« 2021. № 3 (159)

Народознавчі зошити. 2021. № 3 (159).  С. 630—640

УДК [[39:001.89]:930.2](477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.03.630

ЕТНОГРАФІЧНІ РОЗВІДКИ ГРИГОРІЯ ДЕМ’ЯНА

СОКІЛ Василь

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-3164-1217
  • доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: vasylsokil@gmail.com

Анотація. Серед історичних дисциплін у науковій діяльності Г. Дем’яна помітне місце зайняла етнографія. Основу пропонованої статті склали його розвідки, пов’язані з вивченням традиційної культури, побуту українського народу. В центрі польові записи, коли інформація черпалася безпосередньо від носіїв у формі індивідуального спостереження. Важливий огляд доробку окремих етнографів, які своїми працями збагатили теоретико-методологічну й аналітичну базу в цій ділянці. Сукупно вони склали предмет дослідження.

Мета статті — висвітлити багатоаспектність етнографічних досліджень Г. Дем’яна в галузі матеріальної та духовної народної культури українців, а також ознайомити з доробком різних представників цієї науки.

Джерельною базою для написання пропонованої публікації стали статті, надруковані в різних періодичних та книжкових виданнях, архівні матеріали, які зберігаються у відділі рукописів Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника.

Методологія дослідження базується на теоретичному аналізі, систематизації і узагальненні, історичному огляді та спостереженнях автора.

Ключові слова: етнографія, музичні інструменти, кушнірство, пасічництво, транспорт, дослідники.

Надійшла 20.04.2021

Список використаних джерел

  • 1. Бойківщина. Т. 6. Матеріали наукової експедиції 1979 року в зону будівництва водосховища на ріці Стрий: Календарна та родинна обрядовість. Зібр. Г. Дем’ян. Львів, 1981. Наукові архівні фонди рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, етнології та фольклористики ім. М.Т. Рильського. Ф. 14-Б. Од. зб. 466 д. Арк. 7—82.
  • 2. Бойківщина. Т. 6. Матеріали наукової експедиції 1979 року в зону будівництва водосховища на ріці Стрий: Писанкарство. Зібр. Г. Дем’ян. Львів, 1981. Арк. 84—117.
  • 3. Булик З.В., Дем’ян Г.В. Народні музичні інструменти. Бойківщина. Історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1983. С. 265—269.
  • 4. Булик З.В., Дем’ян Г.В. Народні музичні інструменти Бойківщини. Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки НАН України імені В. Стефаника. Ф. 207. Од. зб. 35. 30 арк.
  • 5. Горинь Г. Шкіряні промисли. Бойківщина. Історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1983. С. 123.
  • 6. Бойківське кушнірство. Матеріали. Із етнографічних записів Г. Дем’яна. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 233. 69 арк.
  • 7. Дем’ян Г. Кушнірство. Довге. Домашній архів Г. Дем’яна. Зошит № 1. Арк. 61—71.
  • 8. Дем’ян Г.В. Пасічництво. Веренчанка, 1982. Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника НАН України. Ф. 207. Од. зб. 98. Арк. 13—15.
  • 9. Транспортні засоби і дороги в Українських Карпатах. Етнографічні та фольклорні матеріали. Зібр. Г. Дем’ян. Архів Інституту народознавства. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 325. 110 арк.
  • 10. Дем’ян Г. Билень Михайло. Мистецтво України. Енци­кло­педія. Київ: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1995. Т. 1. С. 195.
  • 11. Дем’ян Г. Билень Михайло. Мистецтво України. Біографічний довідник. За ред. А. В. Кудрицького. Київ: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1997. С. 58.
  • 12. Дем’ян Г. Билень Михайло. Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки НАН України імені В. Стефаника. Ф. 207. Од. зб. 50. 2 арк.
  • 13. Франко І. Вірші Степана Шепедія. Записки НТШ. Львів, 1896. Т. 11. С. 2—3.
  • 14. Дем’ян Г. Скільський Петро Хомович. Домашній архів Г. Дем’яна. Статті, повідомлення, матеріали. Т. 10. Арк. 105.
  • 15. Дем’ян Г. Творець, збирач і популяризатор вишивки. Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки НАН України імені В. Стефаника. Ф. 207. Од. зб. 43. 2 арк.
  • 16. Дем’ян Г. Два кольори мої на полотні. Прапор перемоги (Заставна). 1987. 13 червня.
  • 17. Дем’ян Г. Бачинська Ольга Антонівна. Мистецтво України. Енциклопедія. Київ: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1995. Т. 1. С. 168.
  • 18. Дем’ян Г.В. Бачинська Ольга Антонівна. Енциклопедія сучасної України. Київ, 2001. Т. 1. С. 331—332.          
  • 19. Бачинська О. Матеріали про життя і діяльність. Зібр. Г.В. Дем’ян. 1985. Ч. І. Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки НАН України імені В. Стефаника. Ф. 207. Од. зб. 44. 94 арк.
  • 20. Дем’ян Г. Етнографічна діяльність Михайла Скорика. Літопис Бойківщини. 1982. Ч. 1; Ч. 2. С. 25—30.
  • 21. Скорик М. З джерел писанкового орнаменту. Питання генезису рослинних мотивів. Наша культура (Варшава). 1980. № 3. С. 11—12; № 4. С. 4—7.
  • 22. Дем’ян Г. Михайло Скорик. Таланти Бойківщини. Львів: Каменяр, 1991. С. 228—240.
  • 23. Дем’ян Г. Вчений-етнограф С. Павлюк. Радянська Верховина (Сколе). 1988. 5 березня.
  • 24. Дем’ян Г. Степан Павлюк. Таланти Бойківщини. С. 264—269.
  • 25. Дем’ян Г. Талант і невтомність (До 50-річчя з дня народження Василя Скуратівського). Червоний прапор (Самбір). 1989. 27 жовтня.
  • 26. Дем’ян Г. Талант і невтомність. Берегиня. 2006. № 1. С. 32—35.
  • 27. Дем’ян Г. Нащадок Берегині. Культура і життя. 1992. 22 лютого.
  • 28. Дем’ян Г. Пізнаючи традиції. Київська правда. 1993. 2 березня.
  • 29. Дем’ян Г. Невтомний дослідник і захисник національної духовності. Визвольний шлях. 2000. Кн. 1. С. 62—68.
  • 30. Скуратівський В. Бортництво в Київській Русі. Етнографія Києва і Київщини: традиції й сучасність. Київ: Наукова думка, 1986. С. 60—65.
  • 31. Скуратівський В.Т. Берегиня: Художні оповіді, новели. Київ: Рад. письменник, 1987. 278 с.
  • 32. Дем’ян Г. «Берегиня» — сестра «Краянина». Домашній архів Г. Дем’яна. Статті, повідомлення, матеріали. Т. 10. Арк. 39—43.
  • 33. Скуратівський В. Посвіт: Художні оповіді, новели. Київ: Молодь, 1988. 172 с.
  • 34. Скуратівський В. Покуть. Київ: Довіра, 1992. 240 с.
  • 35. Скуратівський В. Дідух: Свята українського народу. Київ: Освіта, 1995. 272 с.
  • 36. Скуратівський В. Народний календар з глибини Полісся. Древляни. Збірник статей і матеріалів з історії та культури Поліського краю. Львів: Ін-т народознавства НАН України. С. 283—287.
  • 37. Дем’ян Г. Невтомний дослідник і захисник національної духовності. С. 68.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »