дем’ян Г.Іван Слав’як. Таланти Бойківщини. С. 179—183.
  • 45. Дем’ян Г. Творець першого театру в Галичині. Ленінський шлях. Турка, 1972. 5 вересня.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »