Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2020. № 3 (153)

Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 685—694

УДК [7:338.45]:[904:339.5](5:477)”11/13″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.03.685

КУЛЬТУРНІ ВПЛИВИ СХОДУ В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ЗЕМЛІ

ЧУЙКО Олег

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3713-5593

доцент, кандидат мистецтвознавства,

Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника,

вул. Шевченка, 57, 76000, Івано-Франківськ, Україна,

Контакти: е-mail: art.trivium@gmail.com

Анотація. Завдяки археологічній спадщині Давнього Галича переконуємося в тому, що на його теренах побутували речі іранського, кавказького, середньоазійського та сирійсько-палестинського походження, які складали суттєву частину імпорту Галицької Русі і які свідчать про активність і розгалуженість її торговельних зв’язків. Певна частина артефактів відображає культурні впливи Сходу опосередковано, на рівні стилістичних та іконографічних запозичень, нерідко через візантійське культурне посередництво, що підкреслює актуальність дослідження.

Мета публікації — розкриття впливів образно-сти­лістичної, іконографічної та технологічної системи східного мистецтва на художню культуру та побут Південно-Західної Русі в контексті міжнародних контактів, зокрема торговельних зв’язків Галицько-Волинської держави. Об’єкт дослідження — художньо-стилістичні особливості ремісничих виробів, які становили східний імпорт, типологія, аналогії та ареал поширення. Предмет — культурний взаємообмін Галицько-Волинської держави та азійських країн.

Поряд із загальнонауковими методами систематизації та класифікації використовувались мистецтвознавчі методи образно-стилістичного та іконографічного аналізу. На основі систематизації джерел відтворено цілісну картину культурно-економічних контактів Галицької Русі із східними країнами, головним чином у сфері торгівлі і художнього ремесла з урахуванням багатьох соціальних чинників, що є новизною статті.

Ключові слова: Схід, торгівля, нумізматика, товар, імпорт, кераміка, декор, орієнталістика, кочівники.

Надійшла 5.05.2020

Список використаних джерел

  1. Вагнер Г. Судьбы образов звериного стиля в древнерусском искусстве. Скифо-сибирский звериный стиль в искусстве народов Евразии. Москва, 1976. 272 с.
  2. Даркевич В.П. Художественный метал Востока ХІІ—ХІІІ вв. Произведения восточной торевтики на территории европейской части СССР и Зауралья. Москва: Наука, 1976. 199 с.
  3. Корзухина Г.Ф., Пескова А.А. Древнерусские энкол­пионы. Нагрудные кресты-реликварии ХІ—ХІІІ вв. Санкт-Петербург: Петергургское востоковедение, 2003. 432 с.
  4. Лысенко П.Ф. Берестье. Минск: Наука и техника, 1985. 399 с.
  5. Михальченко С.Е. Сфероконусы Поволжья. Краткие сообщения Института археологии АН СССР. Москва: Наука, 1974. С. 46—50.
  6. Ферсман А.Е. Рассказы о самоцветах. Москва: Наука, 1974. 238 с.
  7. Ждан М.Б. До питання про залежність Галицько-Волинської Русі від Золотої Орди. Український історичний журнал. 1967. Ч. 1—2. С. 34—71.
  8. Жишкович В. Східні джерела в пластиці України-Руси (Х—ХІІІ ст.). Народознавчі зошити. 1995. № 3. С. 151—154.
  9. Забашта Р. Язичницька скульптура, пластика ранньосередньовічних слов’ян і тюрків-кочівників (до проблеми взаємозв’язку). Народознавчі зошити. 1995. № 3. С. 145—150.
  10. Копитко А. Речі близькосхідного походження на території Галицької і Волинської земель (Х—ХІІІ ст.). Археологічні дослідження Львівського університету. 2000. Вип. 4. С. 166—172.
  11. Кошовий О. Галицькі керамічні плитки ХІІ—ХІІІ ст. (Генеза, іконографія, семантика): Автореф. дис. …канд. мистецтвознавства. Львів, 1997. 20 с.
  12. Лєлєкова Л.А. Искусство Древней Руси и Восток. Москва: Советский художник, 1978. 159 с.
  13. Терський С. Княже місто Володимир. Львів: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2010. 316 с.
  14. Петегирич В.М. Дві рідкісні знахідки княжої доби із Сокаля на Львівщині. Наукові студії. Історико-краєзнавчий музей м. Винники. Львів: Растр-7, 2011. Вип. 4. С. 254—267.
  15. Забашта Р. Язичницька скульптура, пластика ранньосередньовічних слов’ян і тюрків-кочівників (до проблеми взаємозв’язку). Народознавчі зошити. 1995. № 3. С. 145—150.
  16. Антонович В.Б. Археологическая карта Волынской губернии. Труды ХIАрхеологического съезда в Киеве. 1901. Т. I. С. 36—133.
  17. Терський С. Княже місто Володимир. Львів: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2010. 316 с.
  18. Кирпичников А.Н. Снаряжение всадника и верхового коня на Руси ІХ—ХІІІ вв. Ленинград: Наука, 1973. 140 с.
  19. Ауліх В. Ковалі золота, срібла і міді давнього Галича. Жовтень. 1987. № 10. С. 96—100.
  20. Станчак Я. Збірка енколпіонів з фондів Львівського історичного музею. Наукові записки Львівського історичного музею. Львів, 1993. Вип. 1. С. 87—95.
  21. Федоров-Давидов Г.А. Искусство кочевников и Золотой Орды. Очерки культуры и искусства народов Евразийских степей и золотоордынских городов. Москва: Искусство, 1976. 228 с.
  22. Свешников И.К. Звенигород. Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпаттья (раннеславянский и древнерусский периоды). Киев: Наукова думка, 1990.
  23. Кропоткин В.В. Новые находки сасанидских и куфических монет в Восточной Европе. Нумизматика и эпиграфика. 1971. Т. ІХ. С. 76—97.
  24. Шуст Р. Нумізматика. Історія грошового обігу та монетної справи в Україні. Київ: Знання, 2007. 372 с.
  25. Корзухина Г.Ф. Русские клады. Москва; Ленинград: Изд-во АН СССР, 1954. 156 с.
  26. Ягодинська М. Давньоруське житло на підкліті з Теребовлі. Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. Щорічник. Тернопіль: Економічна думка, 1999. С. 96—101.
  27. Даркевич В.П. Художественный метал Востока ХІІ—ХІІІ вв. Произведения восточной торевтики на территории европейской части СССР и Зауралья. Москва: Наука, 1976. 199 с.
  28. Rauhut L. Wczesnsredniowieczne materially archeologiczne z terenow Ukrainy w Panstwowym Muzeum Archeologicznym w Warszawie. Materialy wczesnosredniowieczne. 1960. № 5. S. 231—259.
  29. Терський С. Лучеськ Х—ХV ст. Львів: Вид-во Націо­нального університету «Львівська політехніка», 2006. 252с.
  30. Пашуто В.Т. Внешняя политика Древней Руси. Москва: Наука, 1968. 472 с.
  31. Михальченко С.Е. Сфероконусы Поволжья. Краткие сообщения Института археологии АН СССР. Москва: Наука, 1974. С. 46—50.
  32. Паршина Е.А. Средневековая керамика Южной Таврики (по материалам раскопок и разведок 1969 гг.). Феодальная Таврика: Материалы по истории и археологии Крыма. Киев: Наукова думка, 1974. С. 56—94.
  33. Якобсон А.Л. Керамика и керамическое производство средневековой Таврики. Наука, 1979. 134 с.
  34. Паршина Е.А. Средневековая керамика Южной Таврики (по материалам раскопок и разведок 1969 гг.). Феодальная Таврика: Материалы по истории и археологии Крыма. Киев: Наукова думка, 1974. С. 56—94.
  35. Томенчук Б.П. Охранные раскопки в Прикарпатье. Археологические открития 1985 г. Москва: Наука, 1985.
  36. Терський С. Старий Ринок у Львові (за даними археологічних досліджень) Галич і Галицька земля у державотворчих процесах України. Збірник матеріалів. Галич: Плай, 1998.
  37. Терський С.В. Волинь в системі міжнародних зв’язків Київської Русі (Х—ХIVст.). Наукові записки. Львів­ський історичний музей. Львів, 1995. Вип. 1. С. 73—88.
  38. Терський С. Археологія доби Галицько-Волинської держави. Здобутки Волинської археологічної експедиції Львівського історичного музею за 15 років діяльності (1986—2000). Каталог виставки. Львів, 2002. 108 с.
  39. Зеленко С. Итоги исследований подводно-археоло­гичес­ской экспедиции Киевского университета им. Т. Шев­ченко на Черном море в 1997—1999 гг. Vita An­tig­na. 1999. № 2. С. 223—234.
  40. Прищепа Б.А., Нікольченко Ю.М. Літописний Дорогобуж в період Київської Русі. До історії населення Західної Волині в Х—ХІІІ. Рівне: Державне ре­дак­ційно-видавниче підприємство, 1996. 248 с.
  41. Кирпичников А.Н. Снаряжение всадника и верхового коня на Руси ІХ—ХІІІ вв. Ленинград: Наука, 1973. 140 с.
  42. Пивоваров С. Кам’яні іконки в давньоруських старожитностях Буковини. Енгиокультура у контексті світової історії: Збірник матеріалів ХІ міжнародного наукового семінару «Черезовські читання» (м. Чернівці, 20 березня 2004 р.). Чернівці, 2008. С. 98—108.
  43. Ратич О.О. Населення Прикарпаття і Волині в епоху Київської Русі та в період феодальної роздробленості. Населення Прикарпатті і Волині за доби розкладу первіснообщинного ладу та в давньоруський час. Київ: Наукова думка, 1976. С. 132—206.
  44. Зеленська В.М., Калашник Ю.П. ХХ квартал Херсо­неса у ХІІІ столітті (за даними археології та матеріальних пам’яток). Археологія. 1992. № 3. С. 70—78.
  45. Корзухина Г.Ф., Пескова А.А. Древнерусские энкол­пионы. Нагрудные кресты-реликварии ХІ—ХІІІ вв. Санкт-Петербург: Петергургское востоковедение, 2003. 432 с.
  46. Лєлєкова Л.А. Искусство Древней Руси и Восток. Москва: Советский художник, 1978. 159 с.
  47. Корзухина Г.Ф., Пескова А.А. Древнерусские эн­колпи­оны. Нагрудные кресты-реликварии ХІ—ХІІІ вв. Санкт-Петербург: Петергургское востоковедение, 2003. 432 с.
  48. Корзухина Г.Ф., Пескова А.А. Древнерусские энкол­пионы. Нагрудные кресты-реликварии ХІ—ХІІІ вв. Санкт-Петербург: Петергургское востоковедение, 2003. 432 с.
  49. Пивоваров С. Чорнівське городище першої половини ХІІІ ст. (нові знахідки). Вікно в європейську науку. Збірник матеріалів ІІ Міжнародного наукового семінару «Кайндльські читання» (м. Чернівці, 28—29 травня 2005 р.) Чернівці. 2005. С. 195—201.
  50. Корзухина Г.Ф., Пескова А.А. Древнерусские эн­колпионы. Нагрудные кресты-реликварии ХІ—ХІІІ вв. Санкт-Петербург: Петергургское востоковедение, 2003. 432 с.
  51. Пивоваров С.В. Християнські старожитності в межиріччі Верхного Пруту та Середнього Дністра. Чернівці: Зелена Буковина, 2001. 152 с.
  52. Пивоваров С. Чорнівське городище першої половини ХІІІ ст. (нові знахідки). Вікно в європейську науку. Збірник матеріалів ІІ Міжнародного наукового семінару «Кайндльські читання» (м. Чернівці, 28—29 травня 2005 р.) Чернівці. 2005. С. 195—201.
  53. Фехнер М.В. Некоторые сведения археологии по истории русско-восточных экономических связей до сер. ХІІІ в. Международные связи России до ХVIIв. Москва, 1961. С. 46—54.
  54. Харитонова О. Крилоський скарб. Наукові записки. Івано-Франківський краєзнавчий музей. Івано-Фран­ківськ, 2006. Вип. 9—10. С. 124—127.
  55. Rohatko J. Zabytki z Kolekcji Ditra Kani z Cirodka nad Bugiem woj. Zamojskie. Lubetske materialy archeologicz­ne. 1990. T. 3. S. 183—200.
  56. МедведевА.Ф. Ближневасточная и золотоордынская поливная керамика из раскопок Новгорода. Матери­алы и исследования по археологии СССР. № 117. Т. 3. Москва; Ленинград: Наука, 1963. С. 269—283.
  57. Гуревич Ф.Д. Древний Новогрудок (посад и окольный город). Ленинград: Наука, 1981. 160 с.
  58. Ратич О.О. Населення Прикарпаття і Волині в епоху Київської Русі та в період феодальної роздробленості. Населення Прикарпатті і Волині за доби розкладу первіснообщинного ладу та в давньоруський час. Київ: Наукова думка, 1976. С. 132—206.
  59. Древнерусский город Изяславль: каталог виставки (из собрания музея Гос. Эрмитажа). Сост. М.А. Миролюбов. Ленинград: Г.Э., 1983. 60 с.
Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »