« 2017. № 6 (138)

Народознавчі зошити. 2017. № 6 (138). С. 1536—1541

УДК  75.041.071.1(477) “19/20″В. Забашта

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.06.1536

Надійшла 31.10.2017

ПОРТРЕТНИЙ ЖАНР У МАЛЯРСЬКІЙ СПАДЩИНІ ВАСИЛЯ ЗАБАШТИ

Логінський Ярослав Володимирович, викладач кафедри рисунка

Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва

і дизайну ім. М. Бойчука.

вул. М. Бойчука, 32, м. Київ, 01103, Україна

Контакти: (044)2855005; e-mail: kdidpdm@boychukart.kiev.ua

Анотація. Розглядається один з жанрів живописної спадщини відомого українського художника Василя Івановича Забашти (1918—2016). Авторська концепція людини подається в динаміці становлення і розвитку творчої методології митця, через призму його зв’язків з родинно­побутовою сферою, професійного академічного вишколу, ролі ідеологічних чинників тоталітарного часу. Спеціальна увага звертається на формально­образний аспект рішень портретних творів, зокрема на чинник кольору як одного з ключових у фаховій методології митця. Аналізуються найбільш значимі твори В. Забашти відповідного жанру.

 Ключові слова: Василь Забашта, образотворче мистецтво, жанрово­видова система, портрет, авторська методологія, формально­виражальні засоби, концепція кольору, композиція, гармонія, контраст.

Список використаних джерел

  1. Василь Забашта. Малярство: Альбом­каталог / упоряд. Р. Забашта, Г. Забашта. — Київ : Майстерня книги, 2008. — 224 с. : іл.
  2. Забашта В. Світ очима художника / Василь Забашта ; запис і упоряд. Людмила Забашта ; загальне редагування Ростислав Забашта. — Київ : Майстерня книги, 2009. — 192 с. : іл.
  3. Ковальчук О. Соціально­політичні чинники впливу на українську академічну художню освіту в контексті історії НАОМА другої половини XX — початку XXI століття / Остап Ковальчук ; НАМУ ; Інститут проблем сучасного мистецтва // Мистецькі обрії‘2013: Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки: Збірник наукових праць. — Випуск 5 (16). — Київ : Фенікс, 2013. — С. 316—320.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »