« 2020. № 3 (153)

Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 660—684

УДК 39:[746.3.074:069.426](477.81/82+73)”195″Ю.Шумовський

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.03.660

КОЛЕКЦІЯ ВИШИВОК ЮРІЯ ШУМОВСЬКОГО ЯК ЕТНОГРАФІЧНЕ ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВОГО МИСТЕЦТВА

ЯРЕМЧУК Валентина

ORCID ID: https://orcid.org/0000‑0003‑3445‑3027

аспірантка,

Інституту народознавства НАН України,

відділ етнології сучасності,

проспект Свободи 15, 79000, Львів, Україна,

Контакти: e‑mail: v_viktorivna@ukr.net

Анотація. Одним із вагомих складників сучасного українського історіографічного процесу є вивчення зібраних ученими першої половини ХХ століття предметів матеріальної культури. У когорті народознавців, причетних до накопичення цінних етнографічних зразків царини народного мистецтва, потрібно згадати й найбільш плідного збирача етнографічних колекцій Рівненського краєзнавчого музею Ю. Шумовського (1908—2003).

Актуальність теми дослідження пов’язана із відсутністю в сучасній історіографії повноцінної наукової інформації про етнографічну діяльність Юрія Шумовського періоду перебування на посаді директора Рівненського обласного краєзнавчого музею, зокрема студій, присвячених розгляду його особистої етнографічної колекції вишивок. Метою дослідження є представлення опису етнографічної колекції вишивок Юрія Шумовського як історичного джерела подальших наукових пошуків у царині декоративно-ужиткового мистецтва України. На основі результатів аналізу опису взірців етнографічної колекції вишивок Юрія Шумовського встановлено їхню цінність для вивчення історії української вишивки, а також з’ясовано теперішнє місце її зберігання.

Ключові слова: Юрій Шумовський, етнограф, вишивка, Волинь, Рівненський обласний краєзнавчий музей, Український музей у Нью‑Йорку.

Надійшла 6.05.2020

Список використаних джерел

  1. Данильчук Г.Ф. Музей в роки воєнного лихоліття. Рівне у долях його мешканців. Рівне, 2012. С.170—175.
  2. Фонди Державного культурного заповідника м.Дубна. Н. доп. 2404. Арк. 1—18. Опис Українських вишивок (взірців) з власної збірки Др. Проф. Юрія Шумовського, бувшого директора Українського Обласного Рівненського Музею в Рівному (1944).
  3. Державний архів Рівненської області. Ф. Р‑33. Оп. 1. Спр. 9. 21 арк. Листування про організацію міського музею (1941—1943рр.).
  4. ШумовськийЮ. Зруйноване гніздо, чи історія однієї священицької родини на Волині. США, Саванна, 1995. Т.1. Ч. 1. С. 171.
  5. З українського культурного життя у Варшаві. Вар­шава. 1944. 16лютого.
  6. Цінне доповнення до етнографічної колекції музею. Свобода. Джерсі‑Сіті, 1981. Ч. 186. С. 3.
  7. Шумовський Ю. Українське музеєзнавство за кордоном. Свобода. Джерсі-Сіті, 1980. Ч. 116. C.2, 4.
  8. Наукова бібліотека ДАРО. Skorowidz alfabetyczny do wolynskiego dziennika wojewodzkiego. Luck: urzad woje­wodzki wolynski, 1936.
  9. Адміністративно‑територіальний устрій областей. Верховна Рада України, офіційний веб портал. Київ, 2019. URL: http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/ADM/zmist.html (дата звернення: 07.02.2019).

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »