« 2020. № 3 (153)

Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 685—694

УДК [7:338.45]:[904:339.5](5:477)”11/13″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.03.685

КУЛЬТУРНІ ВПЛИВИ СХОДУ В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ЗЕМЛІ

ЧУЙКО Олег

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3713-5593

доцент, кандидат мистецтвознавства,

Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника,

вул. Шевченка, 57, 76000, Івано-Франківськ, Україна,

Контакти: е-mail: art.trivium@gmail.com

Анотація. Завдяки археологічній спадщині Давнього Галича переконуємося в тому, що на його теренах побутували речі іранського, кавказького, середньоазійського та сирійсько-палестинського походження, які складали суттєву частину імпорту Галицької Русі і які свідчать про активність і розгалуженість її торговельних зв’язків. Певна частина артефактів відображає культурні впливи Сходу опосередковано, на рівні стилістичних та іконографічних запозичень, нерідко через візантійське культурне посередництво, що підкреслює актуальність дослідження.

Мета публікації — розкриття впливів образно-сти­лістичної, іконографічної та технологічної системи східного мистецтва на художню культуру та побут Південно-Західної Русі в контексті міжнародних контактів, зокрема торговельних зв’язків Галицько-Волинської держави. Об’єкт дослідження — художньо-стилістичні особливості ремісничих виробів, які становили східний імпорт, типологія, аналогії та ареал поширення. Предмет — культурний взаємообмін Галицько-Волинської держави та азійських країн.

Поряд із загальнонауковими методами систематизації та класифікації використовувались мистецтвознавчі методи образно-стилістичного та іконографічного аналізу. На основі систематизації джерел відтворено цілісну картину культурно-економічних контактів Галицької Русі із східними країнами, головним чином у сфері торгівлі і художнього ремесла з урахуванням багатьох соціальних чинників, що є новизною статті.

Ключові слова: Схід, торгівля, нумізматика, товар, імпорт, кераміка, декор, орієнталістика, кочівники.

Надійшла 5.05.2020

Список використаних джерел

  1. Вагнер Г. Судьбы образов звериного стиля в древнерусском искусстве. Скифо-сибирский звериный стиль в искусстве народов Евразии. Москва, 1976. 272 с.
  2. Даркевич В.П. Художественный метал Востока ХІІ—ХІІІ вв. Произведения восточной торевтики на территории европейской части СССР и Зауралья. Москва: Наука, 1976. 199 с.
  3. Корзухина Г.Ф., Пескова А.А. Древнерусские энкол­пионы. Нагрудные кресты-реликварии ХІ—ХІІІ вв. Санкт-Петербург: Петергургское востоковедение, 2003. 432 с.
  4. Лысенко П.Ф. Берестье. Минск: Наука и техника, 1985. 399 с.
  5. Михальченко С.Е. Сфероконусы Поволжья. Краткие сообщения Института археологии АН СССР. Москва: Наука, 1974. С. 46—50.
  6. Ферсман А.Е. Рассказы о самоцветах. Москва: Наука, 1974. 238 с.
  7. Ждан М.Б. До питання про залежність Галицько-Волинської Русі від Золотої Орди. Український історичний журнал. 1967. Ч. 1—2. С. 34—71.
  8. Жишкович В. Східні джерела в пластиці України-Руси (Х—ХІІІ ст.). Народознавчі зошити. 1995. № 3. С. 151—154.
  9. Забашта Р. Язичницька скульптура, пластика ранньосередньовічних слов’ян і тюрків-кочівників (до проблеми взаємозв’язку). Народознавчі зошити. 1995. № 3. С. 145—150.
  10. Копитко А. Речі близькосхідного походження на території Галицької і Волинської земель (Х—ХІІІ ст.). Археологічні дослідження Львівського університету. 2000. Вип. 4. С. 166—172.
  11. Кошовий О. Галицькі керамічні плитки ХІІ—ХІІІ ст. (Генеза, іконографія, семантика): Автореф. дис. …канд. мистецтвознавства. Львів, 1997. 20 с.
  12. Лєлєкова Л.А. Искусство Древней Руси и Восток. Москва: Советский художник, 1978. 159 с.
  13. Терський С. Княже місто Володимир. Львів: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2010. 316 с.
  14. Петегирич В.М. Дві рідкісні знахідки княжої доби із Сокаля на Львівщині. Наукові студії. Історико-краєзнавчий музей м. Винники. Львів: Растр-7, 2011. Вип. 4. С. 254—267.
  15. Забашта Р. Язичницька скульптура, пластика ранньосередньовічних слов’ян і тюрків-кочівників (до проблеми взаємозв’язку). Народознавчі зошити. 1995. № 3. С. 145—150.
  16. Антонович В.Б. Археологическая карта Волынской губернии. Труды ХIАрхеологического съезда в Киеве. 1901. Т. I. С. 36—133.
  17. Терський С. Княже місто Володимир. Львів: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2010. 316 с.
  18. Кирпичников А.Н. Снаряжение всадника и верхового коня на Руси ІХ—ХІІІ вв. Ленинград: Наука, 1973. 140 с.
  19. Ауліх В. Ковалі золота, срібла і міді давнього Галича. Жовтень. 1987. № 10. С. 96—100.
  20. Станчак Я. Збірка енколпіонів з фондів Львівського історичного музею. Наукові записки Львівського історичного музею. Львів, 1993. Вип. 1. С. 87—95.
  21. Федоров-Давидов Г.А. Искусство кочевников и Золотой Орды. Очерки культуры и искусства народов Евразийских степей и золотоордынских городов. Москва: Искусство, 1976. 228 с.
  22. Свешников И.К. Звенигород. Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпаттья (раннеславянский и древнерусский периоды). Киев: Наукова думка, 1990.
  23. Кропоткин В.В. Новые находки сасанидских и куфических монет в Восточной Европе. Нумизматика и эпиграфика. 1971. Т. ІХ. С. 76—97.
  24. Шуст Р. Нумізматика. Історія грошового обігу та монетної справи в Україні. Київ: Знання, 2007. 372 с.
  25. Корзухина Г.Ф. Русские клады. Москва; Ленинград: Изд-во АН СССР, 1954. 156 с.
  26. Ягодинська М. Давньоруське житло на підкліті з Теребовлі. Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. Щорічник. Тернопіль: Економічна думка, 1999. С. 96—101.
  27. Даркевич В.П. Художественный метал Востока ХІІ—ХІІІ вв. Произведения восточной торевтики на территории европейской части СССР и Зауралья. Москва: Наука, 1976. 199 с.
  28. Rauhut L. Wczesnsredniowieczne materially archeologiczne z terenow Ukrainy w Panstwowym Muzeum Archeologicznym w Warszawie. Materialy wczesnosredniowieczne. 1960. № 5. S. 231—259.
  29. Терський С. Лучеськ Х—ХV ст. Львів: Вид-во Націо­нального університету «Львівська політехніка», 2006. 252с.
  30. Пашуто В.Т. Внешняя политика Древней Руси. Москва: Наука, 1968. 472 с.
  31. Михальченко С.Е. Сфероконусы Поволжья. Краткие сообщения Института археологии АН СССР. Москва: Наука, 1974. С. 46—50.
  32. Паршина Е.А. Средневековая керамика Южной Таврики (по материалам раскопок и разведок 1969 гг.). Феодальная Таврика: Материалы по истории и археологии Крыма. Киев: Наукова думка, 1974. С. 56—94.
  33. Якобсон А.Л. Керамика и керамическое производство средневековой Таврики. Наука, 1979. 134 с.
  34. Паршина Е.А. Средневековая керамика Южной Таврики (по материалам раскопок и разведок 1969 гг.). Феодальная Таврика: Материалы по истории и археологии Крыма. Киев: Наукова думка, 1974. С. 56—94.
  35. Томенчук Б.П. Охранные раскопки в Прикарпатье. Археологические открития 1985 г. Москва: Наука, 1985.
  36. Терський С. Старий Ринок у Львові (за даними археологічних досліджень) Галич і Галицька земля у державотворчих процесах України. Збірник матеріалів. Галич: Плай, 1998.
  37. Терський С.В. Волинь в системі міжнародних зв’язків Київської Русі (Х—ХIVст.). Наукові записки. Львів­ський історичний музей. Львів, 1995. Вип. 1. С. 73—88.
  38. Терський С. Археологія доби Галицько-Волинської держави. Здобутки Волинської археологічної експедиції Львівського історичного музею за 15 років діяльності (1986—2000). Каталог виставки. Львів, 2002. 108 с.
  39. Зеленко С. Итоги исследований подводно-археоло­гичес­ской экспедиции Киевского университета им. Т. Шев­ченко на Черном море в 1997—1999 гг. Vita An­tig­na. 1999. № 2. С. 223—234.
  40. Прищепа Б.А., Нікольченко Ю.М. Літописний Дорогобуж в період Київської Русі. До історії населення Західної Волині в Х—ХІІІ. Рівне: Державне ре­дак­ційно-видавниче підприємство, 1996. 248 с.
  41. Кирпичников А.Н. Снаряжение всадника и верхового коня на Руси ІХ—ХІІІ вв. Ленинград: Наука, 1973. 140 с.
  42. Пивоваров С. Кам’яні іконки в давньоруських старожитностях Буковини. Енгиокультура у контексті світової історії: Збірник матеріалів ХІ міжнародного наукового семінару «Черезовські читання» (м. Чернівці, 20 березня 2004 р.). Чернівці, 2008. С. 98—108.
  43. Ратич О.О. Населення Прикарпаття і Волині в епоху Київської Русі та в період феодальної роздробленості. Населення Прикарпатті і Волині за доби розкладу первіснообщинного ладу та в давньоруський час. Київ: Наукова думка, 1976. С. 132—206.
  44. Зеленська В.М., Калашник Ю.П. ХХ квартал Херсо­неса у ХІІІ столітті (за даними археології та матеріальних пам’яток). Археологія. 1992. № 3. С. 70—78.
  45. Корзухина Г.Ф., Пескова А.А. Древнерусские энкол­пионы. Нагрудные кресты-реликварии ХІ—ХІІІ вв. Санкт-Петербург: Петергургское востоковедение, 2003. 432 с.
  46. Лєлєкова Л.А. Искусство Древней Руси и Восток. Москва: Советский художник, 1978. 159 с.
  47. Корзухина Г.Ф., Пескова А.А. Древнерусские эн­колпи­оны. Нагрудные кресты-реликварии ХІ—ХІІІ вв. Санкт-Петербург: Петергургское востоковедение, 2003. 432 с.
  48. Корзухина Г.Ф., Пескова А.А. Древнерусские энкол­пионы. Нагрудные кресты-реликварии ХІ—ХІІІ вв. Санкт-Петербург: Петергургское востоковедение, 2003. 432 с.
  49. Пивоваров С. Чорнівське городище першої половини ХІІІ ст. (нові знахідки). Вікно в європейську науку. Збірник матеріалів ІІ Міжнародного наукового семінару «Кайндльські читання» (м. Чернівці, 28—29 травня 2005 р.) Чернівці. 2005. С. 195—201.
  50. Корзухина Г.Ф., Пескова А.А. Древнерусские эн­колпионы. Нагрудные кресты-реликварии ХІ—ХІІІ вв. Санкт-Петербург: Петергургское востоковедение, 2003. 432 с.
  51. Пивоваров С.В. Християнські старожитності в межиріччі Верхного Пруту та Середнього Дністра. Чернівці: Зелена Буковина, 2001. 152 с.
  52. Пивоваров С. Чорнівське городище першої половини ХІІІ ст. (нові знахідки). Вікно в європейську науку. Збірник матеріалів ІІ Міжнародного наукового семінару «Кайндльські читання» (м. Чернівці, 28—29 травня 2005 р.) Чернівці. 2005. С. 195—201.
  53. Фехнер М.В. Некоторые сведения археологии по истории русско-восточных экономических связей до сер. ХІІІ в. Международные связи России до ХVIIв. Москва, 1961. С. 46—54.
  54. Харитонова О. Крилоський скарб. Наукові записки. Івано-Франківський краєзнавчий музей. Івано-Фран­ківськ, 2006. Вип. 9—10. С. 124—127.
  55. Rohatko J. Zabytki z Kolekcji Ditra Kani z Cirodka nad Bugiem woj. Zamojskie. Lubetske materialy archeologicz­ne. 1990. T. 3. S. 183—200.
  56. МедведевА.Ф. Ближневасточная и золотоордынская поливная керамика из раскопок Новгорода. Матери­алы и исследования по археологии СССР. № 117. Т. 3. Москва; Ленинград: Наука, 1963. С. 269—283.
  57. Гуревич Ф.Д. Древний Новогрудок (посад и окольный город). Ленинград: Наука, 1981. 160 с.
  58. Ратич О.О. Населення Прикарпаття і Волині в епоху Київської Русі та в період феодальної роздробленості. Населення Прикарпатті і Волині за доби розкладу первіснообщинного ладу та в давньоруський час. Київ: Наукова думка, 1976. С. 132—206.
  59. Древнерусский город Изяславль: каталог виставки (из собрания музея Гос. Эрмитажа). Сост. М.А. Миролюбов. Ленинград: Г.Э., 1983. 60 с.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »