« 2018. № 1 (139)

Народознавчі зошити. 2018. № 1 (139). С. 91–102

УДК 94(477):323(=161.2)-055.2

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.01.091

Надійшла 26.12.2017

«ЖІНОЧЕ ПИТАННЯ» В ІДЕОЛОГІЇ І ПРОПАГАНДІ ОУН

Кісь Оксана Романівна, кандидат історичних наук,

старша наукова співробітниця,

відділ соціальної антропології

Інституту народознавства НАН України,

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: oksanakis55@gmail.com

Анотація. Розглядається бачення ролей і завдань жіноцтва у процесах націєтворення в межах Організації Українських Націоналістів. На основі аналізу текстів ідейних натхненників та лідерів руху (Ю. Липи, О. Теліги, Д. Ребет) та пропагандистських публікацій ОУН розкрито основні елементи образу «ідеальної українки» на тлі полеміки з феміністками міжвоєнного часу. Есенціалістський погляд націоналістів на жінок зводив їх основне покликання до материнства (задля забезпечення природної і культурної тяглості нації) та підпорядкування усіх інтересів, здібностей і діяльності жінок та жіночих організацій цілям служіння національній справі.

 Ключові слова: українська жінка, ОУН, націоналізм, есенціалізм, фемінізм.

Список використаних джерел

  1. Архів ЦДВР. — Ф. 17. — Т. 7. — 1943. — 14 арк. (На пробій. Одноднівка. Видання жіночої референтури ОУН).
  2. ГДА СБУ (Галузевий державний архів Служби безпеки України). — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 48. — 441 арк. (Материалы и документы ОУН по женскому вопросу, и жизни и творчестве украинских писателей Тараса Шевченко и Леси Украинки, о празднике моря и др. : в одном томе).
  3. ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 48. — Арк. 1—8а (Українська жінка в сучасній дійсності // Відділ культурної праці У.Ц.К. Головна жіноча секція. Додаток до Вісника УЦК. — 1943. — №5).
  4. ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 48. — Арк. 14—22 (Ребет Дарія. Суспільна роля жінки // Відділ культурної праці при У.Ц.К. Головна жіноча секція. — 1943. — Ч. 4).
  5. ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 48. — Арк. 9—13 (Рак М. До питання призначення української жінки).
  6. ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 48. — Б. а. — Б. д. — Арк. 342 зв.—346 зв. (В річницю смерті Ольги Басараб).
  7. Гавришко М. Вплив «гендерної політики» у Третьому Райху на український феміністичний дискурс в Галичині у 1930-х рр. / М. Гавришко // Українознавчий альманах. — 2011. — Вип. 6. — С. 86—90.
  8. Дядюк М. Український жіночий рух у міжвоєнній Галичині: між гендерною ідентичністю та національною заангажованістю : монографія / М. Дядюк. — Львів : Астролябія, 2011. — 368 с.
  9. Липа Ю. Українська жінка / Ю. Липа // Жінка. — № 7—8. — 1938. — Квітень. — С. 2—4.
  10. Лялька Ярослав. Ольга Басараб та її доба / Ярослав Лялька.— Львів : Галицька видавнича спілка, 2007. — 1248 с.
  11. Посівнич М. Жінка в проводі ОУН: Дарія Ребет — «Орлян» / М. Посівнич // «І слова стали чином живим…» (Боротьба ОУН та УПА крізь призму людських доль та стосунків): Збірник історико-біогра­фічних нарисів / відп. ред. О. Стасюк. — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2014. — С. 147—176.
  12. Рудницька М. Статті, листи, документи / М. Рудницька ; відп. ред. М.Богачевська-Хом’як ; упоряд. М. Дядюк. — Львів : ЦДІА України, 1998. — 844 с.
  13. Anthias F. Women and the Nation State / Floya Anthias, Nira Yuval-Davis // Nationalism: The Reader / ed . by J. Hutchinson and A.D. Smith. — Oxford : Oxford UP, 1994. — P. 312—316.
  14. Стасюк О.Й. Басараб Ольга [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України. — Т. 1: А-В / редкол. В.А. Смолій (голова) та ін. ; НАН України ; Інститут історії України. — Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Basarab_O.
  15. Теліга О. Якими нас прагнете? [Електронний ресурс] / Теліга О. // Збірник / ред. О. Жданович. — Детройт : Український золотий хрест в ЗСА, 1977. — С. 65—77. — Режим доступу: http://sites.utoronto.ca/elul/lit-crit/Feminism/Teliha-Iakymy.html.
  16. Липовецький С. Розвідниця Ольга [Електронний ресурс] // Україна Молода. — 2009. — 2 вер. — Режим доступу: http://www.umoloda.kiev.ua/number/1481/169/ 52083/.
  17. Пам’яти Ольги Бесарабової [Електронний ресурс] // Сурма. Орган УВО. — Ч. 2—3 (17—18). — 1929. — Лютень — березень. — С. 7—8. — Режим доступу: http://ounuis.info/archive/library/Newspapers/surma.html.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »