Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2020. № 4 (154)

Народознавчі зошити. 2020. № 4 (154). С. 806—818

УДК [75.04.05.011.26:27-526.62:398.34](=161.2)”199/201”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.04.806

У ПОШУКУ НОВИХ СМИСЛІВ: ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСТВО В ІКОНАХ ДЛЯ ДОМІВОК

ТРІСКА Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4717-4396
  • кандидат мистецтвознавства,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oksana_triska@yahoo.de

Анотація. У дослідженні вперше об’єднані різностильові пошуки художників-іконописців, які творять на основі однієї етно­культурної традиції; проаналізовано іконографічні тенденції розвитку новітньої ікони для домівки; проведено порівняння стилістики та технологічних особливостей творів; доведено, що ікони, призначені для помешкань сучасних українців, є високомистецькими художніми артефактами, виконаними на основі інтерпретації або переосмислення зразків народного виконання.

Важливим жанром релігійного малярства є іконопис, призначений для позалітургійного простору. У цьому руслі працюють численні українські художники й самодіяльні митці, проте їхній доробок мало висвітлений у мистецтвознавстві. Об’єкт дослідження — процеси виконання ікон для домівок, предмет — роботи 1990—2019 рр., створені на основі імплементації традицій народного іконопису. Метою є виявлення актуальних змін та тенденцій у розвитку хатнього іконопису та з’ясування сучасних моделей інтерпретації традиційно-побутових практик. Для цього застосовуються історико-порівняльний і формально-стилістичний методи, які дають змогу розглянути тяглість традиції в культурологічному контексті. Новизна статті полягає у введенні до наукового обігу нового пласту творів, які розширюють та урізноманітнюють сферу побутування хатньої ікони.

Ключові слова: народне мистецтво, хатня ікона, іконографія, стилістичні особливості, авторська, змішана стилістика, хатній і церковний іконопис.

Надійшла 29.05.2020

Список використаних джерел

  • 1. Цугорка О.П. Сакральне мистецтво живопису: вітчизняна наукова рефлексія. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв № 4. 2016.
  • 2. Димид-Крип’якевич І. «Ікона є моєю мовою, якою я прославляю Бога». 4.01.2008. URL: //https://risu.org.ua/ua/index/exclusive/events_people/20076/.
  • 3. Ключковська І. Роман Василик. Шлях до ікони. URL: https://risu.org.ua/page.php?_lang=ua&path=monitoring/&name=kaleido_digest&id=45524&alias=&.
  • 4. Волошин Л. Інтерпретація традицій сакрального мистецтва у творчості Костя Марковича. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2012. Вип. 23. С. 272—279.
  • 5. Тріска О. Традиція хатньої ікони на склі: відродження, інтерпретація (на прикладі львівського осередку). Народознавчі зошити. 2018. № 2. С. 363—371.
  • 6. Народна ікона // https://www.facebook.com/pg/na­rod­na.ikona/photos/?ref=page_internal
  • 7. Свєнціцька В. Осяйні барви «червоних образів» Гуцульщини. Дзвін. 1990. № 12. С. 140—146.
  • 8. Турянська про Турянську. 26 травня 2020 // https://mitec.ua/turyanskaproturyansku/?fbclid= IwAR2oTZAHRasjES2r2RzuNU5CFp7Cdh24K_ qrJpFQq5IaHPWoBcPcCZKJFU0
  • 9. Романів-Тріска О. Західно-українське малярство на склі ХІХ — першої третини ХХ століття. Народна ікона на склі. Львів, 2008. С. 13—33.
  • 10. Свєнціцька В.І., Откович В.П. Українське народне малярство XIII—XX століть. Альбом. Київ: Мистецтво, 1991. 304 с.
  • 11. Ієродиякон Януарій (Гончар), В’ячеслав Шуліка. 2019. Українська ікона. Слобода Борисівка кінця ХІХ — початку ХХ століть. Київ: Музей Івана Гончара.
  • 12. Роман Зілінко та його теплі ікони. URL: https://korali.info/usna-tvorchist/roman-zilinko-ta-iogo-tepli-ikoni.html?fbclid=IwAR16a67bhuXkQxa-BQlza8b0feBuk_maLX61LHpj_y9cUFQeFuvpW8-Yo8E
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »