« 2018. № 1 (139)

Народознавчі зошити. 2018. № 1 (139). С. 91–102

УДК 94(477):323(=161.2)-055.2

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.01.091

Надійшла 26.12.2017

«ЖІНОЧЕ ПИТАННЯ» В ІДЕОЛОГІЇ І ПРОПАГАНДІ ОУН

Кісь Оксана Романівна, кандидат історичних наук,

старша наукова співробітниця,

відділ соціальної антропології

Інституту народознавства НАН України,

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: oksanakis55@gmail.com

Анотація. Розглядається бачення ролей і завдань жіноцтва у процесах націєтворення в межах Організації Українських Націоналістів. На основі аналізу текстів ідейних натхненників та лідерів руху (Ю. Липи, О. Теліги, Д. Ребет) та пропагандистських публікацій ОУН розкрито основні елементи образу «ідеальної українки» на тлі полеміки з феміністками міжвоєнного часу. Есенціалістський погляд націоналістів на жінок зводив їх основне покликання до материнства (задля забезпечення природної і культурної тяглості нації) та підпорядкування усіх інтересів, здібностей і діяльності жінок та жіночих організацій цілям служіння національній справі.

 Ключові слова: українська жінка, ОУН, націоналізм, есенціалізм, фемінізм.

Список використаних джерел

  1. Архів ЦДВР. — Ф. 17. — Т. 7. — 1943. — 14 арк. (На пробій. Одноднівка. Видання жіночої референтури ОУН).
  2. ГДА СБУ (Галузевий державний архів Служби безпеки України). — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 48. — 441 арк. (Материалы и документы ОУН по женскому вопросу, и жизни и творчестве украинских писателей Тараса Шевченко и Леси Украинки, о празднике моря и др. : в одном томе).
  3. ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 48. — Арк. 1—8а (Українська жінка в сучасній дійсності // Відділ культурної праці У.Ц.К. Головна жіноча секція. Додаток до Вісника УЦК. — 1943. — №5).
  4. ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 48. — Арк. 14—22 (Ребет Дарія. Суспільна роля жінки // Відділ культурної праці при У.Ц.К. Головна жіноча секція. — 1943. — Ч. 4).
  5. ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 48. — Арк. 9—13 (Рак М. До питання призначення української жінки).
  6. ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 48. — Б. а. — Б. д. — Арк. 342 зв.—346 зв. (В річницю смерті Ольги Басараб).
  7. Гавришко М. Вплив «гендерної політики» у Третьому Райху на український феміністичний дискурс в Галичині у 1930-х рр. / М. Гавришко // Українознавчий альманах. — 2011. — Вип. 6. — С. 86—90.
  8. Дядюк М. Український жіночий рух у міжвоєнній Галичині: між гендерною ідентичністю та національною заангажованістю : монографія / М. Дядюк. — Львів : Астролябія, 2011. — 368 с.
  9. Липа Ю. Українська жінка / Ю. Липа // Жінка. — № 7—8. — 1938. — Квітень. — С. 2—4.
  10. Лялька Ярослав. Ольга Басараб та її доба / Ярослав Лялька.— Львів : Галицька видавнича спілка, 2007. — 1248 с.
  11. Посівнич М. Жінка в проводі ОУН: Дарія Ребет — «Орлян» / М. Посівнич // «І слова стали чином живим…» (Боротьба ОУН та УПА крізь призму людських доль та стосунків): Збірник історико-біогра­фічних нарисів / відп. ред. О. Стасюк. — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2014. — С. 147—176.
  12. Рудницька М. Статті, листи, документи / М. Рудницька ; відп. ред. М.Богачевська-Хом’як ; упоряд. М. Дядюк. — Львів : ЦДІА України, 1998. — 844 с.
  13. Anthias F. Women and the Nation State / Floya Anthias, Nira Yuval-Davis // Nationalism: The Reader / ed . by J. Hutchinson and A.D. Smith. — Oxford : Oxford UP, 1994. — P. 312—316.
  14. Стасюк О.Й. Басараб Ольга [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України. — Т. 1: А-В / редкол. В.А. Смолій (голова) та ін. ; НАН України ; Інститут історії України. — Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Basarab_O.
  15. Теліга О. Якими нас прагнете? [Електронний ресурс] / Теліга О. // Збірник / ред. О. Жданович. — Детройт : Український золотий хрест в ЗСА, 1977. — С. 65—77. — Режим доступу: http://sites.utoronto.ca/elul/lit-crit/Feminism/Teliha-Iakymy.html.
  16. Липовецький С. Розвідниця Ольга [Електронний ресурс] // Україна Молода. — 2009. — 2 вер. — Режим доступу: http://www.umoloda.kiev.ua/number/1481/169/ 52083/.
  17. Пам’яти Ольги Бесарабової [Електронний ресурс] // Сурма. Орган УВО. — Ч. 2—3 (17—18). — 1929. — Лютень — березень. — С. 7—8. — Режим доступу: http://ounuis.info/archive/library/Newspapers/surma.html.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »