« 2018. № 1 (139)

Народознавчі зошити. 2018. № 1 (139). С. 150–155

УДК 811.161.2’373.6’373.2-112’0

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.01.150

Надійшла 3.01.2018

НАЙДАВНІШІ УКРАЇНСЬКІ ОЙКОНІМИ ВІДАНТРОПОНІМНОГО ПОХОДЖЕННЯ: ПИТАННЯ ЕТИМОЛОГІЇ

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0512-6388

Демчук Марія Олексіївна, кандидат філологічних наук,

старший науковий співробітник,

відділ історичної етнології,

Інституту народознавства НАН України,

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. Стаття присвячена етимологічному дослідженню найдавніших, в основному, праслов’янського походження відантропонімних назв українських населених пунктів (ойконімів). Через відсутність достовірних документальних свідчень про походження назви того чи іншого населеного пункту їх етимологізацію здійснюємо на підставі лінгвістичних даних, які випливають із загальноприйнятих в ономастиці принципів їх аналізу.

 Ключові слова: ойконім, антропонім, етимологія, писемна згадка, імена-композити, відкомпозитні імена, антропонімікон, народна етимологія.

Список використаних джерел

  1. Демчук М.О. Слов’янські автохтонні особові власні імена в побуті українців XIV—ХVІІ ст. / М. Демчук. — Київ : Наукова думка, 1988. — 196 с.
  2. Демчук М.О. Найдавніші назви населених пунктів Українських Карпат та Прикарпаття, утворені від християнських особових власних імен. Посесив на *-jь (-jа, -jе) / М.Демчук // Народознавчі Зошити. — 1999. — № 3. — С. 379—383.
  3. Демчук М.О. Ойконімія як джерело дослідження антропонімії (на матеріалі українських карпатських та прикарпатських назв населених пунктів, утворених від християнських особових власних імен / М. Демчук // Народознавчі Зошити. — 1998. — № 6. — С. 633—638.
  4. Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі. — Київ : Наукова думка, 1985.
  5. Жучкевич В.А. Краткий топонимимческий словарь Белоруссии / В. Жучкевич. — Минск : Изд-во Белорусю ун-та, 1974. — 447 с.
  6. Кочубинський А.А. Территория доисторической Литвы / А. Кочубинський // Журнал Министерства народного просвещения. — 1987. — № 1. — С. 60—94.
  7. Кругляк Ю.М. Ім’я вашого міста / Ю. Кругляк. — Київ : Наукова думка, 1978. — 150 с.
  8. Купчинський О.А. Найдавніші слов’янські топоніми України як джерело історико-географічних досліджень: Географічні назви на –ичі / О. Купчинський. — Київ, 1981. — 226 с.
  9. Літопис Руський / пер. з давньоруськ. Л.Є. Махновця. — Київ : Дніпро, 1990. — С. 286.
  10. Морошкин М.Я. Славянский именослов, или собрание славянских личных имен / М. Морошкин. — Москва, 1867.
  11. Набитович Г. Найменування стародавнього Жидачева / Г. Набитович, І. Набитович. — Дзвін, 1994. — № 4. — С. 127—128.
  12. Сислюк І.П. Краєзнавчі пам’ятки Жидачівщини. Ч. ІІ  / І. Сислюк. — Жидачів, 1994. — С. 10—13.
  13. Худаш М.Л. Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів (відантропонімічні утворення) / М. Худаш. — Київ : Наукова думка, 1991. — 266 с. — (У співавторстві з М.О. Демчук).
  14. Худаш М.Л. Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів. Утворення від слов’янських автохтонних відкомпозитних власних імен / М. Худаш. — Київ : Наукова думка, 1995. — 362 с.
  15. Худаш М.Л. Назви населених пунктів Українських Карпат. Посесиви на *-jь (-jа, -jе) / М. Худаш // Народознавчі зошити. — 1995. — № 1. — С. 18.
  16. Янко М.Т. Топонімічний словник-довідник Української РСР / М. Янко. — Київ : Радянська школа, 1973. — С. 57.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »