« 2021. № 3 (159)

Народознавчі зошити. 2021. № 3 (159).  С. 601—605

УДК 94(477.83-25)”19″:629.433(036)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.03.601

«…І НАВІТЬ РОДОВИТИЙ ЛЬВІВ’ЯНИН НЕ ЗАВЖДИ МІГ ПОЯСНИТИ ПРИЇЖДЖОМУ ТОЙ ЧИ ІНШИЙ МАРШРУТ»: ПУТІВНИКИ ТРАМВАЯМИ ЛЬВОВА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ       

МОВНА Маріанна

  • ORCID ID: https: //orcid.org/0000-0003-2473-6998
  • кандидатка історичних наук,
  • молодша наукова співробітниця,
  • Львівська національна наукова бібліотека
  • України ім. В. Стефаника НАН України,
  • відділ наукової бібліографії,
  • вул. Стефаника, 2, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: mari3anna@ukr.net

Анотація. Вперше проаналізовано фактологічне наповнення спеціалізованих путівників трамвайними коліями Львова початку XX ст. Як модерний вид транспорту трамвай відразу після своєї появи у 1894 р. потрапив в поле уваги авторів путівників містом, як загальних, так і спеціально присвячених електричним коліям. Першим спеціалізованим провідником трамвайними лініями міста є «Путівник Львовом електричним трамваєм» (1913).

Дослідження путівників трамвайними коліями Львова ніколи не було предметом спеціального розгляду. Більше того, навіть історія львівського трамваю, незважаючи на його безумовну атракційність, не надто часто потрапляла у поле зору дослідників — як українських, так і польських, що обумовлює актуальність обраної теми.

Об’єктом дослідження є Львів як культурно-мен­тальна категорія, а предметом — путівники львівським трамваєм.

Методика дослідження базується на застосуванні прин­­ципів науковості, об’єктивності та історизму. Задля розв’язання конкретно-дослідницьких завдань було використано порівняльно-історичний, типологічний, метод історичної реконструкції, проблемно-хронологічний, дискурс-аналізу.

Ключові слова: путівник, трамвай, Львів, історія, маршрут, початок XX ст.

Надійшла 20.04.2021

Список використаних джерел

  • 1. Надрага О. Серед львівських парків. Упоряд. К. Курилишин. Львів: Піраміда, 2004. 292 с.
  • 2. Тархов С.А. Історія львівського трамваю. Львів: Фенікс, 1994. 128 с.
  • 3. Szajner J., Rechtowicz M. Tramwaje Lwowskie 1880—1944. Јуdџ, 2020. 520 s.
  • 4. Przewodnik po Lwowie kolej№ elektryczn№. Lwуw, 1913. 128 s.
  • 5. Лем С. Високий Замок. Львів: Піраміда, 2002. 164 с.
  • 6. Przewodnik dla jeїdїaj№cych tramwajem lwowskim. Gazeta Wieczorna (Lwуw). 1913. 2 stycznia (№ 1068). S. 5.
  • 7. Przewodnik po Lwowie kolej№ elektryczn№. Kurjer Lwowski (Lwуw). 1913. 3 stycznia (№ 3). S. 2.
  • 8. Przewodnik po Lwowie kolej№ elektryczn№. Sіowo Polskie (Lwуw). 1913. 9 stycznia (№ 14). S. 6.
  • 9. Przewodnik po Lwowie kolej№ elektryczn№ wraz z dziкnniczkiem na rok 1914. Uіoїyі W. Werner. Lwуw, 1914. 84 s.
  • 10. Janusz B. 293 dni rz№dуw rosyjskich we Lwowie (3.IX.1914 — 22.VI.1915). Lwуw; Warszawa, 1915. 266 s.
  • 11. Какъ пользоваться трамваями. Львовъ, 1915. 8 с.
  • 12. Мовна М.В. Львів у туристичних путівниках другої половини ХIХ — першої третини ХХ ст.: автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук: 07.00.01 — «історія України»; ЛНУ ім. І. Франка. Львів, 2020. 20 с.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »