« 2021. № 1 (157)

Народознавчі зошити. 2021. № 1 (157). С. 65—72

УДК 94 (477) (092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.01.065

«ЛЕМКИ — ЦЕ ВІЧНІ СКИТАЛЬЦІ»: ЕМІГРАЦІЙНИЙ ДИСКУРС ЛЕМКІВСЬКОЇ ПЕРІОДИКИ В ДРУГІЙ РЕЧІ ПОСПОЛИТІЙ

Володимир НАКОНЕЧНИЙ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0386-2162
  • кандидат історичних наук, доцент,
  • Київський національний університет культури і мистецтв,
  •  кафедра міжнародних відносин,
  • вул. Євгена Коновальця, 36, 01601, Київ, Україна,
  • e-mail: nakonechniy.ua@gmail.com

Мета статті — проаналізувати еміграційний дискурс лемківської періодики, яка виходила в Другій Речі Посполитій. Актуальність статті полягає в потребі з‘ясування особливостей життя та діяльності представників лемківської еміграції в другій половині 1930-х рр. Предметом дослідження є особливості обговорення різнопланової емігрантської проблематики на сторінках лемківських газет. Методологічною основою статті є принципи системності, історизму та компаративності зі застосуванням культурно-історичного та порівняльно-типологічного методів.

Джерельною базою для написання статті стали газети «Лемко» і «Наш лемко», які виходили в Другій Речі Посполитій і були виразниками різноманітних течій у громадському житті лемків. На основі опрацювання матеріалів лемківських газет автор дійшов висновку, що переселенська тематика була однією з домінуючих на шпальтах лемківської періодики. Таку популярність зумовило першопланове місце еміграції й емігранта у житті лемківської спільноти: можливість добрих заробітків у чужому краю відкривали перспективу в нерідко злиденних життєвих обставинах, а сам заробітчанин зазвичай був чи не останньою надією для виснаженого хронічними негараздами односельця.

Ключові слова: лемки, еміграція, Друга Річ Посполита, «Наш лемко», «Лемко».

  • 1. Тарнович Ю. Чи є за чим жалувати? Чи дійсно Америка — обіцяна земля? Наш лемко. 1935. Ч. 1 (25). С. 7.
  • 2. Безработны на селі. Лемко. 1935. Ч. 25 (60). С. 1.
  • 3. Всюди добре, де нас немає. Наш лемко. 1934. Ч. 9. С. 4.
  • 4. До братів на чужині. Наш лемко. 1934. Ч. 1. С. 5.
  • 5. До Вас, Браття Лемки, в Америці! Наш лемко. 1934. Ч. 5. С. 4.
  • 6. До наших читачів. Наш лемко. 1934. Ч. 1. С. 2.
  • 7. Емиграцийна комедія. Лемко. 1936. Ч. 2 (86). С. 2.
  • 8. Збірна жертва наших братів ізза океану. Наш лемко. 1936. Ч. 4 (52). С. 7.
  • 9. Зїзд лемків у Нюйорку. Наш лемко. 1935. Ч. 19 (43). С. 5.
  • 10.    Качараба С.П. Еміграція з Західної України (1919—1939). Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2003. 416 с.
  • 11.    Костаревич О. Наш лемко. 1934. Ч. 1. С. 3.
  • 12.    Лемківська біда, або о тім што нас гризе. Наш лемко. 1934. Ч. 1. С. 3.
  • 13.    Лемкы в Амерыці против Гунякового Лемка. Лемко. 1935. Ч. 17 (52). С. 2.
  • 14.    Не емігруйте до Славонії! Наш лемко. 1934. Ч. 17. С. 4.
  • 15.    О емиграции лемков на Сыбир. Лемко. 1935. Ч. 5 (40). С. 2.
  • 16.    Ой, не буде так добре, Ваню Гуняка! Наш лемко. 1934. Ч. 17. С. 3.
  • 17.    Про што буде писати «Наш лемко». Наш лемко. 1934. Ч. 1. С. 2.
  • 18.    Українці лемки найліпші працівники. Наш лемко. 1935. Ч. 6 (30). С. 2.
  • 19.    Условя продажи землі на колонии «Білый Орел» в Бразылии. Лемко. 1935. Ч. 24 (59). С. 2.
  • 20.    Цінне письмо з Америки. Наш лемко. 1937. Ч. 7 (79). С. 5.
  • 21.    Шкодливый спорт. Лемко. 1936. Ч. 17 (101). С. 1.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »