« 2017. № 1 (133)

Народознавчі зошити. 2017. №1 (133). С. 82–84

УДК 39(477.86):930

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.01.082

Надійшла 1.02.2017

ДО ДЖЕРЕЛ З ЕТНОГРАФІЇ ПОКУТТЯ (ІІІ чверть ХІХ ст.)

Білоус Віра, канд. іст. наук,

старший науковий співробітник

Інституту народознавства НАН України

Львів-центр, пр-кт Свободи, 15.

Контакти: 097-47-22-872; e-mail: bilka3@gmail.com

Анотація. Визначено джерельну вартість праці В. Залозецького та матеріалів В. Площанського для дослідження традиційної культури і побуту мешканців Покуття.

 Ключові слова: Покуття, краєзнавчі нариси, фактографічний матеріал, галицька періодика.

Список використаних джерел:

  1. Допис из Львова (Распоряженье духовной власти) // Слово. — 1864. — Ч.61.
  2. Описание где-яких сел знаходящихся в Галичине // Покутянин. Мысяцеслов коломыйский на год1869. — Коломыя, 1868. — С.28—29, 32.
  3. Площанский В. В справи описания Галицкой Руси в отношениях: топографичном, историческом и статистичном // Слово. — 1864. — Ч. 69, 70, 74.
  4. Площанский В. Для монографий местностей в Галиции // Слово. — 1875. — Ч. 26, 32, 36, 41, 55.
  5. Площанский В. Завалье, село Галицкой Руси // Литературный сборник издаваемый Галицко-русскою Матицею. — Львов, 1871. — С. 65—66.
  6. Площанский В. Некоторые села Галицкой Руси // Литературный сборник издаваемый Галицко-русскою Матицею. — Львов, 1870. — С. 50—57.
  7. Załoziecki W. Obrazki z cyrkyłu Kołomyjśkiego / Załoziecki W. // Dodatek tygodniowy przy Gazecie Lwowskiej. — 1854. — Nr. 1, 2, 6, 7, 9, 10, 21—26, 38, 39.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »