« 2021. № 2 (158)

Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 440—450

УДК 741(477)”1941/1945″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.02.440

РИСУНОК УКРАЇНСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ В ЕВАКУАЦІЇ (1941—1945)

Юлія МАЙСТРЕНКО-ВАКУЛЕНКО

• ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9796-7781
• кандидатка мистецтвознавства, доцент,
• Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури,
• завідувач кафедри сценографії та екранних мистецтв,
• Вознесенський узвіз, 20, 04053, Київ, Україна,
• e-mail: ymaystrenko-v@ukr.net

Метою дослідження є визначення кола українських художників, які у період Другої Світової війни перебували в евакуації та працювали в галузі рисунка; дослідження жанрової, художньо-стильової структури, а також матеріалів і техніки виконання рисунків, створених мистцями у ці роки; виявлення особливостей у відтворенні часово-просторових категорій у рисунках українських художників в умовах евакуації.

Методологія роботи ґрунтується на принципах істо­ризму. Було застосовано поєднання компаративного, істо­рико-культурного і контекстуального наукових методів та мистецтвознавчого образно-стилістичного і системно-порівняльного аналізу.

Наукова новизна. Основними жанрами, до яких зверталися художники в евакуації, були пейзаж та портрет, а провідним засобом виразності виступав тон. Винятком виступає лише творчість Костя Єлеви, учня Михайла Бойчука, для якого конструктивна, лаконічна лінія завжди була основою створення образу. Творчості деяких мистців, які перебували в республіках Середньої Азії, зокрема Василя Касіяна, були притаманні риси етнографізму.

Висновки. Саме рисунок в обтяжливих умовах евакуації став тією цариною, в якій мистці почувалися найвільніше, могли проявити свою творчу індивідуальність. Слідування засадам єдино можливого в ті роки стилю соцреалізму, яке у фронтовій зарисовці втілилося у фіксацію миті, певного стоп-кадру, в рисунках евакуйованих художників збагатилося часовою тривалістю та більшою емоційною глибиною, зверненням до спогадів, рефлексій.

Ключові слова: український рисунок; зарисовка; начерк; Друга світова війна; евакуація; портрет; пейзаж; жанр.

• 1. Роготченко О. Соціалістичний реалізм і тоталітаризм. Київ: ФЕНІКС, 2007. 608 с.
• 2. Лагутенко О. Українська графіка ХХ століття. Київ: Грані-Т, 2011. 184 с.
• 3. Сидоренко В.Д. Візуальне мистецтво від авангардних зрушень до новітніх спрямувань: Розвиток візуального мистецтва України ХХ—ХХІ століть. Київ: ВХ[студіо], 2008. 187 с.
• 4. Роготченко О. Скульптор Іван Макогон. МІСТ. 2010. Вип. 7. С. 323—331.
• 5. Нікітін Д. До творчої біографії майстра. (Спогади дружини Іларіона Плещинського Софії Проходи). Образотворче мистецтво. 2016. № 1. С. 100—103.
• 6. Криволапов О. Про мистецтво та художню критику України ХХ століття. Київ: Вид. дім А+С, 2006. 268 с.
• 7. Листи Шовкуненку О.О. Цибульника І. Додається список художників України членів Спілки художників з адресами. 4 квітня 1942 — 26 грудня 1945. ЦДАМЛМ України. Ф. 658. Оп. 1. Спр. 180. 13 арк.
• 8. Листи Аверіна В.Г. до Петрицького А.Г. 16 березня 1943. ЦДАМЛМ України. Ф. 237. Оп. 2. Спр. 214. 2 арк.
• 9. Богуцький Ю. Українське суспільство першої половини ХХ століття в аспекті організації та самоорганізації культурно-мистецької діяльності. Культурологічна думка. 2012. № 5. С. 7—12.
• 10.    Щоденник «Тетрадь художника». 1933—1942. ЦДАМЛМ України. Ф. 290. Оп. 1. Спр. 139. 52 арк.
• 11.    Щоденник «Тетрадь художника». 1942. ЦДАМЛМ України. Ф. 290. Оп. 1. Спр. 140. 58 арк.
• 12.    Листи Шовкуненку О.О. Хитрової Т.О. Додаються малюнки. 14, 16 листопада 1942; 5 січня 1943. ЦДАМЛМ України. Ф. 658. Оп. 1. Спр. 179. 14 арк.
• 13.    Касіян В. Автопортрет. Київ: Веселка, 2004. 671 с.
• 14.    Історія Національної академії наук України. 1941—1945. Частина 1. Документи і матеріали. Київ: НАНУ, 2007. 803 с.
• 15.    Листи фондоутворювача (І.М. Плещинського) Гельману М.І. 20 листопада 1941 — 10 серпня 1943. ЦДАМЛМ України. Ф. 183. Оп. 2. Спр. 60. 25 арк.
• 16.    Гаврило Пустовійт. 1910—1947. Каталог. Київ: L-Тра­фіко, 2004. 143 с.
• 17.    Шовкуненко Олексій Олексійович (1884—1974) ук­ра­їнський художник. ЦДАМЛМ України. Ф. 658. Оп. 1. Передмова.
• 18.    Посвідчення заступника начальника Управління в спра­вах мистецтва при РНК. 1942, 1944. ЦДАМЛМ України. Ф. 117. Оп. 1. Спр. 130. 4 арк.
• 19.    Трохименко Карпо Дем’янович — український радянський художник. 1915—1967. ЦДАМЛМ України. Ф. 61. Оп. 1. Спр. 1—89.
• 20.    Із серії «Війна». 1941—1942. ЦДАМЛМ України. Ф. 658. Оп. 1. Спр. 40. 7 арк.
• 21.    Павлова О. Огляд нових надходжень документів до ЦДАМЛМ України за 2017 рік. Архіви України. 2018. № 4. С. 103—114.
• 22.    Кодьев Петр Иванович: Жизнь и деятельность. Твор­ческое наследие. Родные, друзья, современники. Киев: АлМакс, 2012. 226 с.
• 23.    Краєвиди міст Загорська, Києва та Самарканду. 1934—1960. ЦДАМЛМ України. Ф. 1108. Оп. 1. Спр. 1. 17 арк.
• 24.    Автопортрет. 1942. ЦДАМЛМ України. Ф. 56. Оп. 1. Спр. 11. 2 арк.
• 25.    Майстренко-Вакуленко Ю. Рисункова спадщина професора Київського державного художнього інституту Костянтина (Костя) Єлеви. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2019. № 49. С. 46—54.
• 26.    Співак Л., Корицька-Голуб Ю. Леопольд Левицький — графік-модерніст з Чорткова. Zaxid.net. 18 квітня 2016. URL: https://zaxid.net/leopold_levitskiy_grafikmodernist_z_chortkova_n1389146 (дата звернення: 23.02.2021).
• 27.    Zhmurko О. Creative heritage of Leopold Levytskyy: (dedicated to the 110-th anniversary of birth of the artist). Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2016. Вип. 30. С. 363—372.
• 28.    «Сон», «Узбек», «Узбецкий мальчик» та ін. Із серії етюдів «Ташкент». 1942, 1943. ЦДАМЛМ України. Ф. 493. Оп. 1. Спр. 2. 20 арк.
• 29.    Листи Шовкуненку О.О. Фрейдіна. 1944. ЦДАМЛМ України. Ф. 658. Оп. 1. Спр. 176. 5 арк.
• 30.    Чацкий А. Стремиться от души к душе. Мигдаль. 2014. № 132. URL: https://www.migdal.org.ua/times/132/30933/ (дата звернення: 23.02.2021).
• 31.    Портрет Лисенка Г.М. 2 березня 1943. ЦДАМЛМ України. Ф. 268. Оп. 1. Спр. 11. 1 арк.
• 32.    Бєсєдін Сергій Фотійович. Харківська державна академія дизайну і мистецтв. URL: https://ksada.org/museum-besedin.html (дата звернення: 23.02.2021).
• 33.    Беркович Григорій. Будинок «Слово». URL: http://proslovo.com/person/47-175-berkovich-grygoriy (дата звернення: 23.02.2021).
• 34.    Варич М. Епштейн малював жінок з чоловічими рисами. Газета по-українськи. 29 січня 2011. № 1163. URL: https://gazeta.ua/articles/culture-newspaper/_epshtejn-malyuvav-zhinok-z-cholovichimi-risa­mi/ 369136 (дата звернення: 23.02.2021).
• 35.    «В’язання», «Хлопчик киргиз» та ін. 1940-ві. ЦДАМЛМ України. Ф. 436. Оп. 1. Спр. 2. 4 арк.
• 36.    Богомазов О. Лінія. Живопис та елементи. [Б. м.]: За­думливий страус, 1996. С. 43—51.
• 37.    Кандинский В. Точка и линия на плоскости. Раз­мы­шления об искусстве. Москва: Издательство АСТ, 2018. С. 165—306.

читати публікацію»