« 2018. № 3 (141)

Народознавчі зошити. 2018. № 3 (141). С. 599–607

УДК 398.8(477.83):801.81

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.03.599

ТРИ ПІСНІ З ТАТОВОГО СПІВУ

Кирчів Роман Федорович, вчений-фольклорист, етнолог і літературознавець, провідний науковий співробітник відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України, доктор філологічних наук, професор, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, академік Академії Наук Вищої школи, Заслужений діяч науки і техніки України
(помер 7 травня 2018 р.)

Анотація. Аналізуються три пісні, які наспівав Теодор Кирчів, уродженець села Корчин, тепер Сколівського р-ну Львівської обл., керівник церковним і сільським хором «Просвіти», батько професора Романа Кирчіва. Ці пісні належать до давньої верстви української народної пісенності, які в наш час уже майже цілковито відійшли з усної традиції, випали з пам’яті навіть найстаріших її носіїв. Задіяння їхніх текстів у дослідницький дискурс, подані відомості і зауваги є спонукою до продовження наукового пошуку й поглибленого осмислення змістової, поетичної, мелодичної сутності і культурно-комунікаційної ролі цих та інших народних пісень в етнонаціональному просторі України.

Ключові слова: батько, пісенна традиція, географія поширення, с. Корчин.

Надійшла 23.02.2018

Список використаних джерел

1. Бойківщина. Історико-етнографічне дослідження. — Київ : Наукова думка, 1983. — 304 с.
2. Грінченко Б. Словар української мови / Б. Грінченко. — Т. 1. — Київ, 1907. — 494 с.
3. Дей О.І. Українська народна балада / О.І. Дей. — Київ : Наукова думка, 1986. — Каталог українських народних балад. — 264 с.
4. Збірник українських пісень / зібрав і в ноти завів М. Лисенко. — Липське ; Київ, 1873. — 81 с. — (Другий випуск).
5. Кирчів Р. Двадцяте століття в українському фольклорі / Р. Кирчів. — Львів : Інститут народознавства НАН України ; Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2010. — 536 с.
6. Кирчів Р. Із фольклорних регіонів України. Нариси й статті / Р. Кирчів. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 2002. — 352 с.
7. Народні пісні в записах Івана Франка. — Львів : Каменяр, 1966. — 428 с.
8. Народні пісні в записах Івана Франка. — Київ : Музична Україна, 1981. — 284 с. — (Видання друге, доповнене і перероблене).
9. Нахлік Є. Життя Пантелеймона Куліша / Є. Нахлік. — Т. 1. — Київ : Український письменник, 2007. — 464 с.
10. Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок / М.Й. Онишкевич. — Ч. I. — Київ : Наукова думка, 1984. — 496 с.
11. Словник української мови. — Т. 2. — Київ : Наукова думка, 1971. — 550 с. ; Т. 3. — Київ : Наукова думка, 1972. — 744 с.
12. Фольклорні матеріали з отчого краю / зібрали Василь Сокіл та Ганна Сокіл. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 1998. — 614 с.
13. Франко І. Літературне відродження Полудневої Русі і Ян Коллар / І. Франко // Франко І. Зібрання творів : у 50 т. — Київ, 1981. — Т. 29. — С. 40—50.
14. Шевченко Т. Повне зібрання творів : у 12 т. / Т. Шевченко. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 5. — 496 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »