Народознавчі зошити. 2022. № 5 (167). С. 1133—1146
УДК [069.5:7.01:316.422](477)”19/20″:930.85
DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.05.1113
КУШНІР Віталій
- ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8809-0108
- кандидат історичних наук, науковий співробітник,
- Музей етнографії та художнього промислу;
- Інститут народознавства НАН України,
- проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
- Контакти: e-mail: vitaliy_val@ukr.net
Анотація. Політичні та соціально-культурні зміни завжди супроводжуються змінами у сприйнятті суспільством власного минулого, спричиняють трансформацію тієї «інтелектуальної оптики», через яку воно бачить свою історію та культурну спадщину. Ствердження нової системи координат у її оцінці нерідко змінює «ландшафт минулого» майже до невпізнання. У такому контексті музеї є одним з основних інструментів творення «біографії країни», визначення її героїв та антигероїв, виокремлення важливого для сучасників, або ж, навпаки, вартого засудження чи навіть забуття.
Метою статті є аналіз впливу політичних змін та змін у державній політиці пам’яті в Україні в період незалежності на особливості репрезентації української історико-культурної спадщини у постійних експозиціях та у виставковій роботі українських музеїв. У фокусі уваги при цьому є зміни в інтерпретації історії України ХХ ст., передусім її комуністичного періоду, а також зміни у репрезентації мистецької спадщини радянського часу. Особливу увагу приділено трансформаціям музейного наративу історії українських земель у період Другої світової війни.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період з 1991 р., з окремими екскурсами у час т. зв. «перебудови» кінця 1980-х років, і до кінця 2021 р. — часу напередодні великомасштабного російського вторгнення в Україну.
Ключові слова: музеї, політика пам’яті, Друга світова війна, декомунізація, радянське мистецтво.
Надійшла 6.09.2022
Список використаних джерел
- 1. Вербицька П. Історичний музей як чинник примирення та суспільного діалогу. Historical and Cultural Studies. Vol. 1. № 1. 2014. C. 13—17.
- 2. Яковенко Н. Вступ до історії. Київ: Критика, 2007. 376 c.
- 3. Хархун Валентина. Комунізм як музейний експонат: радянська спадщина — об’єкт політики па м’я ті в Україні. URL: uamoderna.com/demontazh-pamiati/khrakhun-communism… (дата звернення: 17.05.2022 р.).
- 4. Любарець А. Відзначення 9 травня як дзеркало укра їнської політики пам’яті. Актуальні проблеми вітчиз няної та всесвітньої історії. Вип. 28. 2016. С. 176—189.
- 5. Гриневич Владислав. Політика пам’яті Другої світової війни в Україні: у пошуках ідентичності та консолідації. ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України; Наукові записки. 2011. Вип. 4 (54). Липень; серпень. С. 111—127.
- 6. Хахула Любомир, Ільницький Василь. Сучасні укра їнські музейні наративи як чинники детравматизації пам’яті про тоталітаризми ХХ ст. Проблеми гуманітарних наук: Збірник наукових праць Дро гобицького державного педагогічного універси тету імені Івана Франка. Серія Історія. 2020. 4/45/ doi: https://doi.org/10.24219/2312-2595 4/46.215328. С.347370.
- 7. Довганик Н. Історична пам’ять про Другу світову війну в контексті формування української політичної нації. URL: babynyar.org/storage/library/di gi tal-articles/9a/8d/120S0017_file.pdf С. 34—40 (да та звернення: 09.06.2022 р.). URL: https://lps.ligazakon.net/document/T150317?an=54 (дата звернення: 09.06.2022 р.).
- 8. Бабка В. Політика пам’яті: спроба теоретичного синтезу, моделі впровадження та роль у перехідному суспільстві. ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України; Наукові записки. Вип. 6 (74).2014. С. 201—215.
- 9. Музей про Другу світову війну. Методичні рекомендації з оформлення тематичних експозицій музеїв військово-історичного профілю. Київ, 2017. 20 с.
- 10. Литвиненко О.М. Проблеми декомунізації меморіального простору України. URL: www.niss.gov.ua/sites/2016-07/dekomunizasia-1065b.pdf (дата звернення: 29.06.2022 р.).
- 11. Костянтин Дорошенко. Як Кмітівський музей імені Буханчука взаємодіє з сучасним мистецтвом. URL: https://suspilne.media/6135-ak-kmitivskij-muzej… (дата звернення: 25.06.2022 р.).
- 12. Декомунізація чи дегероїзація? Костянтин Дорошенко про спадок тоталітарного минулого. 17 грудня 2019 р. URL: https://suspilne.media/4878-deco mu ni zacia-ci-degeroizacia… (дата звернення: 26.06. 2022 р.).
- 13. Провести декомунізацію — це зняти всі ідеологічні «нашарування старої фарби» і зробити простір, в якому відвідувач сам зможе робити висновки — Леся Гасиджак. URL: https://uacrisis.org/uk/42125-provesti-decomunizatsiu… С. 1/4. 13.04.2016 (дата звер нення: 02.07.2022 р.).
- 14. Радянське мистецтво: пропаганда чи спадщина? URL: https://zahid.espresso.tv/article/2020/10/01/ra di anske_mystectvo… (дата звернення: 02.07.2022 р.).
- 15. Кмитівський музей радянського мистецтва та Євгенія Моляр. URL: supportyouart.com/conversations/kmpmmolyar/ (дата звернення: 05.07.2022 р.).
- 16. Ексгумація. Соцреалізм з колекції ОХМ. 15.ХІІ. 2018—25.ІІ.2019. URL: www.ofam.org.ua/exgumation (дата звернення: 21.07.2022 р.).
- 17. Олександр Удовенко. «Червоний шум». Виставка радянського пропагандистського мистецтва. URL: www.kyivhistorymuseum.org/uk/vystavkovi-proekty/chervonyj-shum… (дата звернення: 24.06.2022 р.). URL: www.bbc.com/ukrainian/features-41814209 (да та звернення: 21.07.2022 р.).
