« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1700—1707

УДК 7:339.166.5:347.78

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1700

МИСТЕЦЬКИЙ ТВІР ЯК ВИМІР ГРОШОВОГО ЕКВІВАЛЕНТА

ГАВРИШКЕВИЧ Ігор

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4074-5248

доцент,

Львівська національна академія мистецтв,

кафедра академічного живопису,

Народний художник України,

Заслужений діяч мистецтв України,

член Національної Спілки художників України,

Контакти: вул. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна

Анотація. Феномен арт-ринку піднімає питання цінності художнього твору, дає змогу вивчити механізм взаємодії світу грошей і світу мистецтва. Мета цієї статті полягає не тільки у визначенні категорії творів мистецтва, які можна віднести до вигідного грошового еквівалента. Вона покликана визначити певні ознаки вершин творчості у сфері мистецтва. Завдання — у необхідності з’ясувати, які особливості твору та за яких обставин можуть перетворити його у грошовий еквівалент, а також — які саме художні твори володіють таким потенціалом.

Методологічну основу становить економіко-культурологічний підхід, що розкриває питання співвідношення естетичної цінності й економічної вартості творів мистецтва. Серед загальнонаукових методів слід відзначити порівняльно-історичний, частково метод аналізу, синтезу та моделювання.

Результатом дослідження стало визначення особливого механізму в мистецькій сфері, який приводить до зростання грошового еквівалента художнього твору. Здійснена спроба виявити способи утворення та сферу застосування грошового еквівалента, а також дати відповідь на питання, чи вигідним є збереження капіталу в мистецьких творах. Проаналізовано аспект грошової значущості визнаних суспільством шедеврів світового мистецтва та його вплив на штучно возведені в ранг «шедеврів» твори, що прирівнюються за вартістю, а не за художньою цінністю.

Ключові слова: художній твір, грошовий еквівалент, арт-ринок, шедевр, капітал.

Надійшла 4.12.2019

Список використаних джерел

  1. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения: избранное. Москва: Эксмо, 2007. 953с.
  2. Сміт А. Багатство народів. Дослідження про природу та причини добробуту націй. Київ: Наш Формат, 2018. 722с.
  3. АрутюноваА.Г. Арт-рынок в XXI веке: пространство художественного эксперимента. Москва: Изд. дом Высшей школы экономики, 2015. 232с.
  4. Заграевский С. Рейтинги художников: история и современность. Rating artunion. URL: http://rating.artunion.ru/article37.htm (дата звернення: 19.06.2019).
  5. Гройс Б. Апология рынка. Декоративное искусство СССР. 1991. № 2. С. 1—15.
  6. Арнольд Д. Говорит и показывает искусство. Что объединяет шедевры палеолита, эпоху Возрождения и перформансы. Москва: Манн, Иванов и Фербер, 2018. 192 с.
  7. Панкхерст Э., Хоксли Л. Искусство. Почему это шедевр: 80 историй великих произведений. Синдбад, 2015. 224 с.
  8. Досси П. Продано! Искусство и деньги. Санкт-Петер­бург: Лимбус Пресс; Издательство К. Тублина, 2011. 288 с.
  9. Бенаму-Юэ Ж. Цена искусства. Москва: Артмедиа груп, 2008. 159 с.
  10. Художественный рынок: вопросы теории, истории, методологии. Санкт-Петербург: СПбГУП, 2004. 228 с.
  11. Research And Consulting. Arts Economics. URL: http://arts­eco­nomics.com/#research (дата звернення: 19.06.2019).
  12. Гельман М. Музеи: образ, рынок, власть. Арт-Азбу­ка. URL: http://azbuka.gif.ru/important/guelmanmu­se­umsobraz/ (дата звернення: 17.06.2019).
  13. Воллар А. Воспоминания торговца картинами: авторская книга. Москва: Издательский Дом Мещерякова, 2008. 384 с.
  14. GapperJ. Picasso is not just a valuable abstract. Financial Times. 2015. May 13. URL: https://www.ft.com/content/b4ea7a1a-f955-11e4-ae65-00144feab7de (Last accessed: 19.06.2019).
  15. Бодрийяр Ж. К критике политической экономии знака. Москва: Библион-Русская книга, 2003. 272 с.
  16. Найдорф М.И. После кризиса: к итогам институционального кризиса искусств в XX веке. Одесса: Б.И., 2009. 64с.
  17. ЛысаковаА.А. Contemporary art как предмет потребления в системе арт-рынка новейшего времени. Журнал социологии и социальной антропологии. 2011. Том14. № 5. С. 230—240.
  18. ЛиотарЖ.-Ф. Состояние постмодерна. Москва; Санкт-Петербург: Алетейя, 1998. 160 с.
  19. Smith R. Stop Hating Jeff Koons. The New York Times. 2019. May 18 P. C1. URL: https://www.nytimes.com/2019/05/17/arts/jeff-koons-auction-christies.html?action=click&module=MoreInSection&pgtype=Article&region=Footer&contentCollection=Art%20&%20Design (Last accessed: 19.06.2019).
  20. Мельник Ю. Цінові бульбашки на світовому ринку творів мистецтва. Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: Вітчизняний та зарубіжний досвід: матеріали VІ Міжнародної конференції молодих учених і студентів. Тернопіль: ТНЕУ, 2013. С.17—19.
  21. Рустемова А. Лондонские галереи выставляют мусор. Utro. URL: http://www.utro.ru/articles/2005/04/11/ 427337. shtml (дата звернення: 19.06.2019).
  22. Кантор М. Продавцы вакуума. 19.05.2009. Арт-рынок: веб-сайт. URL: http://rupo.ru/m/1586/pro­daw­tsy_wakuuma.html (дата звернення: 19.06.2019).
  23. Волошина Ю. 8 Признаков шедевра. In-Art. Режим доступу: URL: http://be-inart.com/post/view/916 (да­та звернення: 19.06.2019).

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »