« 2021. № 1 (157)

Народознавчі зошити. 2021. № 1 (157). С. 119—130

УДК [738.84.03.011.26:666.3](477.83-25)”19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.01.119

ЛЬВІВСЬКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА КЕРАМІКО-СКУЛЬПТУРНА ФАБРИКА ЯК ЧИННИК ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ ЛЬВІВСЬКОЇ ШКОЛИ КЕРАМІКИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТ.

Романа МОТИЛЬ

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-6936-0328
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • доцентка кафедри дизайну та основ архітектури,
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • вул. С. Бандери, 12, 79013, Львів, Україна;
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • e-mail: romana_motyl@ukr.net

Метою статті є дослідження Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики (ЛЕКСФ) як чинника творчого розвитку львівської школи кераміки у другій пол. ХХ ст. Простежено майже півстолітню історію фабрики, починаючи від часу відкриття, включаючи етапи модернізації і технологічні аспекти виробництва та завершуючи закриттям підприємства. Об’єктом дослідження є львівська кераміка другої пол. ХХ ст., а предметом — ЛЕКСФ як чинник творчого розвитку львівської школи кераміки. Досліджено особливості діяльності творчої керамічної майстерні ЛЕКСФ, яка була платформою для розвитку авторських, виставкових творів, тиражної продукції та інтер’єрних й екстер’єрних рішень. Проаналізовано творчість худож­ників-керамістів, які, опираючись на народні традиції та сміливі авторські експерименти, сформували львівську школу кераміки, впізнавану і конкурентоспроможну як в Україні, так і за її межами. Хронологічні межі охоплюють 1946 — початок 2000-х рр., тобто час, впродовж якого функціонувала ЛЕКСФ.

Методологічною основою статті є принципи системності, історизму та компаративності із застосуванням культурно-історичного та мистецтвознавчого методів.

Ключові слова: Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика, виробництво, технологія, кераміка, художники-керамісти, народні традиції, експерименти.

  • 1. Голубець О.М.Між свободою і тоталітаризмом. Мистецьке середовище Львова другої половини XX століття. Львів: Академічний експрес, 2001. 176 с.
  • 2. Новицька О.Р. Українське народне мистецтво 1920—1980-х рр.: інтерпретація, оцінка, спростування: автореф. дис. …на здобуття канд. мистецтв. 17.00.06. «декоративне і прикладне мистецтво» Львів. 2003. 20 с.
  • 3. Голубець О.М. Львівська кераміка. Київ: Наукова думка, 1991. 120 с.
  • 4. Шеремета Я. Спогади про вчителя. Українська керамологія: Національний науковий щорічник. За рік 2008: Персоналії української керамології. За редакцією д. і. н. О. Пошивайла. Опішне: Українське народознавство, 2019. Кн. ІV. Т. 3. 648 с.
  • 5. Львівська кераміка. Альбом. Львів: Каменяр, 1970. 68 с.
  • 6. Кума Х. О национальных школах. Декоративное искусство СССР. 1976. № 3. С. 40—43.
  • 7. Кара-Васильєва Т.В., Чегусова З.А. Декоративне мистецтво України ХХ століття. У пошуках великого стилю. Київ: Либідь, 2005. 280 с.
  • 8. URL: https://zik.ua/ru/news/2007/10/31/lvovskaya_ keramykoskulpturnaya_fabryka_rasprodaet_svoy_sklad_stekla_117464.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »