« 2021. № 2 (158)

Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 303—313

УДК398.344:728.9 (477.41/.42)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.02.303

СПЕЦИФІКА ВИБОРУ ТА ЗАГОТІВЛІ БУДІВЕЛЬНОЇ ДЕРЕВИНИ НА СХІДНОМУ ПОЛІССІ

Роман РАДОВИЧ

  • ORCIDID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948
  • доктор історичних наук,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавстваНАНУкраїни,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • e-mail: radovychroman@gmail.com

На Східному Поліссі, як і скрізь у Поліському краї, житла споруджували у зрубній техніці. Основною породою, з якої складали стіни, була сосна. Окрім неї використовували дуб, вільху, осику, рідше — липу.

Процес вибору та заготівлі будівельної деревини був одним із найвідповідальніших етапів у комплексі заходів, які супроводжували спорудження нового житла. Від правильно вибраного, вчасно зрубаного та відповідно підготованого

дерева значною мірою залежала міцність та довговічність споруди, її теплотехнічні властивості тощо. Власне це й визначає актуальність запропонованої розвідки. У роботі автор ставить перед собою мету з’ясувати особливості вибору та заготівлі будівельної деревини на теренах Східного Полісся, виявити загальнополіські риси та місцеву специфіку. Об’єктом дослідження є традиційне будівництво, а предметом — будівельна деревина.

Методологічною основою дослідження є принцип історизму у поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу та використання основних методів етнологічної науки: типологічного, комплексного та ретроспективного аналізу, історичної реконструкції тощо.

Територія дослідження охоплює частину (у межах Чернігівської обл.) етнографічного району Східне Полісся, який є складовою Поліського історико-етнографічного реґіону.

Ключові слова: Східне Полісся, народне будівництво, деревина, сосна, дуб, вільха, осика.

  • 1. Радович Р. Специфіка вибору та заготівлі будівельної деревини на Західному Поліссі. Народознавчі зошити. 2013. № 3. С. 398—410.
  • 2. Радович Р. Підбір та заготівля будівельної деревини на Правобережному Поліссі. Народознавчі зошити. 1998. № 1. С. 54—65.
  • 3. Радович Р.Б. Особливості вибору та методи заготівлі будівельної деревини на Рівненському Поліссі. Збірник наукових праць ДНЦЗКСТК. Київ: ДНЦЗКСТК, 2012. Вип. 1. С. 86—108.
  • 4. Радович Р. Специфіка вибору будівельної сосни на Рокитнянщині. Полісієзнавство у фольклорно-ет­нографічних і літературно-мистецьких дослідженнях. Рівне, 2009. С. 119—126.
  • 5. Радович Р. Вибір та заготівля будівельної деревини на заході Галицької Бойківщини (за матеріалами Старосамбірського р-ну Львівської обл.). Фортеця: збірник заповідника «Тустань». Львів: Камула, 2009. Кн. 1. С. 522—530.
  • 6. Тарас Я. Вибір місця та дерева для будівництва хати на Поліссі (На основі матеріалів поліських експедицій 1994—1995 рр. в Київській та Житомирській обл.). Народознавчі зошити. 1996. № 2. С. 94—100.
  • 7. Радович Р. Народна архітектура Старосамбірщини ХІХ — першої половини ХХ ст. (житлово-господарський комплекс). Київ: Видавець Олег Філюк, 2015. 352 с.
  • 8. Радович Р. Поліське житло: культурно-генетичні витоки та еволюційні процеси. Львів, 2017. 852 с.
  • 9. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість українців. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2011. 425 с.
  • 10.    Раппопорт П.А. Древнерусское жилище. Археология СССР: САИ. Ленинград: Наука, 1975. Вып. Е 1—32. 178 с.
  • 11.    Домонтовичъ М. Матеріалы для географіи и статистики Россіи составленные офицерами генерального штаба. Черниговская губернія. СПб.: Печатано въ типографіи Ф. Персона, 1865. 686 с.
  • 12.    Бородович Т., Бородович М. Атлас дерев та кущів заходу України. Львів: Вища школа, 1973. 239 с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »