« 2020. № 5 (155)

Народознавчі зошити. 2020. № 5 (155). С. 1022—1029

УДК 94(477:438)”1944/1946″:341.43

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.05.1022

АНТРОПОЛОГІЯ ПАМ’ЯТІ УКРАЇНЦІВ ЛЕМКІВЩИНИ І НАДСЯННЯ ПРО ДЕПОРТАЦІЮ (НА МАТЕРІАЛАХ ПОЛЬОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ)    

ЛЕСЮК Вікторія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8061-5643
  • магістр, кафедра етнології і археології,
  • Прикарпатський національний університет
  • імені Василя Стефаника,
  • вул. Шевченка, 57, 76000, Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: dia_vika@ukr.net

Анотація. Мета статті — необхідність скласти цілісну картину трансформаційних процесів у свідомості та повсякденному житті етнічних українців під впливом депортації 1944—1946 рр.

Методологія дослідження базується на історичному, порівняльному, емпіричному та ретроспективному методах дослідження, завдяки яким можливо пролити світло на проблему депортації і розглянути її очима простих українців, які стали жертвами загарбницьких інтересів Польщі та СРСР.

Наукова новизна полягає у висвітленні проблеми адаптації етнічних українців на радянських землях в ході примусового їх виселення із території Лемківщини та Надсяння (зараз це території Польщі та Словаччини), описаного самими депортованими.

Джерельну базу статті становлять свідчення депортованих етнічних українців, які авторка зібрала в ході польових досліджень протягом 2018—2019 років на території Івано-Франківської області (с. Маріямпіль, с. Угорники, с. Микитинці Галицького району, та м. Івано-Франківськ).

Результати. В ході проведення дослідження вдалося встановити, що гіркий історичний досвід безумовно залишив відбиток на свідомості депортованих українців. Це, з одного боку, викликало певні метаморфози у сприйнятті ними себе як жертв чужих амбіцій, а з іншого боку сприяло ще більшій консолідації етнічних українців з метою бути визнаними незаконно депортованими на державному рівні.

Ключові слова: депортація, Лемківщина, Надсяння, спогади, історія.

Надійшла 25.09.2020

Список використаних джерел

  • 1. Дашкевич Я. Акція «Вісла» – важкі питання. Україна. Наука і культура. 2008. № 34. С. 16—24. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/ 123456789/40866/03-Dashkevich.pdf?sequence=1
  • 2. Чаплик К.М. Екзистенція лемківських переселенців в умовах сучасної України. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2013. 240 с.
  • 3. Красовський І., Солинко Д. Хто ми, лемки. Львів: Ре­дакційно-видавничий відділ обласного управління по пресі, 1991. 48 с.
  • 4. Цепенда І.Є. Українсько-польські відносини 40—50-х років ХХ століття: етнополітичний аналіз. Київ: НАН України; Ін-т політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса, 2009. 386 с.
  • 5. Оленич І. Доля Лемківщини. Львів: Каменяр, 1992. 119 с.
  • 6. Калакура О.Я. Депортації українців і поляків під виглядом «обміну населенням» (до 70-річчя Люблінської угоди). Історичний архів. 2014. № 13. С. 39—49.
  • 7. Сорока Л. Депортація українців з їх етнічних земель у 1947 р. (до 70-річчя акції «Вісла»). Гілея: науковий вісник. 2017. № 2. С. 55—59.
  • 8. Макар Ю.І. Від депортації до депортації. Су­спільно-по­літичне життя холмсько-підляських укра­їнців (1915—1947): дослідження. Спогади. Документи. Т. 2. Чернівці: Букрек, 2014. 900 с.
  • 9. Вороний М. Вирвані з коренем. Івано-Франківськ, 2018. 380 с.
  • 10. Парначова Н.В. Становище українських селян в 50-х рр. ХХ ст. на території Польщі (на матеріалах тижневика «Наше слово»). Гілея: науковий вісник. 2014. № 86. С. 73—77. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2014_86_19.
  • 11. Галик Я. Лемківщина — край наших предків. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2009. 192 с.
  • 12. Пронь Т. «Евакуація» — депортація українського населення з території Польщі в Україну відповідно до укладеної угоди між урядами УРСР і ПР 9 вересня 1944 р. Наукові праці Чорноморського державного університету ім. Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». Сер.: Історичні науки. 2009. Т. 94. № 81. С. 57—62. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdui_2009_94_81_13.
  • 13. Савчук О. Свої серед своїх: депортації українців з Холмщини й Підляшшя в 1944—1947 рр. Луцьк, 2012. 236 с.
  • 14. Литвин М. Соціально-політичні передумови та на­слідки депортаційної акції «Вісла» 1947 р. Акція «Віс­ла» — завершальний етап депортації українців Поль­щі. Істо­рична спадщина і суспільна свідомість. Львів, 2013. С. 6—24.
  • 15. Пронь Т. Взаємовідносини українців, депортованих з Польщі в Україну в 1944—1946 рр., у трикутнику «громада — влада — переселенці». Збірник наукових праць Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії, 2012. Т. 39. С. 101—121.
  • 16. Криницький С. Боротьба української громадськості за ліквідацію наслідків операції «Вісла». Акція «Вісла» в контексті українсько-польських відносин ХХ ст.: Матеріали науково-практичної конференції, при­свя­ченої 50-літтю проведення акції «Вісла» (19 квітня 1997 р.). Івано-Франківськ, 1999. С. 73—76.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »