« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 35—40

УДК 75.046.3(477.43/.44):27
К 59
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.035

НАРОДНІ ІКОНИ СХІДНОГО ПОДІЛЛЯ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ВИСТАВКИ З КОЛЕКЦІЇ ОЛЕКСАНДРА ЧЕРНОВА)

КОЗІНЧУК Віталій

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-8518-5686

доктор філософії,

член Національної спілки художників України,

провідний науковий співробітник,

Музей мистецтв Прикарпаття,

вул. Низова, 2, 76000, Івано-Франківськ, Україна

Контакти: e-mail: br_vitalik@bigmir.net

Анотація. Через невідповідність з усталеними зразками вигаданого так званого «візантійсько-московського канонічного стилю» українські духовні артефакти тривалий час були забороненими. У статті розглядаються мистецько-культурні й теологічні особливості народних ікон Східного Поділля. Ці твори мають багато спільних рис із мистецьким надбанням західноукраїнського регіону. Подільська ікона — це самобутній зразок народного мистецтва, який дає змогу глибше дослідити спосіб життя та морально-етичні засади мешканців Подільського краю. Тому є потреба про них говорити.

Ключові слова: ікона, мистецтво, Поділля, канон, параканон, іконологія, іконографія.

Надійшла 22.12.2018

Список використаних джерел

  1. Богомолець О. Українська домашня ікона: монографія. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. 520 с.
  2. Василиев А. Ерминии. Технология и иконография. Со­­фия: Септември, 1976. 312 с.
  3. Иоанн Дамаскинн. Три слова в защиту иконопочитания. Москва: Азбука, 2008. 192 с.
  4. Літопис руський за Іпатіївським списком. Ипатиевская летопись [Електронний ресурс]. Ізборник. 2002. Режим доступу: http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat.htm.
  5. Лукань В.Г. Історія українського мистецтва: конспект лекцій. Івано-Франківськ: ПНУ ім. В. Стефаника, 2010. 192 с.
  6. Мудрий С. Нарис історії церкви в Україні. Рим; Львів: Видавництво ОО Василіян, 1995. 404 с.
  7. Ровинский Д. Обозрение иконописания в России до конца XVII века. Описание фейерверков и иллюминаций. Санкт-Петербург: Издание А.С. Суворина, 1903. 330 с.
  8. Туркало Я. Нарис історії Вселенських соборів (325—787). Брюссель, 1974. 320 с.
  9. Штепа П. Московство. Дрогобич; Львів: Відродження, 2003. 416 с.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »