« 2018. № 6 (144)

Народознавчі зошити. 2018. № 6 (144). С. 1561–1577

УДК 726.04.023.1-035.3:27-523.42/526(=161.2)”15/195″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.06.1561

Надійшла 24.11.2018

ДЕРЕВ’ЯНЕ ОБРЯДОВО-УЖИТКОВЕ ОБЛАШТУВАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЦЕРКОВ ХVI — СЕРЕДИНИ ХХ ст.: РОЗВИТОК І ЧИННИКИ ВПЛИВУ

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8292-202X

Болюк Олег Миколайович, кандидат мистецтвознавства, докторант,

Інститут народознавства Національної академії наук України,

відділ народного мистецтва,

 проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна.

Контакти: e-mail: oleh.bolyuk@gmail.com

Анотація. Розглянуто розвиток дерев’яного облаштування українських церков, традиції виготовлення й розміщення якого частково походять ще від святинь дохристиянських релігій Середземноморського ареалу, з одного боку, та, ймовірно, усталених конструктивних і тектонічних ознак обладнання капищ східнослов’янського політеїзму — з іншого. Проаналізовано зміну оздоблення в церковному обрядово-ужитковому мистецтві українців впродовж XVI — середини ХХ ст., яке синхронно трансформувалось згідно з еволюційними процесами європейського мистецтва загалом та творчого задуму місцевих майстрів зокрема. Зауважено, що суттєвий вплив на розвиток явища мали соціокультурні, конфесійно-релігійні, політико-ідеологічні та інші чинники.

Ключові слова: християнство, церква, деревина, декор, Україна.

Список використаних джерел

  1. Голубцов А. Из чтений по церковной археологи и литургике. Санкт-Петербург, 1917. 371 с.
  2. Огієнко І. Українська Церква: Нариси з історії Української православної Церкви: у 2 т. Т. 1. Вінніпег : Вид-во Консисторії УГП Церкви в Канаді, 1982. 366 с.
  3. Повість временних літ за Лаврентіївським списком. Режим доступу: http://litopys.org.ua/pvllavr/pvllavr05.htm (дата звернення: 14.11.2018).
  4. Се повѣсти времяньных лѣт откуда есть пошла Руская земля, кто въ Киевѣ нача первѣу княжити, и откуду Руская земля стала есть. Режим доступу: :http://litopys.org.ua/pvllavr/pvllavr01.htm (дата звернення: 14.11.2018).
  5. Тарас Я. Сакральна дерев’яна архітектура Українців Карпат: культурно-традиційний аспект. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. 640 с.
  6. Асєєв Ю. Архітектура Київської Русі. Київ: Будівельник, 1969. 191 с.
  7. Кравченко Я. Будівельний матеріал та інструменти для спорудження дерев’яних будівель в Українських Карпатах. Народознавчі зошити. 1997. № 5. С. 292—299.
  8. Сілецький Р. Звичаї та обряди у народному будівництві українців Карпат. Народознавчі зошити. 1995. № 2. С. 86—89.
  9. Крип’якевич І. Галицько-Волинське князівство. Київ: Наукова думка, 1984. 174 с.
  10. Драган М. Українська декоративна різьба XVI—XVIII ст. Київ: Наукова думка, 1970. 159с.
  11. Свєнціцька В., Сидор О. Спадщина віків: Українське малярство XIV—XVIIІ ст. у музейних колекціях Львова. Львів: Каменяр. 1990. 72 с.
  12. Українське сакральне мистецтво з колекції «Студіон». Львів: Срібне слово, 2008. 160 с.
  13. Овсійчук В. Оповідь про ікону. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000. 394 с.
  14. Гелитович М. Царські врата українських іконостасів XVI століття. Народознавчі зошити. 1999. № 6. С. 850—858.
  15. Greљlik Vl. Ikony 17. storoиiana Vэchodnom Slovensku. Preљov: AKCENTPRINT, 2002. 100 s.
  16. Таранушенко С. Український іконостас. Записки Нау­ко­во­го товариства імені Т.Шевченка. Т. ССХХVII. Праці секції мистецтвознавства. Львів: Атлас, 1991. С. 141—170.
  17. Сліпченко Н. Іконостас церкви Пантелеймона 1194 р. у Галичі. Вісник. Ч.5. Львів: Укрзахідпроектреставрація. 1996. С. 95—102.
  18. Pokorzyna E. Sіownik terminologiczny wyposaїenia њwi№tyс obrz№dku wschodniego z przydatkiem ikon maryjnuch. Warszawa: DiG, 2001. 183 s.
  19. Krassowski W. Architektura drewniana w Polsce. Warszawa: Arkady, 1961. 170 s.
  20. Konstantynowicz J.B. Ikonostasis. Studienund Forschungen. Lemberg, 1939. Bd. 1. Переклад М.Д. Дутки і Р.М. Дутки. Рукопис.
  21. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 411. 157 с. Болюк О. Звіт експедиційних матеріалів на Закарпатську Бойківщину 1995 р.
  22. Любачівський М. Літургіка: храм-посуди-ризи, дзво­ни-мощі-образи, книги церковні-церковний спів: в 2-х ч. Ч. І. Рим, 1990. 89 с.
  23. Логвин Г. По Україні: Стародавні мистецькі пам’ятки. Київ: Мистецтво, 1968. 463 с.
  24. Логвин Г. Украинские Карпаты: Книга-спутник. Москва: Искусство, 1973. 192 с.
  25. Таранушенко С. Монументальна дерев’яна архітектура Лівобережної України. Київ: Будівельник, 1976. 335 с.
  26. Бойківщина: Науковий збірник. Дрогобич: Бойківщина; Коло, 2007. Т. 3. 684 с.
  27. Драґан М. Українські деревляні церкви. Генеза і розвій форм: в двох частинах. Харків: видавець Савчук О.О., 2014. 450 с.
  28. Кармазин-Каковський В. Мистецтво лемківської цер­кви. Рим: Вид. українсько-католицького університету імені св. Климента Папи, 1975. 398 с.
  29. Кармазин-Каковський В. Українська народна архітектура: хати і дерев’яні церкви XVIII ст. Рим: Богословіє, 1972. 53 с.
  30. Дундяк І. Особливості обрамлення західноукраїнсь­ких процесійних ікон XVII—XIX століття. Мис­тецтвознавство’02. Львів: СКІМ, Інститут народо­знавства НАН України, 2003. С.101—110.
  31. Bogdan M. Oіtarz — centrum przestrzenis akralnej. Wedіug prawa Liturgii Posoborowej: [praca doktorska]. S. I.: s. n., 1994. 148 s.
  32. Станкевич М. Українське художнє дерево XVI—XX ст. Львів: Інститут народознавства Національної академії наук України, 2002. 479 с.
  33. Gieysztor-Miіobкdzka E. Wnкtrze sakralne w 1. poіowie XVIII wieku. Biuletyn Historii sztuki. Rok XLII. Nr. 3/4. Warszawa: Instytut Sztuki PAN, 1980. S. 159—171.
  34. Їeliсski C. Sztuka sakralna. Co naleїy wiedzieж o budowie i konserwacji Domu Boїego: podrкcznik opracowany na podstawie przepisуw koњcielnych. Poznaс— Warszawa — Lublin: Ksiкgarnia њw. Wijciecha, 1960. 1004 s.
  35. СтанкевичМ. Художнє деревообробництво. Лемків­щина: у 2-хт. Т. 2: Духовна культура. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2002. С. 339—350.
  36. Ковачовичова-Пушкарьова Б., Пушкар І. Дерев’яні церкви Східного Обряду на Словаччині. Братислава: Педагогічне товариство, відділ української літератури в Пряшеві, 1971. Науковий збірник Музею української культури у Свиднику. 1972. № 5—6. 518 с.
  37. Болюк О. Сакральні пам’ятки коломийського повіту зі щоденника Францішека Сталка. Народознавчі зошити. 2003. № 3—4 (51—52). С. 627—637.
  38. Пекар А. Нариси історії Церкви Закарпаття: в 2 т. Рим — Львів: Місіонер, 1997. Т. 2: Внутрішня історія. 1997. 492 с.
  39. Gіogier Z. Encyklopedia staropolska ilustrowana. T. II. Warszawa: Wiedza Powszechna, 1958. S. 314—315.
  40. Montevecchi B., Vasco Rocca S. Suppellettileecclesiastica: Dizionariterminologici. Centro Di, 1988. 493 р.
  41. Дундяк І. Процесійні ікони зі збірок львівських музеїв. На­родознавчі Зошити. 2000. № 4 (34). С. 690—691.
  42. Архів ІН НАНУ. Ф 1. О. 2. Од. зб. 536. Болюк О. Звіт з комплексної мистецтвознавчої експедиції відділу народного мистецтва Інституту народознавства НАН України на північно-східну Бойківщину та Підгір’я 2006 р.
  43. Цђнникъ товариства для выробу и торговлђ ризъ цер­ковныхъ въ Самборђ на рфкь 1898. RфkъV. Перемышль: Зъ печатнђ Н.Джулынського, 1897. 31 с.
  44. Архів ІН НАНУ. Ф 1. Оп. 2. Од. зб. 523. Болюк О. Звіт з комплексної мистецтвознавчої експедиції відділу народного мистецтва Інституту народознавства НАН України на Центральну Бойківщину та північно-західне Закарпаття (Закарпатську Бойківщину) 2005 р.
  45. Моздир М. Візитаційні акти Перемиського деканату як джерело до історії української культури XVII—XVIII ст. (теки фонду М.Подолинського в архіві Національного Музею у Львові). Народознавчі зошити. 2003. № 3—4 (51—52). С. 588—621.
  46. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 496. Болюк О. Звіт з комплексної мистецтвознавчої експедиції відділу народного мистецтва Інституту народознавства НАН України на північно-західне Опілля 2002 р.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »