ТРАГЕДІЯ НА ХУТОРІ ТАРАСОВО | Народознавчі Зошити

« 2020. № 5 (155)

Народознавчі зошити. 2020. № 5 (155). С. 1202—1212

УДК [94(=161.2-058.65:477.83-22):341.322(=162.1)]”1944″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.05.1202

ТРАГЕДІЯ НА ХУТОРІ ТАРАСОВО В ЛІСІ МІЖ СЕЛАМИ РАКІВЕЦЬ І СЕЛИСЬКО ПУСТОМИТІВСЬКОГО РАЙОНУ НА ЛЬВІВЩИНІ 21 БЕРЕЗНЯ 1944 РОКУ

ГОРБАЛЬ Марія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9287-8336
провідний науковий редактор,
Інститут народознавства НАН України,
проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна
Контакти: e-mail: horbal.m@gmail.com

Постановка проблеми. 21 березня 1944 р. на хуторі Тарасово (Тарасів) у лісі між селами Раківець і Селисько Пустомитівського р-ну Львівської обл. стався злочин вбивства польськими бандами більше п’яти десятків українців. Акція була проведена учасниками озброєної боївки, польськомовні члени якої походили, переважно, зі с. Давидова на Львівщині.

Актуальність теми. На сьогодні є значна прогалина в дослідженні жертв польсько-українського конфлікту. Мета нашого дослідження — вивчення та аналіз подій в потерпілому селі Селисько Пустомитівського р-ну внаслідок злочинної акції польських банд на хуторі Тарасово (на фоні прилеглих околиць) 21 березня 1944 року. Джерельною базою для написання статті стали матеріали канд. іст. наук Ф. Стеблія, дослідниці сусіднього, потерпілого від цих злодіянь села Лопушни Н. Мельник; матеріали науково-практичного семінару, проведеного в с. Селисько, опубліковані наІнтернет-порталі УГКЦ Львівської архієпархії; щоденникові записи очевидця тих подій сусіднього села Товщів, зроблені в час трагедії, а також спогади респондентів, жителів села Селисько. Методи дослідження — принцип системності, історичної реконструкції та контекстуальний метод. На етапі збирання і систематизації первинної інформації — методи інтерв’ювання.

Ключові слова: хутір Тарасово («Тарасів»), с. Селисько, с. Лопушна, с. Черепин, греко-католицький священик, українські жертви, Армія Крайова (АК).

Надійшла 7.10.2020

Список використаних джерел

1. Стеблій Ф.І. Армія Крайова в збройних акціях у підльвівських українських селах (березень-липень 1944 р.). Львів, 2010. 68 с.
2. Мельник Н. Моя Лопушна. Львів, 2020. 304 с.
3. У Селиську відбувся семінар, присвячений трагедії хутора Тарасово: URL: http://ugcc.lviv.ua/2018/03/ 27/u-selysku-vidbuvsya-seminar-prysvyachenyj-tragediyi-hutora (дата звернення: 8.10.2020).
4. Трагедія підльвівських сіл:URL: https://vgolos.com.ua/news/tragediya-pidlvivskyh-sil_113002.html (дата звернення: 8.10.2020).

читати публікацію»

Наші автори

Кузьменко Оксана Мирославівна старший... ознайомитись»

Никорак Олена Іванівна. Старший науковий... ознайомитись»

Болюк Олег Миколайович кандидат... ознайомитись»

Радович Роман Богданович. Науковий... ознайомитись»

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атласа». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »