« 2020. № 2 (152)

Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 450—460

УДК94(477.54) — 058.12: 821.161.2-3 Квітка-Основ’яненко

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.02.450

«…АЖ У ЛИПЦІ»: ПОБУТ СЛОБОЖАНСЬКОГО СЕЛА ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХІХ ст. В ОПОВІДАННІ Г.Ф. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА «САЛДАЦЬКИЙ ПАТРЕТ»

АКСЬОНОВА Наталя

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8876-2197

кандидат історичних наук, доцент,

кафедра українознавства,

кафедра туристичного бізнесу та країнознавства,

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна,

майдан Свободи, 4, 61022, м. Харків, Україна,

Контакти: е-mail: ksyonova@karazin.ua

ДОМАНОВСЬКИЙ Андрій

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-8434-3374

кандидат історичних наук, доцент,

кафедра українознавства,

кафедра історії стародавнього світу та середніх віків,

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна,

майдан Свободи, 4, 61022, м. Харків, Україна,

Контакти: е-mail: andriy.domanovsky@karazin.ua

Анотація. Метою статті є реконструкція побуту слобожанського села Липці першої половини ХІХ ст. на підставі оповідання Г.Ф. Квітки-Основ’яненка «Салдацький патрет» та проведення мікроісторичного дослідження з відтворенням місця ярмаркування у цьому селі. Актуальність дослідження «Салдацького патрета» обумовлена уважним ставленням автора до деталей народного побуту, звичаїв, особливостей поведінки тощо. Локалізація дії оповідання у Липцях спричинена необхідністю описати прикордонну українську слободу, розташовану на межі українських та російських етнічних земель. Об’єктом дослідження є оповідання Г.Ф. Квітки-Основ’яненка «Салдацький патрет», предметом — низка сюжетів оповідання, ретельний аналіз яких дає змогу встановити численні етнографічні деталі, характерні для слобожанського ярмарку першої третини ХІХ ст.

Ключові слова: Г.Ф. Квітка-Основ’яненко, «Салдацький патрет», оповідання, етнографічне джерело, ярмарок, базар, торгівля, побут, Слобожанщина, слобода Липці, перша третина ХІХ ст.

Надійшла 2.02.2020

Список використаних джерел

  1. Основьяненко Грыцько. Салдацький патрет. Побрехенька Утренняя звезда. Собрание статей в стихах ипрозе. Книжка2. Xарьков, 1833. С.9—43.
  2. Основьяненко Грыцько. Салдацький патрет. Побрехенька Малороссийские повести. Рассказываемые Грицьком Основьяненком. Кн. первая. Москва, 1834. С. 5—59.
  3. Основьяненко Грыцько. Салдацький патрет. Побрехенька Малороссийские повести. Рассказываемые Грицьком Основьяненком. Кн. І-я. Харьков, 1841. С. 5—60.
  4. Квітка-Основ’яненко Г.Ф. Салдацький патрет. Побрехенька. Квітка-Основ’яненко Г.Ф. Зібрання тво­рів у восьми томах. Т. 3. Прозові твори. Київ, 1969. С. 417—429.
  5. Квітка-Основ’яненко Г.Ф. Салдацький патрет. Латинська побрехенька, по нашому розказана. Квітка-Основ’яненко Г.Ф. Зібрання творів: у семи томах. Т. 3. Прозові твори. Київ, 1981. С.7—20; примітки С.452—455.
  6. Возняк М. Григорій Квітка-Основ’яненко. Життя і творчість. Київ, 1946. 96 с.
  7. Вербицька Є.Г. Григорій Федорович Квітка-Осно­в’я­ненко. Нарис життя і творчості. Харків, 1957. 132с.
  8. Зубков С. Зачинатель нової української прози. Квітка-Основ’яненко Г. Салдацький патрет. Київ: Держ. вид-во дит. літ-ри УРСР, 1961. С. 3—8.
  9. Чалий Д. Г.Ф. Квітка-Основ’яненко (Творчість). Київ, 1962. 208 с.
  10. Гончар О.І. Григорій Квітка-Основ’яненко. Літературний портрет. Київ, 1964. 148с.
  11. Вербицька Є.Г. Г.Ф. Квітка-Основ’яненко (життя і творчість). Харків, 1968. 156с.
  12. Походзіло М.У. Г.Ф. Квітка-Основ’яненко. Життя і творчість: Посібник для вчителів. Київ, 1968. 140с.
  13. Гончар О.І. Григорій Квітка-Основ’яненко. Життя і творчість. Київ, 1969. 366 с.
  14. Сулима-Блохин О. Квітка іКуліш — основоположники української новели. Мюнхен, 1969. 104с.
  15. Зубков С.Д. Григорій Квітка-Основ’яненко: Життя і творчість. Київ, 1978. 368 с.
  16. Дудка О.О. Наголос іменників жіночого роду в акцентованих творах Г.Ф. Квітки-Основ’яненка за редакцією О.О. Потебні (на матеріалі оповідання «Салдацький патрет»). Вісник Харківського університету. Се­рія Філологія: Традиції Харківської філологічної школи. До 100-річчя від дня народження М.Ф. Наконечного. Харків, 2000. № 491. С. 117—123.
  17. Сумцов Н.Ф. Квитка как этнограф. Киевская старина. Ежемѣсячный историческій журналъ. 1893. Т. 2. С. 190—214.
  18. Сумцов Н.Ф. Из этнографических экскурсий. ІХ. Ласощи. Южный Край. Среда 2 (15) января 1902. № 7245. С. 2.
  19. Сумцов Н.Ф. Слободско-украинское дворянство в про­из­ведениях Г.Ф. Квитки. Киевская старина. Еже­мѣ­сячный историческій журналъ. 1884. Кн. 6. С. 201—209.
  20. Ятищук О.В. Г.Ф. Квітка-Основ’яненко як етнограф. Етнос, культура, нація: матеріали міжнародної наукової конференції Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнографії імені М. Рильського НАН України. Дрогобич, 1999. С.57—62.
  21. Ятищук О.В. Григорій Квітка-Основ’яненко в духовній історії України. Тернопіль, 2003. 176с.
  22. Ятищук О.В. Побут та звичаї українського народу в творчості Г.Ф. Квітки-Основ’яненка: автореф. дис. …канд. іст. наук. Спеціальність: 07.00.05. Етнологія. Львів, 2009. 18с.
  23. Ятищук О. Художній текст як етнографічне джерело. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. Тернопіль: Видавництво ТНПУ іме­ні В. Гнатюка, 2014. Вип. 1. Ч. 1. С. 209—214.
  24. Багалей Д.И. Исторические повести и статьи Квитки. Киевская старина. Ежемѣсячный историческій жур­налъ. 1893. № 8. С. 215—244.
  25. Багалей Д.И. Исторические повести истатьи Гр. Фед. Квитки (к 50-летию со дня его кончины). Багалей Д.И. Заметки и материалы по истории Слободской Укра­ины. Харьков, 1893. С.46—56.
  26. Багалій Д. Г.Ф. Квітка-Основ’яненко і його доба (Сто­рінка з історії української культури). Квітка-Осно­в’я­ненко. Збірник на 150-річчя народження. 1778—1928. Харків: Український Робітник, 1929. С. 147—173.
  27. Слюсарський А.Г. Питання історії України в творах Г.Ф. Квітки-Основ’яненка. Питання історії народів СРСР. 1972. Вип.14. С.140—146.
  28. Юрченко В. Народні звичаї на ярмарках України у дру­гій половині ХІХ — на початку ХХ століття. Етнічна історія народів Європи. Київ, 2008. Вип. 24. С. 119—125.
  29. Юрченко В.О. Ярмарок в системі традиційної куль­тури українців (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.): автореф. дис. … канд. іст. наук. Спеціальність: 07.00.05. Етнологія. Київ, 2009. 19 с.
  30. Юрченко В. Народні звичаї на ярмарках Слобідської України. Народна творчість та етнологія. 2017. № 5. С. 84—85.
  31. Шереметев С.Д. Борисовка. Русский архив, 1892. Кн. 3. Вып. 10. С. 199—203.
  32. Українська ікона: Слобода Борисівка кінця ХІХ — по­чатку ХХ століть: альбом. Автор проекту, упорядник ієродиякон Януарій (Гончар), автор тексту В’я­чеслав Шуліка. Київ: Майстер Книг, 2019. 660с.
  33. Метка Л. Гончарство Слобідської України у другій половині ХІХ — першій половині ХХ століття: асортимент та збут виробів. Етнічна історія народів Європи. Київ, 2010. Вип.33. С.27—32.
  34. Маслов М.П. З історії розвитку народної творчості на Слобожанщині. Гончарство. Муравський шлях’2000. Матеріали фольклорно-етнографічної експедиції. Харків: Регіон-інформ, 2000. С.66—79.
  35. Зуев В.Ф. Путешественные записки Василья Зуева от С. Петербурга до Херсона в 1781 и 1782 году. Санкт-Петербург: при Императорской Акад. наук, 1787. [2], 273. [1] c.
  36. Сумароков П.И. Досуги крымского судьи, или Второе путешествие в Тавриду: в 2 ч. Санкт-Петербург, 1803. Ч.1. [8].226 с.
  37. Долгоруков И.М. Славны бубны за горами, или путешествие моё кое-куда 1810 года. Москва, 1870. [2], VII, [1], 355. [1]с.
  38. Сиповський В. Україна в російському письменстві. Ч. 1 (1801—1850 рр.). Київ, 1928. 460 с. (Збірник історико-філологічного відділу, № 58).
  39. Січинський В. Чужинці про Україну. Львів, 1991. 96 c.
  40. Багалій Д.І. Історія Слобідської України. Передмова, коментар В.В. Кравченка. Харків, 1993. 256с.
  41. Слюсарский А.Г. Социально-экономическое развитие Слобожанщины XVII—XVIII вв. Харьков, 1964. 460с.
  42. Слюсарський А.Г. Слобідська Україна. Історичний нарис. XVII—XVIII ст. Харків, 1954. 280с.
  43. Танцюра В.І., Пересада О.О. Історія Слобідської України: навчальний посібник. Харків, 2016. 304с.
  44. Чорний Д.М. Історія Слобідської України: підручник. Харків, 2016. 264с.
  45. Описание слободско-украинских городов и местечек, доставленные в Екатерининскую Комиссию для составления проекта нового уложения 1767 г. Багалей Д.И. Материалы для истории колонизации и быта Харьковской и отчасти Курской и Воронежской губ. Харьков, 1890. С. 196—216.
  46. Описание городов и знатных местечек в провинциях Слободской губернии в 1767—1773 годах. Багалей Д.И. Материалы для истории колонизации и быта Харьковской и отчасти Курской и Воронежской губ. Харьков, 1890. С. 216—294.
  47. Топографічний опис Харківського намісництва 1785 року. Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст.: Описово-статистичні джерела. АН УРСР. Археогр. комісія та ін. Упоряд. В.О. Пірко, О.І. Гуржій; Редкол. П.С. Сохань (відп. ред.) та ін. Київ, 1991. С.58—117.
  48. Чулков М.Д. Историческое описание Российской коммерции; при всех портах играницах от древних времен до ныне настоящего, и всех преимущественных узаконений по оной Государя Императора Петра Великого и ныне благополучно царствующие Государыни Императрицы Екатерины Великия, сочиненное Михаилом Чулковым. Т.6. Кн. 4. Москва, 1786. 630 с.
  49. Чулков М.Д. Словарь учрежденных в России ярмарок и торгов Новый и полный географический словарь Российского государства, или Лексикон… Москва, 1788. 226 с.
  50. М.В. Белинськой (жене). Харьков. 1846, июня 14. Белинский В.Г. Полное собрание сочинений. Том XII. Письма 1841—1848, Москва, 1956. URL: http://az.lib.ru/b/belinskij_w_g/text_3900.shtml. (дата звернення 16.01.2020).
  51. Торг на торговлю крепкими напитками. Южный Край. Год 14. Четверг, 17 (29) ноября 1894 г. № 4764. С. 3.
  52. Шевельов Ю. Перед судом сторіччя. Наші дні. 1943. 1серпня. С.4.
  53. Скоряк А. Функціонально-художня специфіка українського ярмаркового фольклору. Матеріали до української етнології. 2012. Вип.11. С.37—42.
  54. Кудінова А. Звичай «могоричу»в ярмарковій та повсякденній культурі українців (за матеріалами фонду О.Ф. Кістяківського). Міждисциплінарні гуманітарні студії. Сер.: Історичні науки. 2015. Вип.2. С.83—84.
  55. Юрченко В.О. Ярмарок в системі традиційної куль­тури українців (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.). Київ, 2014. 268с.
  56. Юрченко В. Традиції харчування на ярмарках України у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. Українознавство. 2009. №1. С.221—225.
  57. Сумцов М. Сластены, маковники и другие просто­на­родные «ласощи». Культурные переживания. Киев, 1890. С.107—109.
  58. Артюх Л.Ф. Народне харчування українців та росіян північно-східних районів України. Київ, 1982. 112с.
  59. Артюх Л. З історії народної кухні. Мандрили. Шулики. Сластьони. Пундики. Неопалима купина. 1993. №2. С.23—27.
  60. Ятищук О. Українська народна кулінарія XVIII — початку ХІХ ст.: за матеріалами художніх творів Г.Ф. Квітки-Основ’яненка. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. 2011. Вип.2. С.194—220.
  61. Словник української мови: в 11 томах. Том4.1973. 840 c.
  62. Іхненко В.М. Промисловість Слобожанщини в дорадянську добу. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Ско­вороди. Серія «Історія та географія». Харків, 2012. Вип.45. С.158—164.
  63. Чичеров В.И. Зимний период русского народного зе­мледельческого календаря XVI—XIX веков (Очерки по истории народных верований). Москва, 1957. 263 с.
  64. Кононенко О. Українська міфологія. Фольклор, казки, звичаї, обряди. Харків, 2017. 159с.
  65. Юридические обычаи крестьян Печенежской волости Волчанского уезда Харьковской губернии. Уклад. И.С.Шаровкин. Харьков, 1896. 38с.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »