« 2022. № 4 (166)

Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166).  С. 995—1000

УДК 398(=161.2)(091)”19″О.Роздольський

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.04.995

ОСИП РОЗДОЛЬСЬКИЙ В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ФОЛЬКЛОРИСТИКИ (до 150-річчя з дня народження)

СОКІЛ Ганна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8352-2124
  • докторка філологічних наук, професорка,
  • Львівський національний університет ім. Івана Франка,
  • кафедра української фольклористики,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: gan.sokil@gmail.com

Анотація. У статті розглянуто головні етапи фольклористичної діяльності українського дослідника, його внесок в цю ділянку науки. Актуальність теми обумовлена 150-річним ювілеєм науковця, який відзначається 2022 року. Мета статті — узагальнити наукову діяльність українського фольклориста, розкрити основні напрями його студій, показати роль у внесок в науку. Об’єктом дослідження є постать Осипа Роздольського, а предметом — його наукова діяльність в царині фольклористики першої половини ХХ ст., спрямована на розвиток народознавчої науки. Наукова діяльність Осипа Роздольського тісно пов’язана з Науковим товариством ім. Шевченка. Тому дослідження фокусується на виданнях Етнографічної комісії — «Етнографічного збірника» та «Матеріалах до української етнології», в яких опубліковано записи у зібраннях вченого, а також на його архівних матеріалах. Головні принципи наукової діяльності, що розробили представники НТШ, впровадження їх у тогочасну науку та сприйняття нашими сучасниками склали методологічну основу дослідження. Новизна полягає у підходах до вивчення наукової біографії фольклориста, аналізу нових поглядів, оцінок, які появилися за роки незалежності щодо діяльності вченого та його ролі в царині народознавства. Застосовано методи дослідження: текстологічний, біографічний, метод узагальнення, хронологічний, порівняльно-історичний. Географія студій О. Роздольського: Опілля, Бойківщина, Буковина, Наддніпрянщина, Лемківщина.

Ключові слова: фольклор, збірники, принципи класифікації, система жанрів, сучасне осмислення.

Надійшла 29.08.2022

Список використаних джерел

  • 1. Сокіл Г. Осип Роздольський. Життя і діяльність. Львів, 2000. 165 с.
  • 2. Довгалюк І. Осип Роздольський. Музично-етногра­фічний доробок. Львів, 2000. 154 с.
  • 3. Сокіл Г. Із неопублікованого листування О. Роздольського. Народознавчі зошити. 1995. № 4. С. 235—240; № 5. С. 308—313.
  • 4. Сокіл Г. Українська фольклористика в Галичині кін­ця ХІХ— першої третини ХХ століття: історико-теоретичний дискурс. Львів, 2011. 588 с.
  • 5. Дей О.І. Проспект п’ятдесятитомного видання українського фольклору. Народна творчість та етнографія. 1970. № 4. С. 49—55.
  • 6. Казки та легенди Бродівщини. Зібрав та записав Осип Роздольський. Львів, 2002. 208 с. (Від упорядника — Юрій Винничук. Видавець Василь Гутковський. Меценат Володимир Кожан).

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »